Північна Суматра

Північна Суматра (, скорочено Сумут, ) — провінція Індонезії, омивається водами Індійського океану на заході, Малаккської протоки на сході, межує з напівавтономною провінцією Ачех на півночі, провінцією Західна Суматра на півдні, та Ріау на південному сході.

Територія 72 981 кв. км, населення 11 649 655 (2000, перепис).

Медан — адміністративний центр і найбільше місто провінції.

Історія Територія провінції в VII ст. стала складовою частиною імперії Шривіджая. Пізніше перейшла під владу індуїстської імперії Маджапагіт з острова Яви, що існувала до початку XVI ст. Після утвердження на півночі Суматри ісламу й утворення Ачеського султанату в другій половині XVI ст., Північна Суматра стала частиною цієї держави та ареною битв ачинців із султанатами південної Суматри. Британці та голландці змагалися за контроль цією територією впродовж XVII — XVIII ст. Британія поступилася своїми інтересами на Суматрі в 1871 р., і до 1903 р. голландці встановили повний контроль над північною частиною острова. Після японської окупації в роки Другої світової війни (1939—1945) регіон увійшов до складу Республіки Індонезія в 1950 р. як провінція Північна Суматра. Політичні заворушення в Ачесі та вимоги надати цій області автономію призвели до утворення в 1956 р. на півночі окремої провінції з напівавтономним статусом.

Географія Плато Батак, що знаходиться в центрі провінції, займає близько двох третин її території. Тут є як активні, так і неактивні вулкани, включаючи Синабунг (2 417 м), Сибаяк (2 094 м), Сорікмарапі (2 145 м). Біля центру плато на висоті 910 м на рівнем моря лежить озеро Тоба, залишок давнього виверження. В центрі озера знаходиться острів Самосир (довжина 44 км, ширина 19 км), з'єднаний із західним берегом вузьким штучним перешийком. На південному заході плато межує з прибережними низинами, болотистими на півночі та на півдні. Рівнини простягаються на північних схід від плато Батак, а південний схід провінції займає широка смуга боліт. Більшість населених пунктів біля узбережжя розташована в гирлах річок. Найбільші річки провінції Асаган та Барумун впадають в Малаккську протоку, перша з них витікає з озера Тоба.

Плато Батак вкрите тропічними лісами з тику, різних видів залізного дерева, баньяну та інших видів субтропічних рослин, включаючи дуб, клен, горіхове дерево і лавр. Бамбук також дуже поширений на плато. Береговий регіон вкритий болотними лісами, включаючи широку смугу мангрового лісу.

До складу провінції входять острови Ніас, Мусала та Бату, розташовані на захід від головного острова.

Адміністративний поділ

До складу провінції входять 25 округів та 8 муніципалітетів (міст):

Назва Площа, км²Buku Induk. Kode dan Data Wilayah Administrasi Pemerintahan per Provinsi, Kabupaten/Kota dan Kecamatan Seluruh Indonesia . Menteri Dalam Negeri Republik Indonesia, Gamawan Fauzi Населення, осіб(2010, перепис)2010 Population Census — Population by Region, Type of Document, and Sex. Sumatera Utara Province. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) Адміністративний центр Ніас () 1 842,51 131 377 Ґунугсітолі () Мандайлінг-Натал () 6 134,00 404 945 Паньябунган () Південне Тапанулі () 6 030,47 263 815 Сипірок () Центральне Тапанулі () 2 188,00 311 232 Пандан () Північне Тапанулі () 3 791,64 279 257 Тарутунг () Тоба-Самосир () 2 328,89 173 129 Баліге () Лабуганбату () 2 156,02 415 110 Рантаупрапат () Асаган () 3 702,21 668 272 Кісаран () Сималунгун () 4 369,00 817 720 Рая () Дайрі () 1 927,80 270 053 Сидікаланг () Каро () 2 127,00 350 960 Кабанджаге () Делі-Серданг () 2 241,68 1 790 431 Лубукпакам () Ланкат () 6 262,00 967 535 Стабат () Південний Ніас () 1 825,20 289 708 Телукдалам () Гумбанг-Гасундутан () 2 335,33 171 650 Долоксангул () Пакпак-Бхарат () 1 218,30 40 505 Салак () Самосир () 2 069,05 119 653 Пангуруран () Серданг-Бедагай () 1 900,22 594 383 Сейрампах () Бату-Бара () 922,20 375 885 Лімапулух () Північний Паданг-Лавас () 3 918,05 223 531 Ґунунгтуа () Паданг-Лавас () 3 892,74 225 259 Сибугуан () Південний Лабуганбату () 3 596,00 277 673 Котапінанг () Північний Лабуганбату () 3 570,98 330 701 Аекканопан () Північний Ніас () 1 202,78 127 244 Лоту () Західний Ніас () 473,73 81 807 Лагомі () місто Сіболга () 41,31 84 481 місто Танджунгбалай () 107,83 154 445 місто Пематангсіантар () 55,66 234 698 місто Тебінгтінгі () 31,00 145 248 місто Медан () 265,00 2 097 610 місто Бінджай () 59,19 246 154 місто Падангсидімпуан () 114,66 191 531 місто Ґунунгситолі () 280,78 126 202 Провінція Північна Суматра 72 981,23 12 982 204 Медан ()

Економіка Сільське господарство — основа економіки провінції. Тут вирощують рис, маніок, тютюн, каучук, олійну пальму, агаву, чай, каву, перець, фрукти та овочі. Промисловість обробляє харчові продукти й тютюн та виготовляє алюміній, напої, текстиль, різьблені товари з дерева, шкіряні та гумові вироби, машинне і транспортне устаткування. Головні шосе та залізничні колії пролягають паралельно північно-східному узбережжю. В Медані є міжнародний аеропорт.

Населення Етнічний склад населення Північної Суматри, за даними переписів населення 2000Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin and Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. ISEAS–Yusof Ishak Institute, 2003, p. 15: TABLE 1.2.5. Ethnic Groups of Indonesian Citizens: North Sumatra, 2000 і 2010Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 років, був таким: Народи Чисельність (2000) Доля в населенні (2000) Чисельність (2010) Доля в населенні (2010)Батаки 4 827 264 41,95 % 5 785 716 44,75 % Яванці 3 753 947 32,62 % 4 319 719 33,41 % Ніасці 731 620 6,36 % 911 820 7,05 % Малайці 566 139 4,92 % 771 668 5,97 % Мінангкабау 306 550 2,66 % 333 241 2,58 % Банджари 111 886 0,97 % 125 707 0,97 % Бантенці 48 495 0,42 % 46 640 0,36 % Сунданці 30 756 0,27 % 35 500 0,27 % Китайці 340 320 2,63 % Інші 1 129 920 9,82 % 259 988 2,01 % Всього 11 506 577 100,00 % 12 930 319 100,00 %

Батаки — найбільший народ провінції, вони живуть у її центральних районах. Складаються з шести субетнічних груп: каро в окрузі Каро, пакпаки в округах Дайрі та Пакпак-Бхарат, сималунгуни в окрузі Сималунгун, тоба в округах Самосир, Тоба-Самосир, Гумбанг-Гасундутан, Північне Тапанулі, ангкола в окрузі Південне Тапанулі, мандайлінги в округах Мандайлінг-Натал, Паданг-Лавас і Північний Паданг-Лавас.

Ніасці населяють острови Ніас і Бату, мінангкабау — західне узбережжя провінції. Північносуматранські малайці (делі-малайці, асагани, ланкати) є корінним населенням східного узбережжя (округи Ланкат, Делі-Серданг, Серданг-Бедагай, Батубара, Асаган, Північний Лабуганбату, Лабуганбату, Південний Лабуганбату), що включає також столицю провінції Медан. Проте зараз у цьому регіоні чисельно переважать яванці та інші трансмігранти; живуть тут також китайці та індійці.

За даними перепису населення 2010 року, в провінції Північна Суматра проживало 8 579 830 мусульман (66 % населення), 4 025 867 християн (31 % населення), 303 548 буддистів, 14 644 індуїста2010 Population Census — Population by Region and Religion. Badan Pusat Statistik (BPS — Statistics Indonesia) . Християнство поширене головним чином серед батаків та ніасців.

Медан — найбільше місто провінції. Іншими важливими міськими центрами є Бінджай, Пематангсіантар, Танджунгбалай і Тебінгтінгі.

Джерела North Sumatra. Province, Indonesia. Encyclopædia Britannica

Примітки