Медичний канабіс або лікарські коноплі — рослинна сировина конопель звичайних (Cannabis sativa), яка містить канабіноїди та здатна впливати на фізіологію людини, показуючи певний потенціал у терапії та профілактиці деяких хвороб та патологічних станів. Використання конопель як ліків не було ретельно перевірено через виробничі та урядові обмеження, що призвело до обмежених клінічних досліджень для визначення безпеки та ефективності використання його для лікування захворювань«Release the strains». Nature Medicine. Nature medicine. 21 (9): 963. September 2015. doi:10.1038/nm.3946. PMID 26340110 .

Ендоканабіноїдна система наявна в центральній і периферичній нервових системах хребетних. Вона складається з ендоканабіноїдів, які є природними нейромедіаторами на основі ліпідів, їх відповідних рецепторів (CB1 і CB2) і ферментів, відповідальних за синтез і деградацію (розщеплення) ендоканабіноїдів. Рослинні канабіноїди (фітоканабіноїди) імітують активність натуральних канабіноїдів (ендоканабіноїдів), проявляючи широкий спектр фізіологічних ефектів.

Коли мова йде про медичний канабіс, також відомий як медична марихуана, то це стосується використання рослини Cannabis sativa та її різних компонентів, зокрема канабіноїдів, таких як дельта-9-тетрагідроканабінол (ТГК) і каннабідіол (КБД), у терапевтичних цілях. Коноплі мають довгу історію використання в медицині, що нараховує тисячі років, є докази їхнього використання в стародавньому Єгипті, Китаї, Греції та Індії. У наш час медичне застосування конопель стало предметом значного наукового та суспільного інтересу, де зростає кількість досліджень, які вивчають їхні потенційні переваги та ризики.

Тим не менш, у світовому науковому співтоваристві досі точаться значні суперечки щодо цієї теми. Зокрема, ця суперечка стосується: видів рослин, які будуть використовуватися; патологій, які можна ним лікувати, і, як наслідок, ефективність і безпека використання; шляхи введення; способи приготування; тип і дозування канабіноїдів, які будуть використовуватися; активність молекул. Таким чином, хоча станом на 2023 рік лікарські коноплі історично використовувалися і використовуються в деяких країнах, потрібні подальші дослідження, щоб вирішити поточні суперечки. Так щодо неінгаляційного канабісу або канабіноїдів, огляд 2021 року показав, що канабіс мало полегшує хронічний біль і порушення сну та спричинює кілька тимчасових побічних ефектів, таких як когнітивні порушення, нудота та сонливістьWang, Li; Hong, Patrick J; May, Curtis; Rehman, Yasir; Oparin, Yvgeniy; Hong, Chris J; Hong, Brian Y; AminiLari, Mahmood; Gallo, Lucas (9 September 2021). «Medical cannabis or cannabinoids for chronic non-cancer and cancer related pain: a systematic review and meta-analysis of randomised clinical trials». BMJ. 374: n1034. doi:10.1136/bmj.n1034. ISSN 1756—1833. PMID 34497047. Archived from the original on 9 September 2021. Retrieved 9 September 2021.

Лікарські коноплі курять, зокрема за допомогою вапорайзерів та бонгів, вживають у рідких чи таблетованих екстрактах або оральних спреях.

Рекреаційне використання конопель на початок 2023 року заборонено в більшості країн, зокрема й в Україні.

Термін «медичний канабіс» виник у процесі боротьби з урядами багатьох країн під англомовним гаслом «legalize» за легалізацію конопель, де він уже частково чи повністю легалізований.

Історія Коноплі здавна вживалися в медицині. Так, в стародавньому Єгипті папірус Еберса, який датований 16 ст. до н. е., описує застосування конопель зовнішньо при запаленнях.

Китайська фармакопедія «Травник Шень-Нуна», яка датована III ст. до н. е., рекомендувала вживання конопель від втоми, ревматизму та малярії, а насіння канабісу — від екземи, псоріазу і запалень (авторство цієї праці згідно з традицією приписують міфічному китайському правителю Шень-нуну, який нібито жив за 27 століть до нашої ери).

Коноплі також відігравали помітну роль у традиційній індійській системі аюрведичної медицини для зменшення болю, нудоти та тривоги, покращення апетиту та сну, розслаблення м'язів та покращення самопочуття.

У Римській імперії про медичне використання конопель згадували Пліній Старший, Діоскорид і Гален. «Природнича історія» Плінія Старшого, найстаріша енциклопедія греко-римського світу, що збереглася, є вичерпною компіляцією знань, доступних на той час, описує медичне використання конопель, зокрема, болезаспокійливі та протизапальні властивості. Грецький лікар Діоскорид також підтвердив у своїй фармакопеї «De Materia Medica», що аплікації з відвареного кореня конопель можуть зменшити запалення. Давньогрецький та, згодом, давньоримський лікар Клавдій Гален писав, що в Італії було прийнято подавати на десерт невеликі тістечка з коноплями.

У XIX столітті та на початку XX лікарі Сполучених Штатів і Європи зазвичай призначали лікарські коноплі для різних захворювань, з цілями знеболення та седації.

У 1842 році ірландський лікар Вільям О'Шонессі, який вивчав канабіс під час роботи у Бенгалії, привіз його з собою до Великої Британії, породивши нову хвилю інтересу до рослини. Він, зокрема, задокументував, що канабіс може послаблювати деякі прояви холери, зокрема блювання. До кінця XIX століття канабіс набув поширення у європейських і американських аптеках та лікарнях, і використовувався проти болю у животі, мігрені, запалень, безсоння тощо.

Попри медичне використання канабісу, громадська думка у США щодо нього різко погіршилася у 1910—1937 роках. Це було частково спричинено потоком іммігрантів із Мексики після початку Мексиканської революції 1910 року. Стереотипи і ксенофобія щодо селян-мексиканців перекинулася і на їхній улюблений спосіб інтоксикації — куріння марихуани. Відтак, між 1916 і 1931 роками марихуану заборонили 29 американських штатів. У 1937 році, внаслідок ненаукової кампанії, у США було прийнято федеральний «Закон про податок на марихуану», який мав на меті припинити використання канабісу як наркотику. Проти цього рішення виступала Американська медична асоціація.

Однак широке використання канабісу в рекреаційних цілях і занепокоєння щодо потенційних ризиків для здоров'я призвели до його заборони в багатьох країнах протягом XX століття. В останні десятиліття відродився інтерес до терапевтичного потенціалу канабісу, коли численні країни та штати легалізували його медичне використання, а також зростала кількість наукових досліджень, проведених для вивчення його безпеки та ефективності.

Ведеться активне дослідження канабісу та канабіноїдів у стимуляції нейрогенезу та розробці ліків, спрямованих на лікування деменції та хвороби Альцгеймера.

Термінологія та класифікація

Канабіс і канабіноїди Коноплі (Cannabis) — рід квіткових рослин родини Коноплеві (Cannabaceae), який складається з трьох основних видів: Cannabis sativa, Cannabis indica та Cannabis ruderalis. Термін «канабіс» часто використовується як синонім «марихуана», хоча останнє зазвичай відноситься до висушених квітів, листя та стебел рослини коноплі, які використовуються як у медичних, так і в рекреаційних цілях.

Канабіноїди — це різноманітний клас хімічних сполук, які природним чином виробляються рослиною коноплі. Було виявлено понад 100 різних канабіноїдів, кожен з яких демонструє унікальні властивості та вплив на організм людини. Ці сполуки взаємодіють з ендоканабіноїдною системою, складною клітинною сигнальною системою людини та інших тварин, яка відіграє важливу роль у багатьох фізіологічних процесах, включаючи модуляцію болю, настрій, апетит і сон.

Дельта-9-тетрагідроканабінол (ТГК) і канабідіол (КБД) є двома найбільш відомими та ретельно вивченими канабіноїдами.

ТГК головним чином відповідає за психоактивні ефекти канабісу. Окрім своїх психоактивних властивостей, ТГК продемонстрував потенційні терапевтичні переваги, включаючи знеболюючу, протизапальну та протиблювотну дію.

Канабідіол (КБД), з іншого боку, не є психоактивним і привернув значну увагу через його потенційне терапевтичне застосування. Доведено, що КБД має широкий спектр лікувальних властивостей, включаючи протизапальну й антиоксидантну, болезаспокійливу, протисудомну та заспокійливу дію.

Інші відомі канабіноїди включають каннабігерол (CBG), каннабінол (CBN) і каннабіхромен (CBC), які також були вивчені на предмет їхніх потенційних медичних переваг.

Медичний канабіс порівняно з рекреаційним

Основна відмінність між медичним і рекреаційним канабісом полягає в передбачуваній меті використання та складі конкретного продукту канабісу.

Медичний канабіс використовується для лікування різних захворювань, зосереджуючись на полегшенні симптомів і покращенні якості життя. Медичні продукти з канабісу часто складаються так, щоб містити певні співвідношення канабіноїдів, таких як КБД і ТГК: зі значною перевагою КБД і низьким вмістом чи відсутністю ТГК, щоб оптимізувати терапевтичні переваги при мінімізації побічних ефектів. У деяких юрисдикціях медичний канабіс доступний лише за рекомендацією лікаря або за рецептом, і на нього можуть поширюватися суворіші правила, ніж на рекреаційний канабіс.

З іншого боку, рекреаційний канабіс використовується переважно через його психоактивний ефект — для задоволення чи інших цілей. Рекреаційні продукти канабісу можуть містити більш високий рівень ТГК і нижчий рівень КБД, що призводить до сильнішого психоактивного досвіду. Доступність рекреаційного канабісу залежить від юрисдикції: деякі країни та штати легалізували його вживання дорослими, тоді як інші зберігають сувору політику заборони.

Медичне використання

Завдяки своїм лікувальним властивостям канабіс використовувався тисячоліттями, починаючи з часів стародавніх цивілізацій. Зі зростанням інтересу до альтернативної та інтегративної терапії на початку 21 століття, медичний канабіс привернув значну увагу через його потенційне терапевтичне застосування. Незважаючи на те, що використання канабісу в медичних цілях залишається суперечливим, було проведено широке дослідження, щоб вивчити його ефективність у лікуванні різноманітних захворювань.

Огляд 2021 року оцінив 72 систематичних оглядів і прийшов до висновку, що ефективність медичного канабісу у багатьох оглядах є недостатньою, хоча в невеликій кількості оглядів результати показали користь, зокрема, для зменшення болю і при деяких неврологічних патологіях, наведених нижче. Також достовірність оглядів є недостатьою: 1 огляд був оцінений як високоякісний, 36 оглядів були оцінені помірною якістю досліджень, й 35 оцінені низькою або критично низькою достовірністю чи якістю. Незначні побічні ефекти (наприклад, сонливість, запаморочення) були поширеними, про їхні випадки повідомлялося в більш ніж половині оглядів.

Систематичний огляд та мета-аналіз 2022 року, який проаналізував 152 клінічних рандомізованих досліджень, дійшов до висновку, що канабіноїди є ефективними терапевтичними засобами для кількох медичних показань, якщо враховувати їх специфічні фармакологічні властивості. І припустив, що майбутні систематичні дослідження в галузі канабіноїдів повинні базуватися на їхній специфічній фармакології. У результатах мета-аналізу та огляду зазначається, що значні терапевтичні ефекти медичних канабіноїдів демонструють велику варіабельність у ступені доказовості, яка залежить від типу канабіноїду. КБД має значний терапевтичний ефект при епілепсії та паркінсонізму. Існують помірні докази щодо дронабінолу для полегшення хронічного болю, покращення апетиту і полегшення симптоматики при синдромі Туретта, і помірні докази для препарату набіксимолс щодо зменшення хронічного болю, спастичності, покращення сну і зменшення проявів залежностей від наркотичних речовин (SUD). Інші значні терапевтичні ефекти мають низький, дуже низький або навіть відсутній рівень доказовості.