Транспорт Гвінеї-Бісау представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 36 125 км² (138-ме місце у світі). Форма території країни — видовжена у широтному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 190 км, зі сходу на захід — 320 км. Географічне положення Гвінеї-Бісау дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією вздовж західного узбережжя Африки; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки.
Історія становлення і розвитку
Автомобільний
Загальна довжина автошляхів у Гвінеї-Бісау, станом на 2002 рік, дорівнює 3 455 км, з яких 965 км із твердим покриттям і 2 490 км без нього (162-ге місце у світі).
Повітряний
У країні, станом на 2013 рік, діє 8 аеропортів (160-те місце у світі), з них 2 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 6 із ґрунтовим. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття): довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0); від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 1 (1); від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (2); коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (3).
Гвінея-Бісау є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — J5, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU). Аеропорти Гвінеї-Бісау мають літерний код ІКАО, що починається з — GG.
Водний
Морський
Головні морські порти країни: Бісау, Буба, Кашеу, Фарім.
Річковий Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з дедвейтом більше за 500 тонн, 2012 року невідома.
Міський громадський
Міські пасажирські перевезення у майже півмільйонній столиці представлені: популярним спільним таксі на 6 пасажирів (або за ціною 6 квитків); маршрутні мікроавтобуси на 10-20 пасажирів — найпопулярніший вид транспорту; паром між Бісау і Бабакве; міські автобусні маршрути.
Державне управління Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і телекомунікацій. Станом на 28 вересня 2015 року посада міністра в уряді Карлоса Корреї була вакантною.
Див. також Економіка Гвінеї-Бісау
Примітки
Література
Українською
Англійською
Російською
Посилання
Карти транспортної системи Гвінеї-Бісау на Вікісховищі. Карти Гвінеї-Бісау — Perry–Castañeda Library Map Collection. Добірка публікацій про Гвінею-Бісау з часопису «Вокруг света».