Хімічна атака на Хан-Шейхун — військовий авіаудар сирійської урядової авіації по місту Хан-Шейхун в провінції Ідліб, який відбувся 4 квітня 2017 року. Під час нападу було використано отруйну речовину нервово-паралітичної дії, зарин. Таким чином інцидент став 175 відомою атакою із застосуванням хімічної зброї за весь час громадянської війни в Сирії.

Під час авіаудару місто перебувало під контролем ісламістського угруповання Тахрір аш-Шам, раніше відомого як Фронт аль-Нусра. Після бомбардування відбулось масове отруєння цивільного населення органічними фосфатами. Згідно з повідомленнями органу охорони здоров'я провінції Ідліб, викид нервово-паралітичного газу став причиною смерті щонайменше 74 людей, близько 300—600 осіб зазнали поранень. Організація ЮНІСЕФ повідомила також про щонайменше 27 убитих дітей.

Напад став найбільш смертоносним використанням хімічної зброї в сирійській громадянській війні після в 2013 році, викликавши неабиякий резонанс і обурення у міжнародній спільноті. Рада Безпеки ООН двічі намагалась прийняти резолюцію, яка засуджує сирійський уряд, проте в обох випадках Росія наклала вето на документ.

У відповідь на воєнний злочин Сполучені Штати запустили 59 крилатих ракет «Томагавк» по авіабазі Шайрат, яка, на думку розвідслужби США, була джерелом нападу.US strikes on Syrian base: what we know — AFP. Retrieved 8 April 2017. 7 і 8 квітня місто знову зазнало нападів з боку урядових літаків, цього разу з використанням звичайних бомб, в результаті чого одна людина загинула.

Передісторія

За даними американської розвідки, попри взяті на себе зобов'язання в 2013 році, сирійський уряд зберіг певну кількість бойових отруйних речовин та засобів їх застосування. Так, за словами колишнього сирійського генерала Захер ас-Саката, який втік з Сирії в 2013 році, режим Асада мав щонайменше  2000 тонн забороненої зброї, зокрема зарину, речовини-прекурсори, авіаційні бомби і хімічні боєголовки для ракет типу «Скад».

Командування країни мало намір застосування отруйних речовин проти свої опонентів з метою запобігти втраті територій, які воно розглядає як критично важливі для власного існування. Таким чином, атака на Хан-Шейхун здійснена у відповідь на наступ опозиції на півночі провінції Хама.

25 березня 2017 року сталась атака із використанням імпровізованої хімічної бомби начиненої хлором по лікарні в місті аль-Латаміна, в результаті якої загинуло три особи (в тому числі лікар Алі Дарвіш з пацієнтом), ушкоджень зазнали 35 чоловік. Так само не привернула уваги наступна атака, яка сталась 30 березня того ж року: режим Ассада здійснив авіаційний удар по місту аль-Латаміна із використанням зарину. В результаті атаки постраждало близько 70 чоловік.

Хід подій Напад стався 4 квітня 2017 року близько 6:40-6:50 ранку за місцевим часом (3:40-3:50 GMT), однак не раніше 6:30. В цей час більшість жителів, зокрема дітей, знаходилися у своїх будинках. Погода була сонячна і безвітряна, з ясним небом. По місту Хан-Шейхун було випущено чотири ракети, в одній з яких містився отруйний газ. Вона потрапила в житловий квартал в північній частині міста. Свідки повідомили про появу дивного запаху приблизно через десять хвилин після авіаудару, потім з'явилися видимі симптоми отруєння.

Атака була здійснена 2 літаками Су-22 сирійських ВПС (по даним повстанців, позивні пілотів — Quds 1 і Quds 6), які піднялися з військової бази Шайрат. Рішення про здійснення цієї атаки було ухвалено на найвищих рівнях в ієрархії режиму Ассада. Літак з'явився в районі Хан-Шейхун приблизно за 20 хвилин до появи повідомлень про хімічну атаку і покинув цей район незабаром після її нанесення.

За штурвалом літака був генерал Мохамед Хасурі (), якого вважають виконавцем низки попередніх хімічних атак. Невдовзі він отримав привітання від керівника генерального штабу сирійської армії Алі Абдула Аюба () «за успішне знищення сховищ зброї Аль-Каїди в Хан-Шейхуні». Працівники волонтерської організації «Білі каски» повідомили, що було чотири незвично слабкі вибухи.

Медичні працівники та свідки вказували на те, що напад відрізнявся від тих, які були в минулому. Тоді сирійські ВПС використовували боєприпаси з хлорним газом, який вбивав людей переважно у замкнутих приміщеннях і будівлях. На відміну від отруєння хлором, в даній атаці, загинуло багато людей, що перебували на вулиці. Не було й типового для хлору зеленого диму. Ніяких видимих травм або будь-яких слідів пошкоджень у поранених і загиблих виявлено не було. Навпаки, характер вражень вказує на дію нервово-паралітичних речовин, зарину або зарин-подібної речовини.

У потерпілих були виявлені такі симптоми, як звуження зіниць, холод в кінцівках, конвульсії, виділення темно-жовтої піни і крові з рота, зниження частоти серцевих скорочень, низький кров'яний тиск. Перші волонтери місцевої цивільної оборони, які прибули на місце вибуху на півночі міста відразу ж відчули на собі дію отруйної речовини. Друга та третя команда рятівників, які дістались вогнища зараження, вдягнули тільки звичайні марлеві пов'язки на обличчя. За інформацією, опублікованою в соціальних мережах після атаки, особи, котрі надавали першу допомогу і які здійснювали евакуацію, також зазнали труднощів з диханням, а деякі непритомніли після контакту з жертвами.

За словами місцевого мешканця Абу аль-Бараа, який серед перших опинився на місці подій, побачив на землі «дітей, що помирали у судомах, намагаючись схопити повітря посинілими губами. Всюди, на дахах та всередині будинків, у підвалах, на вулиці лежали тіла загиблих». Медичні джерела в Ідлібі відразу після нападу повідомили, що понад 58 осіб, включаючи 11 дітей, були вбиті, ще більше 300 зазнали поранень.

До 7:30 ранку близько 100 поранених були доставлені в місцевий польовий госпіталь. Директор відділу охорони здоров'я провінції Ідліб Мохамад Фірас аль-Жунді заявив, що у постраждалих спостерігається задуха, рідина в легенях, втрата свідомості, спазм і параліч. Через кілька годин після хімічної атаки, приблизно об 13:10 години за місцевим часом, центр цивільної оборони з прилеглим шпиталем, що частково знаходився під землею, теж зазнав бомбового удару. На нього було скинуто близько 8-10 бомб. За словами американського чиновника, який побажав залишитись анонімним, російський розвідувальний БПЛА здійснював спостереження за місцем хімічної атаки та шпиталем перед тим, як «літак російського виробництва» здійснив по ньому бомбовий удар.

За словами доктора Абдель Хей Теннарі, який лікував 22 жертв нападу, симптоми відповідають симптомам впливу зарину. За повідомленнями, у пацієнтів, які отримали атропін і пралідоксім, протиотруту від зарину, приблизно за годину медичний стан стабілізувався.

Аналізи зразків Після хіматаки рятувальники зібрали зразки ґрунту і тканин й відправляли їх на аналіз західним розвідникам. 6 квітня міністерство охорони здоров'я Туреччини, яке провело розтин загиблих людей, повідомило, що в ході нападу використовувався зарин. 11 квітня міністр охорони здоров'я Туреччини Реджеп Акдаг підтвердив наявність у крові і сечі постраждалих ізопропілового ефіру фтор ангідриду метилфософонової кислоти, що є метаболітом зарину.13 квітня 2017 року британська делегація до ОЗХЗ заявила, що проведений британськими вченими аналіз забраних на місці атаки зразків показав наявність у них зарину або зарин-подібної отруйної речовини. 19 квітня 2017 року британська делегація до ОЗХЗ заявила, що генеральний директор організації підтвердив застосування зарину або подібної речовини. Такого самого висновку вже дійшли лабораторії в Туреччині та Великій Британії.

Того ж дня, генеральний директор ОЗХЗ Ахмет Узюмджю підтвердив раніше оголошені висновки: «результати аналізів отримані в чотирьох сертифікованих лабораторіях підтверджують, що постраждалі були піддані дії зарину або подібної на зарин речовини. Докладніших результатів аналізів доведеться ще почекати, але вже отримані аналітичні результати беззаперечні».

Біологічні зразки з трьох жертв атаки зібрані під час їх аутопсії були проаналізовані у двох сертифікованих лабораторіях. Ще дві сертифіковані лабораторії провели аналіз біологічних зразків, зібраних у сімох жертв атаки, що проходили медичне лікування у шпиталях. Всі ці аналізи підтвердили вплив на жертв зарину або подібної на нього речовини. Тим часом, «місія зі збору первинних даних» () продовжує свою роботу стосовно атаки та буде готова оприлюднити свою доповідь приблизно через два тижні.

30 січня 2018 року агенція Ройтерз із посиланням на дипломатів та «обізнані джерела» повідомила, що результати хімічних аналізів в лабораторіях ОЗХЗ встановили зв'язок між хімічними атаками в Гуті, Хан-Шейхун та Хан аль-Ассал (Алеппо, сталась в березні 2013 року). У всіх зразках були виявлені ті самі маркери, що і в отруйних речовинах з арсеналу сирійської арабської армії.

Розсекречена доповідь французької розвідки 26 квітня 2017 року міністерство закордонних справ Франції оприлюднило спільну з французькою розвідкою доповідь, в якій підтвердило застосування зарину в атаці на Хан-Шейхун, поклавши відповідальність на режим Асада, та рішуче відкинувши всі альтернативні «теорії» стосовно атаки. Французьким фахівцям вдалось взяти аналізи ґрунту та крові постраждалих ще в день атаки.

Вони довели наявність зарину та домішок у складі діізопропилу метилфосфонату (diisopropyl methylphosphonate, DIMP), який утворюється в процесі синтезу зарину із ізопропанолом та дифлуоридом метилфосфонату (methylphosphonyl difluoride, DF), та уротропіну (гексаміну), який сирійські військові хіміки використовують як стабілізатор зарину. Згідно з доповіддю французької розвідки, «тільки Башар Асад і кілька впливових членів його оточення мали право віддавати наказ про застосування хімічної зброї».

Також французька розвідка висловила припущення, що режим Асада недобросовісно поставився до взятих на себе зобов'язань в 2013 році та приховав від міжнародних інспекторів хімічну зброю та компоненти для її виготовлення. Сирійський уряд зберіг здатність виготовляти, зберігати та застосовувати хімічну зброю.

Відповідальність

Після проведення хіматаки сесія Ради Безпеки ООН одностайно оголосила про необхідність проведення розслідування з приводу хімічного нападу. Організація із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) повідомила, що розслідування інциденту триває. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп, а також міністр закордонних справ Великої Британії Борис Джонсон звинуватили в нападі сирійського диктатора Башара Асада.

На думку багатьох країн і урядів, вина за дії лежить на сирійському диктаторі. Росія традиційно заперечує відповідальність свого союзника, називаючи смертельні випадки результатом викиду газу після авіаудару сирійського уряду по «повстанському заводу з виробництва хімічної зброї», який нібито знаходився в східній окраїні міста. Цим російська влада перекладає відповідальність на повстанців. Однак ніяких документальних підтверджень російської версії немає. Сирійський президент взагалі назвав хіматаку «стовідсотково сфальсифікованою» й звинуватив країни Заходу у використанні ситуації в Хан-Шейхуні як приводу для завдання удару по сирійській армії з боку США.

За даними опозиційного медіа-центру в Ідлібі, хімічний реагент мав характеристики зарину. Національна коаліція сирійських революційних і опозиційних сил звинуватила баасистський уряд і сирійські збройні сили в проведенні цього нападу і закликала Раду Безпеки ООН до невідкладного розслідування даного інциденту.

Згідно з результатами розслідування, проведеного Human Rights Watch, атака була здійснена урядовими силами з використанням радянських військових бомб KhAB-250. 30 червня 2017 року була оприлюднена доповідь ОЗХЗ, в якій було підтверджено, що в Хан-Шейхуні був використаний зарин або подібна до нього нервово-паралітична отруйна речовина. З такими результатами була змушена погодитися навіть Росія, представники якої зазначили, що у них немає підстав не довіряти висновкам організації. Наступним кроком організація спробує встановити відповідальних за атаку.