Мутагени — фізичні і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни — мутації. Вперше штучні мутації були отримані 1925 року Г. А. Надсеном і Г. С. Філіпповим у дріжджів дією радіоактивного випромінювання радію; в 1927 у Герман Меллер отримав мутації у дрозофіли дією рентгенівських променів. Здатність хімічних речовин викликати мутації (дією йоду на дрозофіли) відкрита 1932 року В. В. Сахаровим. У мух, що розвинулися з цих личинок, частота мутацій виявилася в кілька разів вищою, ніж у контрольних особин.
Класифікація Мутагенами можуть бути різні чинники, що викликають зміни в структурі генів, змінюють структуру і кількість хромосом. За походженням мутагени класифікують на ендогенні, що утворюються в процесі життєдіяльності організму і екзогенні — всі інші фактори, в тому числі і умови навколишнього середовища.
За природою виникнення мутагени класифікують на фізичні, хімічні та біологічні:
Фізичні мутагени Іонізуюче випромінювання; Радіоактивний розпад; Ультрафіолетове випромінювання; Надмірно висока або низька температура.
Хімічні мутагени Окисники та відновники (нітрати, нітрити, активні форми кисню); Алкілуючі реагенти (наприклад, йодацетамід); Пестициди (наприклад гербіциди, фунгіциди); Деякі харчові добавки (наприклад, ароматичні вуглеводні, цикламати);
Органічні розчинники; Лікарські препарати (наприклад, цитостатики і, препарати ртуті, імунодепресанти). До хімічних мутагенів умовно можна віднести і ряд вірусів (мутагенним чинником вірусів є їх нуклеїнові кислоти — ДНК або РНК).
Біологічні мутагени Специфічні послідовності ДНК — мобільні елементи геному; Деякі віруси (вірус кору, краснухи, грипу); Продукти обміну речовин (продукти окиснення ліпідів); Антигени деяких мікроорганізмів. Посилання