Микола Миколайович Аркас-третій (, Миколаїв — , Гардінер, штат Мен) — український філолог-еллініст, перекладач, історик, доктор філософії (1926), автор першого в новітній українській літературі перекладу «Іліади».

Походження та навчання

Син народного вчителя Якова Самійленка та Оксани Миколаївни Аркас. Племінник Миколи Миколайовича Аркаса-другого (1880—1938). Правнук Миколи Андрійовича Аркаса (1816—1881). Праправнук Андрія Еммануїловича Аркаса (1766—1825).

У трирічному віці був усиновлений дідом Миколою Миколайовичем Аркасом-першим (1853—1909), якого вважав за батька. Здобув домашню освіту.

Служба

З 1918 року служив у піхоті Українського війська. Однак, через контузію вимушений був залишити службу.

Еміграція в Чехословаччину

В 1919 році разом з полком емігрував до Османської імперії. Разом з родиною потрапив у Стамбул, а через рік — у Чехословацьку республіку в місто Ржевніце, де прожив майже 30 років.

Навчався в Українському вільному університеті в Празі, в якому працювали провідні українські професори-емігранти. Тут він здобув учений ступінь доктора філософії. Опанував старо- та новогрецьку мови, глибоко вивчив античну літературу й історію.

Творчість

Здійснив перший у новітній українській літературі повний переклад «Іліади».

Збереглися збірки віршів Миколи Аркаса, написані в 1928—1932 роках. В цей час він здійснив поетичний переклад «Слова о полку Ігоревім». В 1993 році він був виданий посмертно під назвою «З родинної хроніки. Поезії. Дума про похід на половців Новгород-Сіверського князя Ігоря Святославовича у 1185 р.» (М., 1993).

М. Аркас також на замовлення празького видавництва Нойберта уклав українсько-чеський словникПровідники духовності в Україні: [довідник] / за ред. І. Ф. Кураса. — Київ: Вища школа, 2003. — 782 с..

Еміграція до Франції та США

1949 року він переїхав до Французької республіки, щоб знайти роботу. В 1958 з тією ж метою емігрував до США у м. Сі-Кліфф. Працював натирачем підлоги у шпиталі.

Творчість

У вільний час М. Аркас продовжував складати розпочату в 1938 році «Родинну хроніку». У 1961 довів її до останнього покоління. А через два роки опублікував в одному англомовному часописі життєпис батька.

З виходом на пенсію (1963) повернувся до творчої праці. 1964 року вийшло з друку оповідання М. Аркаса «Наш степ». Також він склав іменний та географічний словник до перекладу «Іліади». На початку 1965 року завершив «Історію Північної Чорноморщини з діб прадавніх і до часів козаччини» з окремими екскурсами в історію Литви, Польщі, Росії. Опублікував лише першу частину праці (Торонто, 1969), після критики О. Домбровського відмовився від подальшого друкування.

Член Асоціації Діячів Української Культури у США.

Помер у шпиталі у місті Гардінер, штат Мен. Залишив дружину Валентину Яківну і сина Миколу.

Література

Наріжний С. Українська еміґрація. Культурна праця української еміґрації між двома світовими війнами. Ч. 1. Прага, 1942; Кауфман Л. С. М. М. Аркас: Нариси про життя і творчість. К., 1958. Посмертні згадки // Нові дні, Торонто. - 1980. - Квітень. - ч 4. Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 480 с. ISBN 978-966-317-145-6

Посилання

Аркас Микола Миколайович Аркас Микола Миколайович (третій)

Примітки