Ханський палац у Бахчисараї () — єдиний у світі зразок кримськотатарської палацової архітектури , у 1532—1783 рр. родова резиденція правителів Кримського ханства — династії Ґераїв. Палацово-парковий ансамбль включає у себе три частини: культову, адміністративну та побутову. Центр політичного, духовного й культурного життя кримських татар. Засновником Хансарая був Сахіб I Ґерай.
Бахчисарайський палац — пам'ятка історії та культури всесвітнього значення, в Україні офіційно визнана пам'яткою національного значення і внесена Україною до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Палац входить до складу Бахчисарайського історико-культурного заповідника. В приміщеннях палацу розташовані музей історії та культури кримських татар, художній музейО музее см. , виставка холодної та вогнепальної зброї. Територія палацового комплексу займає 4,3 гектари, раніше площа комплексу становила 18 гектарів .
Палац розташований на лівому березі річки Чурук-Су. До складу комплексу входять північні та південні ворота, Свитський корпус, палацова площа, головний корпус, гарем, ханська кухня і стайня, бібліотечний корпус, соколина вежа, ханська мечеть, Перський сад, ханський цвинтар, гробниця (дюрбе) Диляри-бікеч, гробниці Північне і Південне дюрбе, надгробна ротонда, лазня «Сари-Ґюзель», набережна з трьома мостам, сади і паркові споруди, Катеринівська миля, «Фонтан Сліз» та інші об'єкти.
Архітектурний стиль палацу продовжує традиції османської архітектури XVI—XVII століть. Головна архітектурна ідея — втілення мусульманського уявлення про райський сад на землі. «Бахчисарай» перекладається з кримськотатарської мови як «палац-сад» (bağça — сад, saray — палац).
Історія До побудови палацу в Бахчисараї резиденція кримських ханів Ашлама-Сарай містилася в долині Ашлама-Дере. Коли долина стала тісною для ханського двору, було прийнято рішення збудувати палац в новому місці. Будівництво палацу почалося на поч. XVI ст. під час правління хана Сахіба I Ґерая. Засновник нового палацу побудував мечеть, лазню, зал Дивану, житлові апартаменти, приміщення для гарему, Перський палац із Соколиною вежею, ханські стайні, переніс Демір-Капи з порталом Алоїза де Монтаньяно (Алевіза). Разом із будівництвом палацу почалося будівництво столичного міста Кримського ханства — Бахчисарая.
За однією з кримськотатарських легенд хан заснував палац у місці, на якому побачив сутичку двох змій на березі річки. Одна з них отримала важкі рани, але занурилися у воду та зцілилася. Саме там хан і створив нову резиденцію.
Найдавніші будівлі палацового комплексу — велика Ханська мечеть і лазні Сари-Ґюзель, датовані 1532 роком. Портал Демір-Капи датований 1503 роком, але його було збудовано у палаці в Ашлама-Дере, а згодом перенесено до Хансараю. За час свого існування палац постійно добудовували. За часів Девлета I Ґерая було побудовано ханське дюрбе, за Мухаммед IV Ґерая — лазню із західного боку палацу, за Ісляма III Ґерая — залу зборів і ще одне дюрбе, за Бахадира I Ґерая — додаткове приміщення для офіційних прийомів, а за Каплана I Ґерая — Золотий фонтан (1733). За Селямета II Ґерая було збудовану літню альтанку, за Арслана Ґерая — медресе, і, нарешті, за Кирима Ґерая було збудовано дюрбе Диляри-бікеч, «Фонтан сліз» (1764), а також силами іранського зодчого Омера виконано витончене оздоблення внутрішніх покоїв.
1736 року під час війни Кримського ханства з Росією Бахчисарай захопили війська фельдмаршала Крістофа Мініха. Мініх наказав спалити ханську столицю і палац. Перед цим, однак, він дав капітанові Манштейну доручення зробити опис палацу (він зберігся до наших днів), після чого ханську резиденцію підпалили. Пожежа знищила більшу частину будівель. Згодом палац було майже повністю перебудовано. Відновленням палацу займалися Селямет II Ґерай, а потім Кирим Ґерай.
Після того, як Російська імперія анексувала Крим, палац перебував у віданні Міністерства внутрішніх справ. За цей час його багато разів перебудовували, внаслідок чого будівлі змінили свій первісний вигляд, і було втрачено єдність стилю. Ремонти зазвичай проводилися до приїзду в палац високих гостей. Після ремонтів XIX століття було істотно змінено інтер'єри ханських покоїв.
Професор Кембриджу Е. Д. Кларк стверджував:
1787 року палац відвідала Катерина II, 1818 і 1837 роках — Олександр I. У ХІХ ст. палац неодноразово ремонтувався, що призвело до часткової зміни у стилі еклектики його внутрішнього та зовнішнього вигляду, втрати значної частини приміщень, архітектурних деталей та розписів. Напочатку 1850-х років Іннокентій, архієпископ Херсонський і Таврійський, пропонував знести палац, але його пропозиція не отримала схвалення. Під час Кримської війни у палаці містився російський лазарет, що також нанесло суттєву шкоду пам'ятці. 1908 року було ухвалено рішення про створення музею при Ханському палаці і його відкрили для відвідування науковців та гостей. 1912 року палац відвідав Микола II зі своєю сім'єю.
У вересні 1917 року Тимчасовий Кримсько-мусульманський виконавчий комітет ухвалив рішення відкрити у палаці перший національний музейний заклад — музей історії та культури кримських татар — та призначив його директором науковця та художника У. БоданинськогоІванець А. Кримськотатарський національний рух у період війн і революцій 1917—1920 рр. / Кримськотатарський національний рух у 1917—1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб / Упоряд. Іванець А., Когут А. — К.: К. І. С., 2019. — С. 85.. 4(17) жовтня Таврійський губернський комісар призначив його комісаром Ханського палацу. У листопаді 1917 року відбулося урочисте відкриття музею за участі першого демократично обраного Таврійського муфтія Н. Челебіджіхана. 9 і 26 грудня н. ст. 1917 року у Хансараї відбулося перше і останнє засідання установчих зборів кримськотатарського народу, а також перше засідання національного парламенту — КурултаюІванець А. Перший Курултай: від кримськотатарських установчих зборів до національного парламенту (1917—1920 рр.). — К.: ТОВ "Видавництво «КЛІО», 2018. — С. 76.. Національний музей утримувався значною мірою на кошти кримськотатарського національного уряду — Директорії. Денікінський режим заборонив у серпні 1919 року кримськотатарську національну Директорію, а восени 1919 року призначив на посаду директора музею у палаці статського радника С. Плаксіна.
Після захоплення у листопаді 1920 року Криму більшовиками директором музею у Хансараї знову став У. Боданинський, який займав цю посаду до 1934 р. і перетворив заклад на важливий центр вивчення історії та культури кримськотатарського народу, збереження його культурної спадщини. У 1930-ті роки в музеї була звільнена частина співробітників, згорнуті історичний та етнографічний відділи, а його праця стала мати політизований характер у дусі офіційної марксистсько-ленінської ідеології. З 1955 року це був Бахчисарайський історико-археологічний музей, а з 1979 року — історико-архітектурний музей.
У 1930-ті роки було проведено ремонт палацу, під час якого було забілено вапном зовнішні оздоблення палацу.
У 1961—1964 роках українське науково-реставраційне управління Держбуду УРСР провело першу масштабну наукову реставрацію палацу, під час якої зовнішній вигляд палацу було наближено до первинного. Було знято шари фарби з порталу Демір-Капи, знято пізні нашарування розписів Великої Ханської мечеті, розчищено розписи Омера у Літній альтанці, проведено реставрацію стель Зали Дивану.
З 1980-х років почалися археологічні дослідження Хансарая. Особливого масштабу вони набули з поч. 2000-х років, коли здійснювалися під керівництвом А. Ібрагімової. В результаті вдалося локалізувати точне місцезнаходження низки знищених будівель.
Реставраційні роботи та стан пам’ятки після російської окупації Криму Після окупації Криму Російською Федерацією у 2014 році на території Ханського палацу було розпочато так звані «протиаварійні» та реставраційні роботи, що викликали значну критику з боку України, міжнародних організацій і фахівців у галузі охорони культурної спадщини.
Держава-окупант незаконно проголосила Ханський палац «об'єктом культурного спадку федерального значення». Роботи розпочалися у 2016–2017 роках і охопили всі основні об’єкти палацового комплексу. За оцінками українських органів влади, ці роботи почали становити загрозу збереженню пам’ятки культурної спадщини..
У 2017 році було розпочато активну фазу ремонтно-реставраційних робіт у Хан-Сараї, внаслідок яких суттєво постраждала найстаріша будівля ансамблю — Велика ханська мечеть (Хан-Джамі). Демонтаж покрівлі здійснювався із застосуванням важкої будівельної техніки та відбійників, що призвело до вібрацій і втрати частини оздоблення стін. Було повністю демонтовано автентичну балкову систему перекриття, стелі та шатровий дах, а замість них використано сучасні матеріали, зокрема бетонний армований пояс, що збільшило навантаження на стіни споруди. Давню ложкову черепицю («татарку») кустарного виробництва повністю замінено на заводську дахівку виробництва Іспанії, знищено традиційну технологію її укладання на глині. Під час ремонту також постраждали вітражі будівлі, а загроза пошкодження поширилася і на інші об’єкти палацово-паркового ансамблюАблялімова Е. Бахчисарайський ханський палац: реставрація чи реконструкція // Пам'ятки України: національна спадщина. — 2019. — № 4–6. — С. 81..
Під час робіт фіксувалися численні пошкодження конструкцій та оздоблення: балкон Ханської ложі залишався відкритим, міхраб — без захисту, під впливом опадів почали відшаровуватися елементи штукатурки, на північному фасаді мечеті фіксувалися втрачені фрагменти розпису. Повідомлялося також про демонтаж автентичних дерев’яних конструкцій, зокрема дубових балок, та заміну історичної черепиці на сучасні матеріали. Крім того, спостерігалися пошкодження декоративних елементів: зруйновано фрагменти настінного розпису XVIII століття, очищення фасадів із застосуванням обладнання, що працює під високим тиском, призводило до утворення тріщин і втрати штукатурного шару, а використання хімічних засобів спричиняло втрату написів та декоративних деталей.За оцінками експертів, такі дії призвели до втрати автентичності пам’ятки та фактично перетворили її на «новобудову з елементами історичності»..
5 листопада 2017 року Міністерство культури України висловило протест проти дій окупаційної «влади» Криму, підкресливши, що роботи руйнують пам’ятник культури початку XVI–XVIII століть, внесений до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Мінкультури звернулося до ЮНЕСКО та Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей ICCROM із проханням закликати РФ дотримуватися міжнародного права та припинити незаконні роботи, і направило лист до прокуратури АР Крим для встановлення винних та притягнення їх до відповідальності.
Станом на листопад 2018 року на Ханському палаці спостерігалися нові пошкодження конструкцій і фасадів. На стінах Великої ханської мечеті утворилася нова тріщина, що, за оцінками експертів, могла бути спричинена відсутністю належного захисту та підготовчих робіт під час реставрації, проникненням дощової води, осадкою ґрунтів або зсувами. На західному фасаді мечеті фрески були частково змиті водою, а штукатурка поступово руйнувалася через ерозію та відторгнення матеріалів. Окупаційна влада намагалася захистити споруди від вологи та атмосферних опадів, встановивши над ними так звані навіси. Для цього забили палі, що тримали навіси, внаслідок чого пошкодили стіни та несучі конструкції палацу від фундаменту. Представники експертного середовища зазначали, що реставраційні роботи проводилися без належного дослідження та захисних конструкцій, що лише поглиблювало проблему збереження пам’ятки.