Підсі́ння - простір з покрівлею, зазвичай уздовж чільного боку споруди, відкритий назовні і обмежений стовпами, підпорами і т. ін..
Синоніми і різновиди: лоджія, стоа, портик, веранда, галерея, пасаж, колонада, аркада, піддашшя, повітка.
у Літературі «Прекрасні підсіння на колонах, сталактитові склепіння, величезне багатство орнаментики, а особливо водограй, якого алябастровий збірник є опертий на хребтах дванадцяти львів з чорного мармуру, творять обстанову цього закутка, вирваного з казкового світу Сходу.» (Українська загальна енцикльопедія (1935)) «Ой вивели жовнярика на нове підсіння, Ой заплакав ревне жовняр – кайдани злетіли.» (Семен Гулак-Артемовський)
«Та й вона собі за людьми. Увійшла на підсіння, а там не змальовано усяко, аж за очі хватає.» (Василь Стефанек "Ангел" (1942)) «У напрямку костелу Матері Божої Перед Тином ішли люди, купчилися в підсінні, яке вело до воріт храму.» (Анджей Сапковский "Божі воїни" (2006)) «скочив у склепінчасте підсіння, вивалив плечима двері ... ... Потім увійшов у перше ж підсіння і на подвір’я» (Анджей Сапковский "Божі воїни" (2006)) «» (""()) «» (""())
Ряд зображень