Мечеть Етем Бея (Мечеть Ет'хем Бея) (, ) — мечеть у Тирані, Албанія, на площі Скандербега. Закрита за комуністичного правління, мечеть знову відкрилася як молитовний будинок у 1991 році. Без дозволу влади на богослужіння прийшло 10 000 людей, і поліція не втручалася. Фрески зовні та всередині портика зображують дерева, водоспади та мости.
Сьогодні мечеть складається з архітектурного комплексу разом з годинниковою вежею Тирани. Екскурсії мечеттю проводяться щодня, але не під час молитви.Europe on a shoestring By Sarah Johnstone Page 59 () Відвідувачі повинні роззутися перед тим, як увійти до внутрішнього приміщення.
Історія Будівництво було розпочато в 1791 або 1794 роках Молла-беєм і завершено в 1819 або 1821 роках його сином Хаджі Етем-беєм, правнуком Сулеймана-паші.M. Cavendish, World and Its Peoples page 1629
На момент побудови вона була частиною комплексу будівель, що складають історичний центр Тирани. Перед мечеттю був старий базар, на сході – мечеть Сулеймана-паші, збудована у 1614 році та зруйнована під час Другої світової війни, а на північному заході — мечеть Карапічі.
Під час тоталітаризму Соціалістичної Народної Республіки Албанія мечеть була закрита; її оголосили історичною пам'яткою та піддано реставрації наприкінці 1960-х — на початку 1970-х років. 18 січня 1991 року, незважаючи на спротив комуністичної влади, 10 000 людей увійшли до мечеті з прапорами. Це було на початку падіння комунізму в Албанії.Anthony Clunies Ross, Petar Sudar, Albania's economy in transition and turmoil, 1990-97, 1998, page 57Ця подія стала важливою віхою у відродженні релігійної свободи в Албанії.
Архітектура Мечеть Етхем-Бей складається з молитовного залу, портика, який оточує його на півночі, і мінарету. З північної сторони знаходиться вхід до молитовного залу, який має квадратний план і побудований в унікальному об'ємі. Він перекритий куполом, який має напівсферичну форму і не має вікон. На фресках мечеті зображені дерева, водоспади та мости; подібні картини є рідкістю в ісламському мистецтві. У внутрішній частині мечеті, на східній стороні молитовного залу і в жіночій молитовній зоні, серед інших пейзажів зображена мечеть Сулейманіє з чотирма мінаретами, так само як і в у Бераті. Більшість сцен, які з'являються на фресках, є не реалістичними картинами, а уявними сценами. Портик мечеті також прикрашають численні пейзажі.
За словами Крісто Фрашері, на розписі портика мечеті зображено острів із річкою, що протікає через нього, по якій пливуть човни. В одній із хронограм у мечеті написано, що «мечеть подарувала місту вічну красу, як Свята Софія подарувала Стамбулу».
Автор віршів згадує ідею Святої Софії, яка не з'являється на фрескових розписах. Ототожнення мечеті Сулейманіє з собором Святої Софії майже зрозуміле. Мечеть Сулейманіє, розташована на третьому пагорбі, домінувала над горизонтом Стамбула. Під образом колишньої візантійської базиліки Святої Софії мечеть Сюлейманіє сприймалася як «нащадок Святої Софії».
Галерея
Див. також
Іслам в Албанії Ісламська архітектура Ісламське мистецтво
Примітки