Про́фільна сере́дня осві́та — третій рівень повної загальної середньої освіти (10–12 класи), що передбачає виконання учнем вимог до результатів навчання, визначених державним стандартом профільної середньої освіти. За Міжнародною стандартною класифікацією освіти (МСКО) відповідає третьому рівню (ISCED Level 3).

Профільне навчання — це спосіб організації освітнього процесу, що передбачає поглиблене або професійно орієнтоване вивчення споріднених навчальних предметів та інтегрованих курсів. Воно спрямоване на врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення.

Диференціація навчання — розчленування, розділення чого-небудь на окремі елементи. У контексті навчального процесу диференціацію слід розуміти як розподіл учнів у процесі навчання для досягнення головної мети навчання з урахуванням особливостей кожного учня.

Моделі диференціації закордоном У шкільній освіті Федеративної Республіки Німеччини (до 1990 р.) досліджено чотири моделі диференціації навчання: внутрішня — диференційований підхід до організації процесу навчання і вибору методів, засобів, форм допомоги вчителя в межах профілю чи напряму; дидактична — форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (фронтальна, індивідуальна, групова); вертикальна — розподіл учнів за різними рівнями навчальних досягнень з окремих предметів; горизонтальна — розподіл учнів за принципом однакової успішності з усіх навчальних предметів.

Моделі диференціації в українській школі Три моделі диференціації — рівневу, предметну та змішану — описує І. Підласий.

Рівнева диференціація — здійснюється з урахуванням здібностей і можливостей учнів, передбачає різні за обсягом і глибиною знання та вміння, виявляється при навчанні учнів у межах однієї програми та підручника. Предметна — окреслює неоднаковий набір предметів для вивчення, що пов'язано з інтересами учнів, життєвими планами, майбутньою професійною діяльністю. Змішана (предметно-рівнева) — визначає вільний вибір предметів навчання та рівнів оволодіння ними. Профільне навчання ґрунтується на предметно-рівневому підході.

Розкриття теоретичних основ диференціації належить Л. Боголюбову, В. Ворошилову, В. Малютіну, В. Орлову, Г. Селевку, А. Хуторському та іншим. Практичне втілення проблем профільної диференціації здійснювали українські (Н. Бібік, О. Бугайов, М. Бурда, М. Головко, В. Мадзігон, Н. Матяш, А. Самодрин, С. Трубачова, Н. Шиян) і зарубіжні вчені.

Сутність і структура профільного навчання

Профільне навчання спрямоване на врахування інтересів, нахилів і здібностей кожного учня у контексті їх соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці.

Відповідно до Державного стандарту профільної середньої освіти (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2024 р. № 851 зі змінами від 2026 р.), який застосовується з 1 вересня 2027 року для 12-річної школи, здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування: Академічне спрямування — профільне навчання на основі поглибленого вивчення окремих предметів (інтегрованих курсів) з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти. Професійне спрямування — профільне навчання, орієнтоване на ринок праці, на основі професійно орієнтованого підходу до навчання.

Згідно зі Стандартом, профільна середня освіта організаційно поділяється на два цикли, що створює передумови для врахування вікових та індивідуальних особливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти, виявлення та надолуження освітніх втрат, а також формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти на підставі їх усвідомленого вибору:

Профільно-адаптаційний цикл (10-й рік навчання). Профільний цикл (11–12-ті роки навчання).

Державний стандарт визначає 9 базових освітніх галузей (мовно-літературна, математична, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоров’язбережувальна, громадянська та історична, мистецька, фізична культура), на основі яких формуються конкретні профілі.

Структура навчального плану старшокласника представлена трьома компонентами: Базове ядро: обов'язкові предмети, які вивчають усі учні незалежно від профілю. Профільні предмети: дисципліни, які вивчаються поглиблено в межах обраного напряму. Вибіркові курси: предмети вільного вибору (спеціальні курси, факультативи, дисципліни з інших профілів). Кількість годин на вибіркові курси щороку зростає.

Важливою складовою сучасного профільного навчання є запровадження інтегрованих курсів. Предмети, які не є профільними для учня, об'єднуються задля оптимізації навантаження. Наприклад, учні гуманітарного профілю замість окремих фізики, хімії та біології вивчають єдиний курс «Природничі науки». Ефективне впровадження таких курсів є значним викликом для освітньої системи, оскільки потребує масштабної перепідготовки вчителів, які традиційно мають вузьку предметну спеціалізацію.

Профільні кластери Оновлена система передбачає формування десятків можливих профілів, які структурно об'єднані у три ключові тематичні кластери: STEM-кластер: природничі науки, математика, інформаційні технології, інженерія. Мовно-літературний кластер: українська мова та література, іноземні мови. Суспільно-гуманітарний кластер: історія, правознавство, громадянська освіта, психологія, економіка.

Особливості організації освітнього процесу та кредитна система Відповідно до Державного стандарту, освітній процес у старшій школі зазнає суттєвих організаційних змін. Для забезпечення реалізації індивідуальних освітніх траєкторій та вільного вибору предметів допускається формування змінних навчальних груп — тимчасових колективів здобувачів освіти, які об'єднуються в межах одного або кількох класів.

У межах професійного спрямування профільної освіти стандарт офіційно дозволяє використовувати Європейську кредитну трансферно-накопичувальну систему (ЄКТС) для наскрізного планування та визнання результатів навчання. Розрахункове навантаження здобувача за денною або дуальною формою становить 60 кредитів ЄКТС на один навчальний рік, що наближає професійну старшу школу до стандартів вищої та фахової передвищої освіти.

Наскрізні компетентності та безпековий контекст Державний стандарт визначає формування оборонної свідомості, громадянської стійкості, готовності до національного спротиву та дієвого захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України як один із пріоритетних орієнтирів профільної освіти.

Окрім профільних знань, освітній процес зосереджений на обов'язковому розвитку ключових наскрізних умінь здобувачів освіти (soft skills), серед яких законодавчо закріплено здатність критично й системно мислити, оцінювати ризики, приймати виважені рішення, розв'язувати складні проблеми та конструктивно керувати емоціями в умовах невизначеності й багатозадачності.

Моделі профільного навчання Згідно із Законом України «Про освіту» та Державним стандартом, профільне навчання з 2027 року здійснюватиметься у спеціалізованих закладах освіти: Академічні ліцеї: заклади загальної середньої освіти (10–12 класи), що забезпечують здобуття профільної освіти академічного спрямування та орієнтовані на підготовку до вступу у виші. Кожен такий ліцей зобов'язаний пропонувати учням на вибір щонайменше три різні профілі навчання. Професійні коледжі: заклади професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, де учні здобувають профільну середню освіту професійного спрямування одночасно з оволодінням першою професією.

За формою організації навчального процесу виділяють: Внутрішньошкільну модель: багатопрофільні академічні ліцеї, де на паралелі створюються різнопрофільні групи чи класи, а учні формують крос-профільні індивідуальні освітні траєкторії, об'єднуючись у змінні навчальні групи. Зовнішньошкільну (мережеву) модель: створення освітніх округів, де профільні предмети можуть реалізовуватися на базі опорних шкіл, університетів або міжшкільних ресурсних центрів шляхом об'єднання освітніх ресурсів громади в єдину мережу.

Допрофільна підготовка Допрофільна підготовка здійснюється на етапі базової середньої освіти в гімназіях (8–9 класи). Вона забезпечує наступність між базовою та старшою профільною школою, допомагає виявити нахили дитини та створює передумови для її усвідомленого життєвого і професійного самовизначення перед вступом до ліцею.

Див. також

Рівні освіти Початкова освіта Базова середня освіта

Примітки

Джерела Буйдіна О. О. Профільне навчання як модель зовнішньої диференціації в освіті: реалії та перспективи / О. О. Буйдіна // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія: зб. статей. — Ялта: РВВ КГУ, 2014. — Вип.44. — Ч.2. — С.52-59. Де Гроот Р. Дифференциация в образовании / Р. де Гроот // Директор школы. — 1994. — Выпуск № 5, 6. Подласый И. П. Продуктивная педагогика: Книга для учителя / И. П. Подласый. — М. : Народное образование, 2003. — 496 с. Шиян Н. Профільне навчання учнів у загальноосвітній школі сільської місцевості / Н. Шиян // Педагогічні науки. — 2010. — Вип. 1. — С. 12-20. Шиян Н. І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика / Н. І. Шиян. — Полтава: АСМІ, 2004. — 442 с.

Посилання Про затвердження Державного стандарту профільної середньої освіти | від 25.07.2024 № 851