Генна́дій Гео́ргійович Замота́єв ( , м. Запоріжжя, Українська РСР — , м. Запоріжжя, Україна) — український військовослужбовець, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Пчєла». В мирному житті — підприємець, майстер з ремонту автомобілів.

Життєпис Народився 1968 року в місті Запоріжжя. Був старшиною внутрішньої служби загону технічної служби Державної пожежної охорони ЗапоріжжяЗапорізькі рятувальники допомогли бійцю, який дивом лишився живий // Індустріалка, 21 травня 2015. По тому займався власним бізнесом з ремонту автомобілів.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в серпні 2014 призваний за частковою мобілізацією як доброволець. 2 вересня прибув до новоствореного 37-го батальйону територіальної оборони Запорізької області (у подальшому — мотопіхотний батальйон). Виконував завдання в районі міст Авдіївка, Маріуполь та населених пунктів Приазов'я.

Солдат, водій 37-го окремого мотопіхотного батальйону «Запоріжжя» (в/ч польова пошта В6266) 93-ї окремої механізованої бригади.

5 квітня 2015-го близько 10:55 поблизу села Широкине, під час зміни позицій для покращення коригування вогню, позашляховик з військовими підірвався на протитанковій міні. Внаслідок вибуху загинули корегувальники старший лейтенант Дмитро Щербак і старший солдат Олег Макеєв. Солдат Замотаєв, який перебував за кермом автомобіля, дістав важких поранень, його відкинуло на 10 метрів від машини — відкрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку І ступеня, сильна контузія. Одразу ж був доставлений до реанімаційного відділення лікарні Маріуполя, а звідти — у Дніпро, до обласної лікарні імені МечниковаДля 37-го батальйону загиблі бійці — непоправна втрата // Індустріалка, 6 квітня 2015. З 7 травня продовжив лікування у Запорізькому військовому шпиталі.

Після лікування та реабілітації був звільнений зі Збройних сил за станом здоров'я. Займався волонтерством, їздив до побратимів, допомагав ремонтувати техніку.

Помер 12 березня 2016 близько 8:00 на роботі, у Запоріжжі, через відрив тромбу. Напередодні повернувся з Маріуполя, куди їздив з гуманітарною допомогою.

Похований на Капустяному кладовищі міста Запоріжжя.

Сім'я Залишились дружина Вікторія та четверо дітей. Син, Дмитро Замотаєв — майстер спорту України міжнародного класу з боксу, чемпіон України (2013), чемпіон Європи серед молоді (2013), бронзовий призер Чемпіонату світу (2015, Доха). 10-річна донька Аліна займається кікбоксингом. Молодша 4-річна донька Настя хвора на ДЦП.

Нагороди та відзнаки Орден «За мужність» III ступеня, — «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» (23.07.2016). Нагрудний знак «Ветеран війни». Медаль «За оборону рідної держави» (АТО). Рішенням польового отамана Запорізького козацтва представлений до нагородження орденом «Козацька слава» (посмертно).

Примітки

Джерела Діденко Юлія. Запорізький військовослужбовець: Коли ми були в зоні АТО, нібито, були потрібні // Індустріалка, 15 травня 2015. Коваленко Богдана. В Запоріжжі пішов з життя боєць 37-го батальйону // Індустріалка, 12 березня 2016. Коваленко Богдана. В Запоріжжі попрощались з воїном 37-го батальйону, який рік тому обманув смерть // Індустріалка, 14 березня 2016.