Лісандр син Лібія (; III ст. до н.е.) — спартанський політичний діяч, ефор.
Біографія Лісандр син Лібія був нащадком Лісандра сина Арістокріта видатного спартанського полководця доби Пелопоннесської війни. Згідно Плутарху він мав велику повагу серед громадян Спарти. Лісандр був одним з прихильників молодого царя Агіса IV. Завдяки підтримці царя, його обрали до колегії ефорів. Саме через Лісандра Агіс IV доніс до старійшин свої пропозиції щодо реформування Спартанської держави у вигляді ретри. Так як погляди старійшин розійшлися, долю реформ повинні були вирішити народні збори. Лісандр разом з Агесілаєм та Мандроклідом виступали на народних зборах з промовами у підтримку реформ. Завдяки діяльності ворога реформ, царя Леоніда II ретру було відкинуто. Тоді Лісандр звинуватив Леоніда у порушенні спартанських законів. Представникам царського роду заборонялося одружуватися на іноземках. Разом з цим Лісандр закликав Клеомброта, зятя Леоніда заявити свої права на владу. Він також походив з царського роду Агіадів. Злякавшись Леонід сховався в храмі Афіни Міднодімної разом з дочкою, яка залишила Клеомброта. Він отримав виклик до суду, але не вийшов з храму, і тоді спартанці в 243 році до н. е. передали владу Клеомброту, який підтримав реформи Агіса. Згодом Леоніду вдалося втекти у Тегею.
Після повернення Леоніда з вигнання реформатори були заарештовані. За рішенням суду, Агіса було страчено, а Лісандра засуджено до вигнанняЦицерон Про обов'язки 2.80.. Примітки
Джерела