Спрощення груп приголосних — фонетичне явище в історії праслов'янської мови. Викликана тенденцією до висхідної артикуляції, зокрема, дією закону відкритого складу. Більшість складових процесу відбулися ще на праслов'янському етапі, але окремі (перехід *dl > *l) — уже в добу сильної діалектної роздрібненості праслов'янської мови.
Суть явища Відповідно до закону відкритого складу кількість груп приголосних була в праслов'янській мові вельми обмеженою. До них належали, насамперед, сполучення приголосного з попереднім глухим або дзвінким сибілянтом (*s, *z) або сполучення приголосного з наступним сонорним (*m, *l, *r) чи з губним *v. Наприклад, *sněgъ, *znati, *slьza, *světъ, *myslь, *vesna, *nesti, *jesmь, *teplъ, *teklъ, *veprь, *mǫdrъ, *igra, *bratъ, *dobrъ, *větrъ, *trava, *xlěbъ, *kvasъ.
Усі інші сполучення приголосних суперечили закону відкритого складу, тому зазнавали спрощення. Ці зміни були переважно двох типів: 1) зникав один з приголосних, зазвичай попередній проривний; 2) попередній проривний переходив у сибілянт.
Групи приголосних із наступним *t Сполуки *pt, *bt, *vt, *tt і *dt переходили в *t: Сполука *pt: > , > («племінник»), , , , ; > > > , , , ; *p, можливо, збереглося під впливом *toptati (). Сполука *vt: > > , , , , , , але . Сполука *bt: > > , , , , , , але ; > > , , , , , . Сполуки *tt і *dt переходили в *st: Сполука *tt: > > , , , , , але , ; > > , , , , , але . Сполука *dt: > > , , , , але ; > > , , , , , але , ; > > , , , але ; > > > , , , , але . Сполука (*gt >) *kt: Групи *kt і *gt мали двояку зміну. Перед голосними непереднього ряду вони переходили в *t: (пор. ) > > , , , , ; > > , , , ; (пор. ) > > , , , , , ; > > , , , , . Якщо сполучення знаходилися перед голосними переднього ряду, діяла перша палаталізація: > > , , , , , ; > > , «могти», , , але , .
Групи приголосних із наступним *s Групи *bs, *ps, *ts, *ds і *ss переходили в *s: Сполука *bs: > > > «стільники», ; > > аор. 1 ос. одн. Сполука *ps: > > , , , , , пор. ; > > аор. 1 ос. одн. Сполука *ts: > > , , , , але ; > аор. 1 ос. одн. Сполука *ds: > > , , , але ; > > , , , , . Сполучення *ks Зміна групи *ks могла бути різною. Якщо за нею йшов інший приголосний, то проривний *k зникав (*kst > *st), але якщо наступним був голосний, то відбувався перехід *kst > *kx > *x.
Групи приголосних із наступним *n Сполуки *pn, *bn, *tn, *dn і *kn переходили в *n, *skn надалі спрощувалося в *sn: Сполука *pn: > > , , , , , , ; > > , , , , , , . Сполука *bn: > > , , , , ; > > , , , , , , але . Сполука *tn: > > , («ворушитися»). Сполука *dn: > > , , , , ; > > , , , , але , , ; > > , , , , . Сполука *kn / *skn: > > , , , , ; > > , , , ; > > , , але ; (звуконаслідувальне) > , , але .
Групи приголосних із наступним *m Групи *bm, *dm і *tm переходили в *m: Сполука *dm: > Перехід *-en > *-ę відбувся через праслов'янську назалізацію голосних > , , , , , , але «визрівати»; > > , , , , , , , але ; > > , , , , , але ; > > , , але ; (пор. ) > > , , , , , , але . Сполука *tm: > > , , , , , . У числівнику *sedmь це *d утримувалося тому, що воно було довгим, а довгим було тому, що з ним раніше злився *b: > > , ; > > , , , , , але ;
Сполука *bv Прогресивну асиміляцію спостережено досить рідко, і єдиним її вірогідним прикладом є уподібнення [v] до попереднього [b], тобто відбувся перехід . Наприклад: «волочити» > > , , (зі старослов.), о́болоко, , , , , але ; («огорожа», «вориння») > > , , , , ; «волость» > > > , , , , але . «проживати» > > > , , , , але ; «в'язати» > > > , але .
Групи приголосних із наступним *l Ця фонетична зміна відбувалася вже в період сильної діалектної розрібненості праслов'янської мови, тому вона відбилася не у всіх слов'янських діалектах. У західнослов'янських мовах сполучення *tl і *dl зберігалися: *metlъ > ; *padlъ > ; *šidlo > , ; *gъr̥dlo > , ; *mydlo > , .
У східнослов'янських і південнослов'янських мовах *tl і *dl переходили в *l. Наприклад, *metlъ > , , , ; *šidlo > ; *gъr̥dlo > , , ; *mydlo > , .
Сполучення tl і dl існують також у сучасних східнослов'янських і південнослов'янських мовах. Вони трапляються на місці давніх *tьl і *dьl ( < *metьla, < *svьr̥dьlo), а також у запозиченнях зі західнослов'янських мов ( < , < , < , < ).
Див. також Спрощення у групах приголосних
Примітки
Джерела