Історія освоєння мінеральних ресурсів Чехії
Золото в IV — I тис. до н.е на території країни добували кельти. Перші письмові згадки про видобуток олова датуються 973 р. Найвідомішим місцем давніх розробок є Рудні Гори, які з південного сходу розроблялися чехами, а з півночі й заходу — саксонцями. Перші згадки про видобуток у цьому районі олова і срібла відносять до 1168 р. Значних масштабів видобуток руд досяг у Чехії у XIII — XIV ст., коли було уперше в Європі видано гірниче право (м. Їглава, 1249 р.; м. Кутна Гора, 1300 р.) і почали карбувати срібні монети (чеські гроші). Поблизу Пршибрама з XIII ст. вівся видобуток руд срібла, свинцю, цинку, пізніше стибію. У Яхимові з 1512 р. добували срібло, а з 1852 р. — уранініт. Саме в Яхімові починав гірничу діяльність один з основоположників гірничої науки і автор першої енциклопедії з гірництва і металургії («De Re Metallica») Георг Аґрікола (1494 — 1555 рр.). В 1716 р. в Яхімові було засноване гірниче училище.
буре вугілля в Чехії почали добувати у 1566 р. в сучасному Північно-Чеському буровугільному басейні. Видобуток кам'яного вугілля почався у 1570 р. у Пльзеньському басейні. Перша кам'яновугільна шахта в районі м. Острава була відкрита в 1776 р. В Чехії почали застосовувати вибухові (порохові) роботи для проведення виробок в 40-х роках XVII ст., динаміт застосовано в 1868 р. (вперше у світі). На шахті «Войтех» (м. Пршибрам) у 1875 р. уперше в гірничій практиці була досягнута глибина розробки 1000 м.
З середини XIX ст. починається механізація гірничих робіт. Перша парова машина була застосована в Остравському басейні в 1845 р., електрична — в 1898 р.; там же в 1890 р. почалося механічне буріння свердловин. З 1896 р. в шахтах з'явилися переносні електричні шахтарські лампи. Перші вагонетки були використані в 1901 р., із 1908 р. застосовуються пневматичні відбійні молотки. Після Першої світової війни для розробки вугілля починають використовуватися врубові машини. З початку 1950-х років почався механізований видобуток вугілля українськими комбайнами «Донбас».
Сучасна Чехія серед країн ЄС займає за запасами графіту 6-е, діатоміту 7-е, бурого вугілля 8-е, каоліну 9-е місце. Разом з тим, Чехія відчуває нестачу в нафті, природному газі і металічних рудах. Імпортує також сірку, фосфати, солі калію. Країна має традиційно розвинену гірничу промисловість. На 1-му місці — видобуток вугілля, на 2-му — нерудних будівельних матеріалів, на 3-му — індустріальної сировини (вапняки, каоліни, магнезити і скляні піски). Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,1 % (на 1998-99 рр.). В ній зайнято 75 тис. чол. (у 1980-х роках — бл. 190 тис. чол.).
Підготовку гірничих інженерів сьогодні ведуть у Карловому університеті в Празі (кафедра гірничо-геологічних наук заснована ще у 1763 р.), а також у Вищій гірничій школі Технічного університету в Остраві (з 1945 р.).
Фотогалерея: Артефакти зі срібної шахти. Кутна гора.
Див. також Корисні копалини Чехії Гірнича промисловість Чехії Геологія Чехії Гідрогеологія Чехії Сейсмічність Чехії Економіка Чехії Географія Чехії
Джерела
Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.