Ро́са Марі́я Хуа́на Марті́нес Суа́рес (, 23 лютого 1927), більш відома під творчим псевдонімом Мі́рта Легра́н () — аргентинська акторка і телеведуча.
Біографія
Роса Марія Хуана Мартінес Суарес народилася 23 лютого 1927 року у місті (провінція Санта-Фе) у родині з середнього класу. З дитинства вона разом з сестрою-близнючкою вчилася танцям і театральній майстерності у різноманітних гуртках і школах у місті Росаріо, куди родина переїхала 1934 року. 1937 року несподівано помер батько Роси Марії і родина перебралася до Буенос-Айреса, де вона з сестрою навчалися у Національній консерваторії.
Наприкінці 1930-х її талант на одному з карнавалів помітив президент Аргентини Роберто Ортіс і вона разом з сестрою отримала роль у фільмах «Треба виховувати Ніні» (1940) і «Милі для дівчат» (1941), де знімалася під псевдонімом Росіта Луке.
Оскільки популярність акторки зростала, мати найняла для неї і її сестри агента, який мав опікуватися їхньою кар'єрою. Він запропонував Росі Марії взяли псевдонім Мірта Легран, а її сестрі — Сільвія Легран.
Свою першу головну роль акторка зіграла у 14 років у стрічці «Орхідеї щовівторка» (1941). Після цього Мірта Легран була головною зіркою фільмів «Юність» (1942), «Портрет» (1947) і «Маленька сеньйора Перес» (1944), за який вона отримала премію Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини як найкраща акторка. На той час вона знімалася переважно у комедіях і була однією з найвідоміших представниць цього жанру.
У цей же час Мірта і Сільвія Легран вели на радіо передачу «Клуб дружби», яка мала велику популярність у підлітків і молоді. 1942 року сестри знялися у фільмі «Місячне сяйво», який став останнім, де вони грали разом.
1944 року Легран пожертвувала значну суму грошей на допомогу постраждалим від .
1946 року Мірта Легран одружилася з кінорежисером і після цього почала більше грати в драматичному жанрі. Найвідомішими її роботами в жанрі кінодрами були стрічки «Продавчиня фантазій» (1950) і «Дівчина з очима кольору часу» (1952), за яку вона отримала премію Аргентинської кіноакадемії як найкраща акторка.
1949 року акторка знялася у фільмі «Відаліта», який розповідав про дівчину, яка перевдяглася чоловіком, щоб стати гаучо. Фабула фільму не сподобалася пероністському уряду і тому він мав проблеми з прокатом. Тим не менш, Мірта Легран з чоловіком трималися осторонь від політики і не висловлювали прямо своїх вподобань, тому могли активно працювати як в часи перонізму, так і після його падіння, в той час як багато інших кінематографістів мусили виїхати з Аргентини.
1953 року Мірта Легран вирушила до Іспанії, де знялася в єдиному кольоровому фільмі у своїй кар'єрі «Донья Франсіскіта».
1959 року акторка знялася у фільмі «Палаюча темрява», режисером якого був її чоловік і за роль в якому вона отримала премію Аргентинської кіноакадемії як найкраща акторка. У цей же час вона починає працювати на телебаченні ведучою гумористичної програми «M ama a M» і в театрі, де її дебют відбувся в п'єсі «Блакитний місяць».
1965 року Мірта Легран знялася у фільмі «З великим задоволенням», після якого вирішила завершити свою кар'єру в кіно.
1967 року померла мати акторки, після чого вона на деякий час відсторонилася від публічного життя.
1968 року Мірта Легран стала ведучою телепрограми «Сніданок з зірками» на . Передача швидко завоювала популярність і була перейменована на «Сніданок з Міртою Легран». Під цією назвою програма зібрала велику кількість телевізійних нагород, а її ведуча за опитуваннями громадської думки у 1970-х неодноразово визнавалася однією з найвпливовіших жінок Аргентини. Наприкінці 1972 року Легран згадала в одній з передач Хустисіалістську партію, за що її звільнили наступного ж дня. Телеведуча перейшла працювати на , де вже на початку 1973 року почала вести аналогічну програму під тією ж назвою. Коли 1974 року керівництво каналу намагалося закрити «Сніданок», Мірта Легран пішла зі скаргою особисто до президента Аргентини Ісабель Перон, яка запевнила, що програму поновлять, але це відбулося лише 1976 року після приходу до влади військової хунти. На різних каналах телепередача йшла до 2011 року, коли була призупинена через зйомки ведучої в серіалі «Господиня».
2010 року Мірта Легран розповіла, що домовлялася з військовими, які були при владі в Аргентині, щоб визволити з секретної в'язниці свою племінницю, яку затримали в часи брудної війни. Після цього зізнання один з депутатів запропонував позбавити телеведучу звання почесної громадянки Буенос-Айреса, яке їй присвоїли 2007 року. Також Легран мала проблеми через відверту опозиційність до уряду Крістіни Фернандес де Кіршнер, отримувала погрози і була жертвою агресії з боку пероністів, які жбурляли в неї пляшки під час ефіру і влаштовували акції протесту біля її оселі.
2013 року «Сніданок з Міртою Легран» повернувся в ефір аргентинською телебачення і продовжує йти донині, незважаючи на періодичні перерви у зв'язку з погіршення здоров'я ведучої. Серед гостей програми була велика кількість знаменитостей, зокрема президенти Аргентини Рауль Альфонсин, Карлос Менем, Едуардо Дуальде, Нестор Кіршнер і президент Венесуели Уго Чавес.
2018 року потрапила у Книгу рекордів Гіннеса як найстарша телеведуча світу. Також рекорд встановила її передача «Сніданок з Міртою Легран», яка виходить в ефір впродовж більш ніж пів століттяhttps://www.revistavanityfair.es/cultura/entretenimiento/articulos/mirtha-legrand-presentadora-television-50-anos/29304.
Фільмографія
Ролі у театрі Мірта Легран грала ролі у таких спектаклях:
1957: La Luna es azul 1962: Buenos Aires de seda y percal 1964: Divorciémonos 1966: Mi complejo es el champagne 1968: Secretismo shh 1969: El proceso de Mary Duggan 1970: 40 kilates 1975: Constancia 1978: Rosas rojas, rosas amarillas 1986: Tovarich 1990: Potiche </div>
Радіо Мірта Легран була ведучою таких радіопередач:
1943: El club de la amistad 2004—2005: Mirtha en la red
Телебачення
1958: M ama a M 1966: Carola y Carolina 1968-донині: Almorzando con Mirtha Legrand 1988: Conversando con Mirtha Legrand 1990: Mirtha para todos 1999—2000/2004: Mirtha de noche 2002: Son amores (у ролі самої себе) 2012: La dueña 2018: El host 2013-донині: La noche de Mirtha </div>
Нагороди
Рік Категорія Номінована робота Результат1970Найкраща розважальна передачаСніданок з Міртою Легран 1990Найкраща передача загальної категорії 1991 Найкраща телеведуча 1992Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча Золотий Мартін Ф'єрро 1993Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 1994Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 1995Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 1997Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 1998Найкраща передача загальної категорії 1999 2000 Найкраща телеведуча 2001 2003Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2004Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2005 2006Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2007Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча Мартін Ф'єрро за досягнення у галузі 2008Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча Платиновий Мартін Ф'єрро 2009Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2010Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2012Найкраща акторка мінісеріалуLa dueña 2013Найкраща телеведучаСніданок з Міртою Легран 2014Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2015Найкраща передача загальної категорії 2016Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча 2017Найкраща передача загальної категорії Найкраща телеведуча Діамантовий Мартін Ф'єрро 2023Найкраща телеведучаLa noche de Mirtha 2024Найкраща передача загальної категорії 2024Діамантовий Мартін Ф'єрро 2025Мартін Ф'єрро Легенда
Інші премії Особлива відзнака Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини (1941) Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1944) премія Срібний кондор найкращій акторці (1945) Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1952) Премія Академії Кінематографічної науки і мистецтва Аргентини найкращій акторці (1959) (1981) премія Сан-Мартін-де-Тур (1984) премія Конекс (1991) Премія Морська зірка за досягнення впродовж кар'єри (1991) Жінка року в Аргентині (1992) премія Пабло Подести Аргентинської асоціації акторів за досягнення впродовж кар'єри (1994) премія фестивалю «Жінка і кіно» за досягнення впродовж кар'єри (1994) премія Срібний кондор за досягнення впродовж кар'єри (1997) платинова премія Конекс (2001) премія газети «Кларін» за досягнення впродовж кар'єри (2004) премія Сенату Аргентини за досягнення впродовж кар'єри (2007) звання почесної громадянки Буенос-Айреса (2007) премія Флоренсіо Санчеса за досягнення впродовж кар'єри (2008) премія CILSA (2010) премія Асоціації друзів Національного театру Сервантеса (2011) премія Аргентинської палати моди (2013) особлива відзнака фундації Конекс (2017)
Примітки
Посилання
Сторінка про Мірту Легран на сайті про аргентинське кіно