Роман Ігорович Петрук (, м. Луцьк) — український художник, педагог. Працює в галузі живопису, графіки, монументального та сакрального мистецтва. Член Національної спілки художників України (з 2015) Член Національної спілки журналістів України (з 2025) Лауреат Премії імені М. Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва (2016 р.) Лауреат Премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – Міста-героя Києва у номінації «Творчі досягнення» (2019 р.). Заслужений діяч мистецтв України (2019), професор (2025).

Життєпис У 2015 р. з відзнакою закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, здобув ступінь магістра за спеціальністю «Образотворче мистецтво», здобув кваліфікацію художник-живописець-монументаліст, дослідник, викладач. Керівник — дійсний член (академік) НАМ України, народний художник України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1988), професор Микола Андрійович Стороженко.

У 2018 р. закінчив асистентуру-стажування Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури за спеціальністю «Образотворче мистецтво». Керівник — Олександр Цугорка.

Педагоги з фаху — І. Ковтонюк, В. Баринова-Кулеба, А. Блудов, А. Цой, Н. Білик, І. Пилипенко, О. Соловей, А. Твердий.

З 2018 р. на педагогічній роботі у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука.

Експерт Експертних рад Українського культурного фонду (з 2020).

Творча діяльність Роман Петрук – майстер глибокопсихологічної художньої передачі людського образу у фарбах. Віртуозно поєднує класичну школу рисунка й живопису із експресивно-символічною манерою візуалізації образів.

Автор понад 1000 творів образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, більше 300 з яких увійшли до альбому-монографії «Полотно душі», виданого у 2020 році (Роман Петрук. Полотно душі: Альбом-монографія / Упоряд. Р. Петрук. – Нью-Йорк: Алмаз, 2020. – 624 с.: іл.)

Організував та провів більше 10 персональних виставок, зокрема, у Волинській організації НСХУ (2011 р., 2013 р., 2014 р., 2019 р., 2020 р.), Національному університеті «Острозька академія» (2017 р.), Чернігівському музеї сучасного мистецтва «Пласт-Арт» (2017 р.), Публічній бібліотеці імені Лесі Українки (2018 р.), Музеї-майстерні І. П. Кавалерідзе (2018 р.), Одеській обласній організації НСХУ (2018 р.), Українському гуманітарному ліцеї (2018 р.), Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2019 р.), Державній казначейській службі України (2021 р.)

Учасник більш ніж 100 всеукраїнських і міжнародних виставок та пленерів, постійно працює у складі журі конкурсів з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва.

Твори зберігаються у фондах НАОМА, приватних та музейних колекціях України, за кордоном.

Вибрані твори

«Сива ластівка» (2010). «Вдивляючись туди» (2010). «Ноктюрн» (2011). «Художниця Наталія Мелесь» (2012). «Муза» (2012–2014). «Post-Чорнобиль. Птаха» (2013). «Лісова пісня» (2013–2015). «Піснею стати» (2014). «Мавка» (2014). «Містерія незламності» (2014). «Спас Нерукотворний» (2014). «Портрет Учителя. Микола Стороженко» (2014–2015). «Актор Владислав Писаренко» (2014–2015). «Апостол. Микола Стороженко» (2014–2016). “Au revoir” (2015). «Незалежна» (2015–2017). «Богородиця Ніжності» (2015–2017). «Художниця Віра Кулеба-Баринова» (2016). «Народження Зірки» (2016–2018). «Василь Чебаник. Батько абетки щирої мови України» (2017). «Доля» (2017). «Оксамитовий погляд» (2017). «Художниця Валентина Виродова-Готьє» (2017). «Раїса Стороженко» (2017). «Пісня. Тарас Компаніченко» (2017). «Автопортрет. Тіням забутих предків» (2017). «Художниця Дженніфер Анорує» (2017). «Щодня закохана. Художниця Олена Бурдаш» (2017). «Намалюй мене» (2017). «Царівна» (2019). «Княгиня Ольга» (2019). «Раїса Недашківська. Народна артистка України» (2020). «Непізнана. Ганна Собачко-Шостак» (2020). «Промінь мрії. Леся Українка» (2020). «У полоні мрій» (2020). «За день до…» (2020). «Насущний» (2020). «Письменник-екзистент В'ячеслав Медвідь» (2020). «Інший. Іван Марчук» (2020). «Григорій Сковорода» (2020). «Луцьк. Весна в старому місті» (2022). «Повітряна тривога» (2022). «Розстріляна тиша» (2022). «Пам’ять» (2022).

Нагороди та відзнаки

Вчене звання професора кафедри монументального і станкового живопису (2025). Член Національної спілки журналістів України (з 2025). Подяка Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (2024). Член Ради з питань культурно-мистецької освіти Міністерства культури та інформаційної політики України (з 2024). Подяка Голови Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (2023). Номінант Всеукраїнського конкурсу «Молодий вчений року» в номінації «Культура і мистецтво» за результатами діяльності у 2022 році (2023). Почесна грамота Українського фонду культури імені Бориса Олійника (2022). Почесний диплом Національної академії мистецтв України (2022). Подяка Київського міського голови за багаторічну сумлінну працю, вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти та підготовку висококваліфікованих спеціалістів галузі культури і мистецтва (2022). Лауреат Всеукраїнського конкурсу «Молодий вчений року» в номінації «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво та реставрація» за результатами діяльності у 2021 році (2022). Вчене звання доцента кафедри монументально-декоративного і сакрального мистецтва (2021). Заслужений діяч мистецтв України (2019). Лауреат премії Київського міського голови за особливі досягнення молоді у розбудові столиці України – Міста-героя Києва в номінації «Творчі досягнення» (2019). Грамота Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука (2018). Диплом І ступеня Другої всеукраїнської виставки-конкурсу образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Міжнародний фонд Національної академії мистецтв України (2017). Лауреат премії імені М. Г. Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва (2016). Медаль «Трудова слава» Міжнародної академії рейтингових технологій і соціології «Золота фортуна» (2016). Член Національної спілки художників України (з 2015). Лауреат премії імені В. Зарецького (2012, 2014). Лауреат премії ім. К. Єлеви (2014). Лауреат премії ім. В. Пузиркова (2013). Диплом І ступеня Чотирнадцятого обласного конкурсу на кращу писанку «Волинська писанка третього тисячоліття» (2008). Почесна грамота управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації (2008). «Людина року» Волинського краю (2008). Подяка Луцького міського голови (2008). Подяка управління культури і туризму Волинської обласної державної адміністрації (2007).

Примітки

Посилання Сторінка художника на сайті Київської організації Національної спілки художників України Роман ПЕТРУК. БОГОМАЗ Митці налаштовують на позитив «Портрети сучасників» Романа Петрука В НаУ ОА відкрили виставку експресивних портретів В Острозькій академії виставка унікальних картин Романа Петрука УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №834/2019 Волинські художники. Роман Петрук Полотно душі Романа Петрука Таємниця облич Романа Петрука Образ роду і народу у творчості Романа Петрука