«Кни́га кла́до́ви́ща» () — дитячий фентезійний роман англійського письменника Ніла Ґеймана, опублікований 2008 року. Книга розповідає про хлопця на ім'я Ніхто «Ніх» Овенс, якого, після жорстокого вбивства усієї його родини, приймають на виховання мертві мешканці кладовища. Твір нагороджено медаллю Джона Ньюбері (2009) та англійською медаллю Карнегі (2010), а також преміями «Локус» (2009) та «Г'юго» (2009). 2014 року на основі книги вийшов однойменний двотомний графічний роман.
Ідея та її реалізація Ідея майбутнього роману виникла в Ґеймана у 1985 році, коли той спостерігав за своїм дворічним сином Майклом, який катався на велосипеді повз надгробки на кладовищі неподалік їхнього будинку в Західному Грінстеді, Західний Сассекс. Спіймавши себе на думці, що малюк виглядає цілком природно в такому оточені, Ґейман вирішив написати щось на кшталт «Книги джунглів», події якої відбувалися б на території кладовища.
Перша спроба написати роман не мала успіху, тому письменник відклав свої плани та «пообіцяв собі вирости у письменництві, щоб належно її написати». Ґейман повторив свою спробу аж через десять років, але знову ж таки зробив висновок, що йому ще «бракує майстерності». Зрештою у грудні 2005 року Ґейман таки почав писати роман «Книга кладовища», який закінчив та опублікував у 2008 році.
Книга складається з восьми розділів: «Як Ніхто потрапив на кладовище», «Новий друг», «Божі пси», «Надгробок для відьми», «Данс-макабр», «Шкільні дні Овенса», «На-всі-руки-майстри», «Прощання та розтавання». Деякі розділи роману містять явні паралелі з «Книгою джунглів» Кіплінга, зокрема розділ «Божі пси» має схожості з оповіданням «Полювання Каа» тощо.
Сюжет
Як Ніхто потрапив на кладовище Чоловік на ім'я Джек жорстоко вбиває цілу сім'ю, окрім немовляти, якому вдається врятуватись. Почувши шум, малий, який любив всюди блукати, виходить назовні та підіймається пагорбом до місцевого кладовища, де його виявляють мертві мешканці цвинтаря. Серед них починається нарада щодо того, що робити з дитиною. Зрештою з'являється Дама на Сірому (Ангел смерті) та закликає мертвих бути милосердними та прихистити дитинча у себе. Постановляється, що названими батьками дитини стануть пан та пані Овенси, а опікуном — Сайлас. Малий отримує ім'я Ніхто «Ніх» Овенс, а разом із ним і Свободу кладовища, тобто може опанувати зникання, ковзання та сноходу — вміння, притаманні лиш для привидів. Ніх весь час намагається вийти за межі кладовища, щоб пізнати світ, але його опікуни не дозволяють йому цього робити, бо вбивця все ще чигає на нього та бажає довершити своє діло.
Новий друг Промайнуло декілька років, які малий Ніх проводить на кладовищі. Зрештою він знайомиться з дівчинкою на ім'я Скарлет Ембер Перкінс, яка гуляла по території кладовища, коли її мама читала біля каплиці журнал. Вони стають друзями та разом починають досліджувати кладовище, зокрема у склепі Фробішера їм вдається знайти вхід, який веде у глиб пагорба, де міститься давнє поховання. Усередині діти зустрічають чоловіка кольору індиго, який називає себе Винищувачем, що до повернення свого Хазяїна охороняє його скарби — брошку, чашку та маленький кам'яний ножик. Батьки Скарлет вирішують переїхати до Шотландії, якомога далі від доньчиного уявного друга, через якого їхня дитина загубилася на території кладовища, а для її пошуків довелося залучити місцеву поліцію.
Божі пси Протягом відсутності Сайласа, Ніхового опікуна, за хлопцем доглядає панна Лупеску, яка також навчає хлопця багатьох важливих речей. Оскільки «на кожному цвинтарі є могила, що належить гулям», тим створінням вдається викрасти малого Ніха з метою перетворити його на одного з них. В останній момент хлопця рятує пані Лупеску, яка виявилася Божим псом. Згідно з першим реченням Ніхового конспекту:
Надгробок для відьми На краю кладовища розташоване Гончарне поле, неосвячена земля, де ховали злочинців, самогубців і невірників. Саме там Ніх потоваришував з мертвою відьмою на ім'я Ліза Гемпсток. Оскільки Ліза не має власного надгробка, хлопець вирішує виправити це. Викравши брошку у Винищувача, Ніх виходить за межі кладовища та, щоб отримати гроші на покупку надгробка, намагається продати коштовність лихварю Ебенезу Болгеру, але той бере Ніха у полон, аби дізнатися, звідки у хлопця така коштовна річ. Завдяки Лізі, Ніху вдається стати невидимим та втекти з антикварної крамниці, прихопивши з собою преспап'є, слоїчок з фарбою та пензлик. Так у відьми з'явився надгробок.
Данс-макабр «І багатий, і бідняк — Данс-макабр танцює всяк». Коли на кладовищі зацвітають зимові квіти, відбувається Танець смерті. Останнього разу таке дійство відбувалося багато років тому. Начепивши на себе ці квіти, жінки і чоловіки, діти і старі, багаті та бідняки стають у танець з мертвими, щоб таким чином зобразити тлінність буття. Малий Ніх також бере участь у цьому дійстві та навіть йде у танок з Дамою на Сірому.
Шкільні роки Овенса Ніх вирішує, що хоче навчатися у школі. Не зважаючи на те, що мешканці кладовища не можуть гарантувати хлопцю безпеку в зовнішньому світі, Ніх все ж починає відвідувати школу. Все змінюється, коли Ніх підбурює школярів не віддавати свої кишенькові гроші хуліганам Ніку Фартінгу та Морін Квіллінг. Також хлопець використовує отримані на кладовищі вміння проти шкільних бешкетників, через що його навіть затримує поліція. Лише завдяки Сайласу юнаку вдається врятуватися та повернутися на кладовище. Через привернуту до себе увагу, Ніху доводиться залишити навчання в школі.
На-всі-руки-майстри Після десятирічної відсутності, в містечко з кладовищем повертається Скарлет та знову зустрічає Ніха, а також знайомиться з добросердним парубком містером Фростом — насправді Джеком, убивцею батьків Ніха. Водночас Сайлас та пані Лупеску, які належать до Почесної варти, вирушають на війну з таємним братерством, що відоме як Джеки На-всі-руки-майстри. Почесній варті вдається знищити всі осередки братерства в Мельбурні, Ванкувері та Кракові. Однак, останні четверо вцілілих Джеків приєднуються до Джека Фроста, щоб зрештою довести справу до кінця та вбити Ніха. Річ у тім, що згідно зі словами Джека: Користуючись своїми знаннями та вміннями, Ніху, однак, вдається перемогти Джеків На-всі-руки-майстрів, а Сайлас, повернувшись зі своєї мандрівки, стирає Скарлет пам'ять про всі пережиті події, адже
Прощання та розставання У п'ятнадцятирічному віці Ніх потроху починає втрачати Свободу кладовища. Попрощавшись зі своєю названою родиною, опікуном та всіма друзями, Хлопець покидає кладовище, щоб зрештою розпочати своє нове життя у світі живих, де йому більше нічого не загрожує.
Головні персонажі Ніхто «Ніх» Овенс — хлопець, який, після жорстокого вбивства його батьків та семирічної сестрички, немовлям потрапляє на кладовище, де його виховують мертві мешканці цвинтаря. Зрештою покидає кладовище, досягнувши п'ятнадцятиріччя. Сайлас — Ніхів опікун. Не належить ні до світу мертвих, ні до світу живих (вампір?). На відміну від інших мешканців кладовища, може покидати територію цвинтаря та забезпечувати Ніха їжею. Член Почесної Варти. Панна Лупеску — членкиня Почесної Варти та Божий пес (вовкулака). Навчає Ніха важливим речам та доглядає за хлопцем, під час відсутності Сайласа. Рятує Ніха від гулів, які викрали малого, щоб перетворити його на одного з них. Ліза Гемпсток — юна відьма, що живе на території Гончарного поля, неосвяченої землі кладовища. Бажає мати на місці свого поховання власний надгробок. Скарлет Ембер Перкінс — жива дівчинка. Вперше зустрічає Ніха у п'ятирічному віці, але згодом разом із сім'єю переїжджає до Шотландії. По своєму поверненню через десять років знову навідує Ніха на кладовищі. Джек Фрост використовує її як приманку, щоб дістатися до хлопця. Чоловік на ім'я Джек — вбивця, відповідальний за смерть Ніхової сім'ї. Зветься Джеком Фростом. Член таємного братерства Джеків На-всі-руки-майстрів. Полює на Ніха через пророцтво, згідно з яким хлопець по досягненню повноліття має поставити крапку в існуванні їхньої організації. Пан та пані Овенси — мешканці кладовища, названі батьки Ніха. Бувши за життя бездітними, погоджуються піклуватися про Ніха. Джеки На-всі-руки-майстри — таємне братерство, яких також називають Валетами. Зберігають давнє знання. Намагаються вбити Ніха, адже згідно з давнім пророцтвом хлопець по досягненню повноліття має знищити їхню організацію. Довершивши справу, братство гарантує собі безхмарне існування на наступні п'ять тисяч років. Гулі — мерзенні істоти, які харчуються трупами. Викрадають Ніха, щоб перетворити його на одного з себе. Несуть імена своїх перших жертв (Герцог Вестмінстерський, Єпископ Бата та Уельса, Тридцять третій президент Сполучених Штатів, Відомий письменник Віктор Гюго тощо). Живуть у місті Гульгайм. Винищувач — триголова істота з тілом здоровенного змія. Живе всередині пагорба в очікуванні Хазяїна та охороняє скарби.
Літературний аналіз Літературні критики часто розглядають роман «Книга кладовища» як книгу про дорослішання, так званий «Bildungsroman», оскільки навіть сама сюжетна лінія твору зображує пригоди Ніха від його раннього дитинства до підліткового віку, коли той перебуває за крок від дорослого життя, вказуючи на «пошуки актуалізації особистості».Michaela Vondráčková. The Graveyard Bookas a Bildungsroman // Master's Thesis, University of PardubiceFaculty of Arts and Philosophy, 2015. 73 p.
Існує певна схожість «Книги кладовища» з рядом книг, зокрема «Дивовижний чарівник країни Оз» Френка Баума, Аліса у Дивокраї й Аліса в Задзеркаллі Льюїса Керрола, Чорний казан Ллойда Олександра, та Лев, Біла Відьма та шафа з «Хронік Нарнії» К. С. Льюїса.Thomas Byrne. Examining the Works of Neil Gaiman: Children Don't Need Their Literature Dumbo'd Down. // Volume 17, Issue 3, The Looking Glass, 11/2014 ISBN 1551-5680 Однак, найбільшу схожість «Книга кладовища» має з «Книгою джунглів» Редьярда Кіплінга. Як зазначає літкритик Крістін Робертсон, Ґейман навіть не приховував та відкрито заявляв про міжтекстовий зв'язок між двома книгами; зокрема обидві книги мають однакову фабулу: хлопчик потрапляє до «чужого» світу, рятуючись від антогоніста, який убив усю його сім'ю, аби згодом помститися кривднику. Таким чином, існує паралель між Ніхом та Мауглі, Джеком та Шер-Ханом, Сайласом та Багірою. Ба більше, деякі розділи роману містять явні паралелі з оповіданнями «Книги джунглів», зокрема розділ «Божі пси» має схожості з оповіданням «Полювання Каа», а розділ «Надгробок для відьми» — з оповіданням «Королівський анкас».Robertson, Christine. ["'I want to be like you': Riffs on Kipling in Neil Gaiman's The Graveyard Boo"]. Children's Literature Association Quarterly 36.2 (2011): pp. 164—189
Історія публікацій Ще до публікації книги, четвертий розділ роману — «Надгробок для відьми» — друкувався як оповідання в збірці оповідань Ґеймана «М — означає Магія» (2007) та збірці «Чарівники: Казки про магію від майстрів сучасної фентезі» (2007), куди увійшла коротка проза багатьох письменників-фантастів. 2008 року оповідання «Надгробок для відьми» принесло авторові премію «Локус» за найкращий роман. 30 вересня 2008 року видавництво «ГарперКоллінс» видало «Книгу кладовища» в США, а 31 жовтня 2008 року видавництво «Блумсбері Паблішинг» здійснило публікацію книги у Великій Британії «The Graveyard Book» (Adult Edition). lovereading.co.uk.. Обкладинку та ілюстрації для американського видання виконав Дейв Маккін, який також проілюстрував британське видання книги для дорослих. Британську дитячу версію обкладинки та ілюстрації виконав Кріс Рідделл, який 2010 року за свою роботу ввійшов до короткого списку медалі Гріневей. Українське видання роману з ілюстраціями Дейва Маккіна побачило світ у 2017 році у видавництві «КМ-Букс».
2008 року видавництво «Сабтерранін Пресс» також презентувало лімітоване видання роману «Книга кладовища» з альтернативною обкладинкою та ілюстраціями Дейва Маккіна. Зокрема, світ побачили дві версії: