«Бій після перемоги» () — російський радянський двосерійний художній фільм, знятий в 1972 році за документальною повістю Василя Ардаматського режисером Вілленом Азаровим. Завершення трилогії, розпочатої фільмами «Шлях до „Сатурна“» і «Кінець „Сатурна“» (1967).
Сюжет 1945 рік. Після капітуляції нацистської Німеччини радянський розвідник Сергій Крилов, який працює у німців як Крамер, потрапляє разом з майором абверу Гербертом Вільгельмі в американський табір для військовополонених. Американці створюють з колишніх гестапівців і абверівців-контррозвідників секретну розвідувальну і диверсійну службу під керівництвом генерала Рейнхарда Гелена. Вільгельмі і Крилова ретельно перевіряють і включають в організацію Гелена. Дізнавшись про задуми керівництва нової організації про створення мережі диверсійних шкіл для дій проти СРСР, Крилов передає відомості про це в Центр. Потім вступає в дію план генерала Тімеріна: СРСР вимагає видачі Крилова як «нацистського військового злочинця». У відповідь Гелен приймає рішення про ліквідацію Крамера. За допомогою німецьких антифашистів Крилов повертається живим і неушкодженим на Батьківщину, його справу в організації генерала Гелена продовжують Вільгельмі і колишній помічник Крилова Андронов…
У ролях
Знімальна група Автори сценарію: Віллен Азаров Василь Ардаматський Михайло Блейман Режисер: Віллен Азаров Оператор: Марк Дятлов Художник: Олександр Самулєкін Семен Ушаков Композитор: Олександр Флярковський
Посилання