Всеукраїнський з'їзд рад — від грудня 1917 до прийняття Конституції УРСР 1937 року формально найвищий орган радянської влади в Україні. За Конституцією УСРР 1919 року, яку було складено за зразком Конституції радянської Росії, в.з.р. скликалися ВУЦВК (найвищим органом державної влади між з'їздами) не рідше одного разу на рік, а то й частіше, від 1927 – раз на два роки. Ця остання новація була закріплена в Конституції УСРР 1929, проте і вона була порушена під час голодомору 1932–1933 в Україні, коли керівництво більшовиків не бажало допустити розголосу про голод в Україні. Існувала також можливість скликання надзвичайних з'їздів – за розсудом ВУЦВК або на вимогу рад і з'їздів рад місцевостей, де налічувалося не менше однієї третини громадян, що мали виборчі права. Делегати на в.з.р. обиралися губернськими (після 1926 – окружними) з'їздами рад та Всемолдавським з'їздом рад із числа своїх делегатів. За такого відбору делегатів права меншості не забезпечувалися. Нерівним було і представництво різних соціальних верств населення. Конституція УСРР 1919 не передбачала, як це було в радянській Росії, порядку обрання депутатів та представництва серед них різних соціальних груп. Це питання передавалося у відання ВУЦВК, який міг регулювати норми представництва згідно з політичними обставинами. Так, під час виборчої кампанії 1919 і робітники, і селяни мали вдесятеро менше представників, ніж червоноармійці. 1920 ВУЦВК встановив, що по одному депутату висилають губернські (згодом окружні) та міські з'їзди рад від: а) 1000 червоноармійців у військових частинах (що здебільшого складалися з росіян або зрусифікованих українців і були під пильним контролем більшовиків); б) 10 000 робітників; в) 50 000 селян. Крім того, існувала велика кількість "позбавленців" – т. зв. представників експлуататорських класів, які не мали виборчих прав.
Згідно з Конституцією УСРР 1919, винятковому віданню в.з.р. підлягали затвердження, зміни, доповнення Конституції УСРР, оголошення війни та укладення миру, зміна кордонів республіки, загальне керівництво внутрішньою політикою, встановлення основ організації ЗС, державний контроль над діяльністю радянської влади тощо. З утворенням СРСР компетенція з'їзду дещо змінилася, зокрема, було додано право вирішувати питання про вихід зі складу СРСР.
Із числа делегатів з'їзду обиралися члени ВУЦВК та делегати до Ради Національностей ЦВК СРСР. З'їздам були підзвітні і ВУЦВК, і Раднарком УСРР, які формально призначалися після кожного з таких з'їздів.Шаталіна Є.П. Всеукраїнські з'їзди рад //
Список Усього відбулося 14 Всеукраїнських з'їздів рад: +№ з/пДатиМістоОсновні рішення1-йХарківстворення 1-го «уряду» радянської України2-й17–19 березня 1918Катеринославвимушене проголошення «самостійності» радянської України3-й6–10 березня 1919Харківсхвалення 1-ї Конституції УСРР4-й16–20 травня 19205-й25 лютого – 3 березня 19216-й14–17 грудня 19217-й10–14 грудня 19228-й17–20 січня 1924ратифікація договору про утворення СРСР та Конституції СРСР9-й3–10 травня 1925внесення змін до Конституції УСРР відповідно до Конституції СРСР, проходив у театрі імені Тараса Шевченка10-й6–13 квітня 192711-й7–15 травня 1929схвалення 2-ї Конституції УСРР12-й25 лютого – 4 березня 1931внесення змін до Конституції УСРР у звʼязку з переходом на двоступеневу систему управління (ліквідацією округ) та змінами у Конституції СРСР13-й15–22 січня 1935Київ14-й (надзвичайний)25–30 січня 1937схвалення 3-ї Конституції УРСР
Див. також Харківський собор (1992)
Примітки
Посилання
Шаталіна Є.П. Всеукраїнські з'їзди рад //