Андрій Миколайович Ісаєнко ( 22 липня 1986, Запоріжжя) — український актор театру та кіно, заслужений артист України (2021), лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2022). Чоловік Олесі Моргунець-Ісаєнко.
Життєпис Андрій Ісаєнко народився 22 липня 1986 року в місті Запоріжжя.
У дитинстві захоплювався різними видами спорту, зокрема, вільною боротьбою, баскетболом і волейболом. У шкільній команді виборов кубок з КВК серед школярів України в Одесі.
Закінчив факультет театрального мистецтва Запорізького національного університету (2008, майстерня Геннадія Фортуса). Від 2008 року — актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра.
З 2021 року співпрацює з Диким театром.
Ролі у театрі
Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра — «Небезпечні зв'язки» Ш. де Лакло — гість на балу 2008 — «Дрібний біс» Ф. Сологуба — Скучаєв 2008 — «Том Сойєр» Ярослава Стельмаха за романом «Пригоди Тома Соєра» Марк Твена; реж. Тамара Трунова — індіанець Джо 2008 — «Ах, мій милий Августине», п'єса П. Ензиката за мотивами казок Г. Х. Андресена — Принц 2008 — «Сірано де Бержерак» Е. Ростана — де Вальвер 2008 — «Нехай одразу двох не любить…», за п'єсою М. Старицького «Ой, не ходи Грицю» — Потап 2008 — «Черга» А. Марданя — Податковий інспектор 2008 — «Які у вас претензії до жінки?» («Голубчики мої!..») за творами Ф. Достоєвського та А. Володіна — Учасник хору — «Лоліта» В. Набокова — Дік 2009 — «Граємо Чонкіна», п'єса за романом В. Войновича «Життя і незвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна» — сержант Свінцов, Талдикін — «Дон Жуан, або Уроки спокуси» за п'єсою А. Міллера «Прощання Дон Жуана» — Істукан 2011 — «Пасажир у валізі» за п'єсою «Біля ковчегу о восьмій» Ульриха Хуба; реж. Тамара Трунова — 3-й Пінгвін 2011 — «Мене нема…» за п'єсою В. Сігарєва «Сонечка повертаються на землю» — Аркаша, Славік — «Карнавал плоті» за п'єсою Г. Бюхнера «Войцек»; реж. Дмитро Богомазов — Солдат 2012 — «Опіскін. Фома!» за повістю Ф. Достоєвського «Село Степанчикове та його мешканці» — Сергій, племінник Ростаньова — «Ідеальна пара» за п'єсою М. Камолетті «Ох, ця Анна!» — Робер 2013 — «Чого хочуть жінки» за п'єсою Арістофана — Юнак, Спартанець — «Близькість» Патріка Марбера; реж. Тамара Трунова — Дан — «Безприданиця. Версія» за п'єсою Олександр Островського; реж. Тамара Трунова — Василь Данилич Вожеватов 2016 — «Мотузка» М. Хейфеця — 2-й пацієнт, Прокурор — «Погані дороги» Наталки Ворожбит; реж. Тамара Трунова (прем'єра на новій сцені вистави, прем'єра якої відбулася як незалежний проект 27 вересня 2018 року) — «13 перших правил» Дмитра Богославського; реж. Стас Жирков — Володимир 2020 — «Хлібне перемир'я» Сергія Жадана; реж. Стас Жирков — Антон Інші театри — «Погані дороги» Наталки Ворожбит; реж. Тамара Трунова (театральний простір «Сцена 6» у Довженко-Центрі)
Фільмографія
Нагороди
Заслужений артист України (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України; Національна премія України імені Тараса Шевченка (9 березня 2022) — за виставу «Погані дороги» Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра''.
Примітки
Посилання
Андрій Ісаєнко // Телепортал. Андрій Ісаєнко АНДРІЙ ІСАЄНКО: «Жіночий лікар», рідне Запоріжжя, національна ідея та відверто про особисте життя Чому Андрій Ісаєнко був проти зйомок з донькою і чи змінилась його думка зараз – Ближче до зірок «Після першого сезону „Жіночого лікаря“ мене запитували, чи приймаю пологи» У будинок відомого українського актора влучив ворожий дрон: "Вночі прилетіло"