Горе́ () — невеликий острів у Сенегалі.
Історія Для європейців Горе відкрив португальський мореплавець Алвару Фернандіш в 1445 році, після цього острів увійшов в історію як один з найбільших центрів работоргівлі в XV–XIX ст. під опікою португальців, голландців, англійців і французів Центр світової спадщини — Острів Ґоре . Окрім работоргівлі, під наглядом Англії і Франції велася торгівля арахісом, шкірою, золотом, спеціями.
З середини XIX століття з заснуванням Дакара й припиненням работоргівлі, Горепоступово став занепадати. Якщо 1891 року населення Горе становило 2,1 тис. осіб, а в Дакарі проживало 8,7 тис. мешканців, то вже 1926 року — відповідно 700 і 33 679. На острові добре збереглися будівлі як для утримання рабів, так і будинки работорговців.
1978 року острів став культурним об'єктом Світової спадщини ЮНЕСКО Island of Gorée — UNESCO World Heritage Centre . 1996 року, після реформи адміністративного устрою країни, Горе став однією з 19 комун Дакара.
Географія Острів розташований за 2,5 км на південь від порту Дакара, є комуною столичного округу. Площа Горе усього 0,182 км² (900 на 350 м), але його населення — 1102 осіб (2007), щільність перевищує 6 тис. мешканців на кв. км. Острів є туристичним об'єктом, на ньому заборонено використання автомобілів. З Дакаром Горепов'язує поромна переправа.
Клімат Острів знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 26.7 °C (80 °F). Найхолодніший місяць — лютий, із середньою температурою 17.8 °С (64 °F).
Примітки
Посилання
Офіційний сайт Ґоре Goree and the Atlantic Slave Trade Gorée Archaeology Острів Ґоре