Булава́ — символ влади в деяких країнах, який походить від бойової булави.
Булава складається з дерев'яної чи металевої ручки завдовжки 0,5—0,8 метрів, до якої кріпиться металева або дерев'яна куля 10—15 см у діаметрі. Полковнича булава замість кулі мала кілька металевих пластин — «пер», тому й називалася ще «перначем». Булаву прикрашали коштовним камінням.
В Україні
Уперше булаву як символ влади козацькі ватажки отримали 1576 року. Король Речі Посполитої Стефан Баторій вручив її разом з іншими клейнодами гетьманові Богданові Ружинському за його перемоги. Про цю подію згадує також народна дума, яку Ізмаїл Срезневський записав зі слів кобзаря:
В Україні булава була жезлом таких посад: гетьман України; полковник; кошовий отаман Запорозької Січі.
У сучасній Україні є одним з символів президентської влади.
У Московській державі
У допетровські часи в Московському князівстві булава — відзнака воєвод та інших високопосадовців. Прикрашені дорогоцінним камінням золоті булави входили до складу царського парадного вбрання — «Великого Наряду».
Поряд з кульоподібними булавами, на Московії здавна були поширені булави з навершям у вигляді куба, які збереглись до XVII ст. і відомі у російських джерелах під назвою «брус». Так, два «бруси» згадані в опису майна Бориса Годунова: «Брус аспиден, топорище поволочено газом чёрным, по газу перевито серебром, на концах у топорища обвито серебром… …Брус аспиден, топорище железно, поволочено бересты жолты». Збереглася кубоподібна булава-брус Михайла Федоровича з навершям з лазуриту, а також ще дві — одна зі заліза, друга — зі сплаву на основі міді.
В інших країнах Див. також Клейноди Козацькі клейноди
Примітки
Література
Булава // Савчук Ю. К. Булава // Булава // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В.М., 2015. – С. 89–91. – 912 с.