Софіївська культура — археологічна культура українського лісостепу мідної доби.
Входить до культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля. Відноститься до останньої стадії Трипілля-СІІ, що існувала у першій чверті ІІІ тисячоріччя до Р. Х.
Походження На останній стадії Трипільської культури СІІ під натиском степовиків з південного сходу територіальна єдність величезної території досягнута на стадії Трипілля-СІ була втрачена. Трипільська культура втрачає Дніпро-Бузьке лісостепове межиріччя та Побужжя. На північному сході колишнього ареалу культурно-історичної спільноти Кукутені-Трипілля залишилася ізольованою на Дніпрі в районі Києва Софіївська група пам'яток. Вона почала діяти окремо й поширюватися на інші терени.
Софіївська група пам'яток Відомі чотири ґрунтові цвинтарі поблизу сіл Чернин (Таращанський район), Червоний хутір (Дарницький район Києва), Софіївка та Завалівка у Київській області, розташовані на піщаних дюнах уздовж краю борової тераси лівого берега Дніпра.
Поховання Тілоспалення на стороні. Прах ховали в урнах або мішечках у ямах. У половині поховань виявлено: знаряддя праці — крем'яні ножі, клинцеві сокири, рогові сокирки, ретушери, віджимники, прясла, зброю — кам'яні сокири-молоти, мідні сокири й кинджали, крем'яні та мідні вістря стріл, прикраси — мідні браслети й пронизки, намистини з бурштину, кості, каменю, кераміку — широкогорлі й біконічні горщики, опуклотілі посудини, конічні чаші, амфорки, мініатюрний посуд.
Аналіз ритуалу дає серед населення софіївської культури: чотири статево-вікові групи — діти-підлітки, дорослі, чоловіки, жінки три соціальні страти.
Рух софіївської культури Носії софіївської культури рушили далі на Захід, де вони сформували західноволинську групу пам'яток.
Джерела Археологія України: Курс лекцій: Навч. посібник / Л. Л. Залізняк, О. П. Моця, В. М. Зубар, В. В. Отрощенко, К. Бунятян, Р. В. Терпиловський; за ред. Л. Л. Залізняка. — К.: Либідь, 2005. — 504 с. 966-06-0394-0.
Посилання