Корисні копалини Канади

Корисні копалини Канади.

Загальна характеристика

У Канади є потужна мінерально-сировинна база (табл. 1), яка дозволяє забезпечити внутрішні потреби країни в більшості корисних копалин, — і експортувати азбест, руди цинку, нікелю, свинцю, заліза, міді, калійних солей, срібла, нафту, газ і інших. Канада ввозить руди марганцю, хрому, олова, боксити і фосфатні руди. У загальних запасах промислово розвинених країн Заходу, на частку Канади наприкінці XX ст. припадало 16 % урану, 14 % залізняку, 20 % ільменіту, 9 % нікелю, 8 % кобальту, 29 % вольфраму, 6 % міді, 22 % цинку, по 14 % молібдену і свинцю, 50 % азбесту, 90 % калійних солей. .

Таблиця 1. — Основні корисні копалини Канади станом на 1998—1999 рр. Корисні копалини Запаси Вміст корисного компоненту в рудах, % Частка у світі, % Підтверджені Загальні Метали платинової групи, т 520 6,2 г/т Алмази, млн кар. природних ювелірних 112 64,2 9,4 15,3 Барит, тис. т 11000 1300020–90 (BaSO4) 3,2 Берилій, тис. т 13,6 16 1 (ВеО) 6 Вольфрам, тис. т 260 490 0,8 (WO3) 10 Залізні руди, млн т 12000 26000 40 (Fe) 6,9 Золото, т 3200 44500,8–2,95 г/т 6,5 Калійні солі, млн т (в перерахунку на К2О) 4400 14500 23 (К2О) 58,4 Кобальт, тис. т 83 440 0,05(Со) 1,5 Марганцеві руди, млн т 3 45 11 (Mn) 0,1 Мідь, тис. т 21840 33735 0,74 (Cu) 3,3 Молібден, тис. т 428 5610,024–0,12 4,8 Нафта, млн т 750 0,5 Нікель, тис. т 7390 9700 1,72 (Ni) 14,8 Пентоксид ніобію, тис. т 140 410 0,64 1,48 Олово, тис. т 90 155 0,17 Плавиковий шпат, млн т 2,9 3,5 45 (CaF2) 1,5 Природний горючий газ, млрд м³ 1840 1,3 Свинець, тис. т 9224 16314 2,8 (Pb) 7,6 Срібло, т 40590 58740 400 г/т 7,4 Стибій, тис. т 114 140 3 (Sb) 2,6 пентоксид танталу, т 1800 1800 0,11 (Ta2O5) 2,35 Вугілля, млн т 77300 248000 Апатити, млн т 11 48 17,7 (Р2О5) 0,22 Хромові руди, млн т 3,7 21 (Cr2O3) 0,08 Цинк, тис. т 22800 55000 7,3 (Zn) 8,2 Уран, тис. т 331 430 7,72 13,1

Окремі види корисних копалин

Нафта і газ. У Канаді основні запаси нафти і газоконденсату зосереджено в західних провінціях країни: Саскачеван, Альберта, Британська Колумбія (Західно-Канадський, Віллістоунський НГБ і інших). Загальна потужність осадових відкладів досягає 5-6 км.

Найбільш великі нафтогазоносні басейни: Західно-Канадський, Бофорта і Свердруп, Баффіно-Лабрадорський і Новошотландський. Загальна їх площа 7175 тис. км², з них на акваторіях 4728 тис. км². Крім того, в Канаді відомі найбільші світові поклади бітумінозних пісків, ресурси яких становлять 15 млрд т «синтетичної» нафти. Відкрито понад 1200 родовищ нафти, газу і бітумів. Нафтогазоносність встановлена в межах всього осадового чохла від кембрію до антропогену. Найпродуктивніші рифогенні відклади девонського, доломітизировані вапняки кам'яно-вугільного періоду і піщані товщі крейди. На глибині 1-3 км зосереджено 85 % запасів нафти і конденсату, 35 % газу. На відклади девону відповідно припадає 50 і 33 %, на кам'яно-вугільного — 9 % і 24 %, крейди — 34 % і 25 %. Найбільші родовища: Хібернія, Бен-Невіс, Б'ярні (Баффіно-Лабрадорський басейн), Пембіна, Вест-Пембіна, Свон-Гілс, Кросфілд, Рейнбоу, Редуотер, Тернер-Валлі, Ледюк та інші (Західно-Канадський басейн), Адго, Аткінсон-Пойнт, Тарсьют, Коакоак, Копаноар, Маллік і інші (басейн Бофорта), Вайтфіш, Крістофер-Бей, Сіско, Уолліс та інші (басейн Свердруп).

Нафта у бітумінозних пісках. Найбільші родовища бітумінозних пісків: Атабаска, Колд-Лейк, Піс-Рівер, Траєнгл, Уобаска в провінції Альберта. Найбільше родовище Атабаска відкрите ще в XVIII ст.: пробні розробки бітумінозних пісків мали місце ще до 1778 р. Геологічні запаси бітумів цього унікального родовища оцінюються в 100—138 млрд куб.м, з них близько 12 млрд куб.м залягають на глибинах до 45 м. З бітумів Атабаски можна отримати не менше 36 млрд т нафти. За запасами до Атабаски наближаються поклади бітумінозних пісків на арктичному острові Мелвілл, але вони на 2002 р. ще не розвідані (прогнозні запаси родовища на о. Мелвілл оцінюють до 80 млрд т нафти). Доведені запаси бітумів інших родовищ значно менші (млрд т): Колд-Лейк — 13,7, Уобаска — 13,7, Піс-Рівер — 11,8. Бітумінозні піски залягають на глибинах 150–800 м, густина флюїдів 0,979–0,994 г/см³. Тільки за рахунок запасів нафти в бітумінозних пісках Канада може задовольняти свої енергетичні потреби протягом 475 років або світові протягом 15 років.

Доведені запаси нафти в «рентабельній» частині розвіданих родовищ на початок 2001 р. становили 300 млрд бар., або приймаючи середню густину флюїду 1,00 г/см³, близько 48 млрд т.

Природний газ. Основна частина доведених запасів газу в Канаді зосереджена в Західно-Канадському НГБ, де виявлено 1621 газове родовище. Прогнозні ресурси газу провінції Альберта (Західно-Канадський НГБ) оцінюються Канадським комітетом по газу (Canadian Gas Potential Committee) в 3452.6 трлн м³. Значні перспективи пов'язуються зі східними акваторіями Канади; прогнозні ресурси природного газу в межах шельфу між Ньюфаундлендом і Новою Шотландією визначаються в 1415 трлн м³. У цих оцінках не враховуються ресурси важкодоступних районів і ресурси газу вугільних родовищ («unconventional resources»). Див. Трансканадський трубопровід.

У 1999 р. компанія «Chevron Canada Resources» в прикордонному районі провінції Британська Колумбія і Північно-Західних Територій свердловина К-29 (дебіт 1 млн м³/добу) розкрила нове родовище газу з запасами в 17 млрд м³. У 2000 р. в трьох свердловинах, пробурених компаніями «Berkley», «Paramount» , «Chevron Canada Resources», «Apache», «Murphy Oil Corp.» і «Beau Canada», отримані притоки 0,9-2,3 млн м³/добу. У січні 2000 р. компанія «PanCanadian Petroleum» повідомила про значне газове відкриття Пануке-Діп на шельфі провінції Нова Шотландія. Газовий поклад виявлений під нафтовим родовищем. Пробурені чотири свердловини, дебіти яких перевищили 1,4 млн м³/добу. На початку 2001 р. компанія розпочала комерційну розробку газового родовища; пуск в експлуатацію з початковим рівнем видобутку 11 млн м³/добу очікується в 2005 р.

Вугілля. Найважливішими вугільними басейнами Канади є Альберта (буре вугілля і лігніти) і ряд басейнів регіону Скелястих гір. Родовища Скелястих гір характеризуються зазвичай пологим заляганням пластів, вугілля добре коксується. Основна вугленосність Канади приурочена до середнього і верхнього карбону (Північні Аппалачі), верхньої крейди і частково палеоцену (передгір'я Скелястих гір, басейн Альберта). Вугілля довгополуменеве, іноді бітумінозне, в палеозої — коксівне. В басейні Сідні, розташованому на о. Кейп-Бретон запаси понад 1,2 млрд т, або близько 90 % загальних запасів Північних Аппалач, потужність пластів 1,2-2,4 м; в родовищі Мінто (Нью-Брансуїк) — 40 млн т, пласти 30-90 см. Родовище торфу є головним чином в провінції Онтаріо.

Кристалогідрати. У дельті р. Макензі у 1998 р. на глибині 819–1111 м виявлений пласт гідратів метану потужністю 110 м. Запланована його промислова розробка.

Уран. Канада за розвіданими запасами уранових руд посідає 1-е місце в Північній Америці і 3-є у світі (запаси урану на 2000 р — 433 тис. т). Родовище уранових руд розташовані на Канадському щиті і пов'язані з докембрійськими кварцовими конґломератами. Мінерали: бранерит, уранініт і багатий ураном монцоніт, уранова смолка та інші. Головні родовища відомі в районі Елліот-Лейк (Блайнд-Рівер, середній вміст U3O8 близько 0,2 %) та Порт-Радій (оз. Велике Ведмеже) і Ураніум-Сіті (оз. Атабаска).

Залізні руди. Канада має значні родовища залізняку, за запасами яких займає 2-е місце в Північній Америці після США (1999). Основні поклади пов'язані із залізистими кварцитами архею і особливо нижньою протерозою Канадського щита — залізорудним поясом півострова Лабрадор і Верхнього озера залізорудного басейну, архейські родовища (Мішипікотен, Мус-Маунтін, Стіп-Рок в провінції Онтаріо) — з вулканогенними товщами зелено-кам'яних поясів. Рудні тіла магнетит-гематит-кременистого складу протяжністю до декількох км при потужності 20-30 м. Залізорудні товщі набагато потужніші, ніж архейські, простягаються на значній відстані (до 1000 км на півострові Лабрадор). У їх складі переважають магнетит- і гематит-кременисті, рідше сидеритові породи, зони окиснення складені природно збагаченими гематит-гетитовими рудами, що містять до 65 % заліза, 5-12 % кремнезему і 0,01-0,09 % фосфору. Найбільші родовища (Шеффервілл, Уобуш) розташовані на п-ові Лабрадор, в структурних провінції Черчілл і Гренвілл. Родовища того ж типу, але позбавлені великих зон повторного збагачення, відомі вздовж східного узбережжя Гудзонової затоки, в Центральному Квебеку і в інших місцях. Велике родовище кременисто-гематитових залізистих руд Снейк-Рівер (середній вміст заліза 46 %) приурочене до верхньопротерозойських відкладів гір Макензі. Крім того, промисловий інтерес представляють поклади оолітових гематит-магнетитових руд середнього кембрію, нижнього девону і ордовика Північних Аппалач (родовище Уобана на о. Ньюфаундленд, середній вміст заліза 52 %); магматогенні родовища середньо-рифейських анортозитів (провінція Гренвілл), ооліт-гематитові руди верхньої крейди Альберти (Клір-Гіллс, середній вміст заліза 31 %).

Титан. Головні запаси титанових руд Канади (1-е місце в Північній Америці) зосереджені в ільменіт-гематитових рудах. Найбільше родовище Лак Тіо містить понад 125 млн т руд з середнім вмістом титану 20,4 %, заліза 41 %.

Вольфрам. За запасами руд вольфраму Канада займає 1-е місце в Північній Америці. За ресурсами вольфраму Канада займає 4-е місце у світі — 7,7 % (1,7 млн т) — після Китаю, Росії та Казахстану.

Корисні копалини Канади

Źródło i licencja