Атей (Атай) (, ) (до/ близько 358 — 339 р. до н. е.) — скіфський цар. Традиційно вважається чи не найвидатнішим династом Європейської Скіфії. Припущення, що Атей контролював виключно Придунайську (Малу) Скіфію безпідставні.

Перша згадка Атея відноситься до 358 р. до н. е., коли після смерті одриського династа Котіса І між сусідами одрисів розпочалася війна за території ще донедавна могутньої Фракійської держави, до якої залучилися і скіфи. Атей узяв під свій контроль частину Добруджі і підпорядкував собі наступні поліси: з 358 р. до н. е. — Істрія, з 353 р. до н. е. — Каллатіс, що призвело до низки воєн з іншими сусідами одриссів, а саме: переможна війна з трибаллами в 344 р. до н. е., війна з Македонією у 339 р. до н. е. Андрух С. И. Нижнедунайская Скифия в 6 — нач. 1 вв. до н. э.: Этнополитический аспект. — Запорожье: Запорожский гос. ун-т, 1995. Участь скіфів у війнах за перерозподіл фракійських територій та сфер впливу і, в першу чергу, війна з Філіппом Македонським пояснює відносну популярність Атея в античній літературі.

Окремої уваги заслуговують відносини Атея з такими полісами як Каллатіс, Херсонес Таврійський та їхньою метрополією Гераклеєю Понтійською, а саме: ймовірне карбування монет з легендою ΑΤΑΙΑΣ, які датуються 353-347 рр. до н. е., у Гераклеї В. А. Анохин. Монеты скифского царя Атея. «Нумизматика и сфрагистика», т.2, Киев-1965, стр 3-15.; виділення саме в цей час (за тирана Гераклеї Сатіра (352/1 — 345)) у користування громаді херсонеситів земель у Північно-Західній Тавриці; Зубарь В. М. Херсонес Таврический и население Таврики в античную эпоху. — Киев: Шлях, 2004. у своїй монографії на ст. 44 автор пише про «військову допомогу Херсонесу Керкінітиді у боротьбі зі скіфами», але вже на ст.ст. 70-80, 91, описуючи безпорадність херсонеситів у боротьбі з пізніми скіфами Таврики, військовий потенціал яких був незрівнянно меншим, ніж у скіфів сер. IV ст. до н. е., автор сам ставить під сумнів своє попереднє припущення. И. В. Яценко. О строительстве греческого периода на городище Чайка и некоторые вопросы взаимоотношений Херсонеса и Скифского царства (по находкам клейменной черепицы). Античная цивилизация и варварский мир (Тезисы докладов IV археологического семинара). Новочеркасск. 1994. карбування Каллатісом монет з легендою ΑΤΑΙΑ орієнтовно між 347-339 рр. до н. е. В. А. Анохин. Монеты скифского царя Атея. «Нумизматика и сфрагистика», т.2, Киев-1965, стр 3-15. Рогальский Ад.(Варна) «К вопросу о монетах скифского царя Атея», «Нумизматика и сфрагистика», т.5, Киев-1974, стр 3-13. Враховуючи наведене, можливо припустити, що хоча

У ольвійському навроченні (IGDOlbia 106) антропонім Атай згадано в останньому рядку разом з антропонімами Кафак та Демокон (). Якщо припустити, що Атай наврочення це власне цар скіфів Атай, а Демокон це епонім 349 р. Демокон Евбіотів (), то, ймовірно, Кафак — представник царя Атая у Ольвії, з великою вірогідністю скіф та родич Атая, а саме наврочення датується 349 р. Н. И. Николаев, Р. В. Пиунов. Ольвия и царь Атей. Stratum plus. Nr. 6. 2025

Відоме послання Атея до громади Візантія, яка контролювала морські торгові шляхи з Понту до Середземномор'я: «Цар Скіфії Атей громаді Візантія: не шкодьте моєму зиску, інакше мої кобили питимуть вашу воду.» (Климент Олександрійський з посиланням на Арістокріта (Clem. Alex. Strom. V, 5, 31, (3))).

Війна з Македонією 339 р. до н. е. закінчилася поразкою, яка назавжди позбавила скіфів статусу непереможних. Щодо цієї війни ми маємо наступне повідомлення: «… (14) Ця суперечка озлобила обидві сторони, і зав'язалася війна. Хоча скіфи перевершували [македонян] і числом і хоробрістю, але вони були переможені хитрістю Пилипа …». У цій битві загинув і Атей. На зворотному шляху македонське військо попало в засідку трибаллів, і було майже повністю знищено. (ЮСТИН. Епітома твору Помпея Трога «Історія Пилипа», IX, 2-3) HISTORIARUM PHILIPPICARUM IN EPITOMEN REDACTI A M. IUNIANO IUSTINO ,

Після смерті Атея Європейська Скіфія проіснувала ще близько 60-70 років, витримавши низку воєн (навала Зопіріона у 331 р. до н. е., як спільник боспорського царя у 310—309 рр. до н. е. (Діодор, Бібліотека (ΒΙΒΛΙΟΘΗΚΗ), XX, 22-24), війну з Лісімахом у 313 р. до н. е. (Діодор, Бібліотека (ΒΙΒΛΙΟΘΗΚΗ), XIX)). Латышев В. В. Известия древних писателей о Скифии и Кавказе. Вестник древней истории. 1947—1949. Наразі немає жодних підтверджень щодо будь-яких кризових явищ у Європейській Скіфії до 280—270 рр. до н. е.

Висловлено припущення, що поховання Атея — відомий курган Чортомлик,Болтрик Ю. В., Фіалко О. Є. Могили скіфських царів другої половини IV ст. до н. е. Археологія, 1995, № 2 або Товста Могила чи Цимбалка. Алексеев А. Ю. Хронография Европейской Скифии VII—IV веков до н.э. ИГЭ, Санкт-Петербург, 2003

Етимологія імені: < авест. haiθya — . Кулланда С. В. Раевский Д. С. Эминак в ряду владык Скифии // ВДИ . — № 1 . — 2004 .враховуючи передачу імені у нумізматиці та епіграфіці більш ймовірним є скіф. *(h)ātai̭a- — .

Антропонім Атай в епіграфіці Пн. Причорномор'я.

 — графіті на срібному кубку з кургану Чортомлик, яке, можливо, є однією з передач імені Атай. А. Ю. Алексеев, В. Ю. Мурзин, Р. Ролле. Чертомлык. (Скифский царский курган IV в. до н.э.). Киев. Наукова думка. 1991.

Примітки. Джерела

Посилання