Хорсун Семен Трохимович (1907, с. Новоолександрівка Катеринославської губернії — 12.1976, Київ) — співробітник ОГПУ-НКВС-НКДБ-МДБ, полковник.
Біографія Народився в сім'ї селянина. За нацією українець. В Компартії з серпня 1929Постановою Київського обкому КПУ 29.07.1960 р. Хорсуну оголошено сувору догану «за грубое нарушение социалистической законности в 1937—1938 гг. в бытность его работы оперуполномоченным НКВД».
Освіта: Львівський педагогічний інститут, закінчив у 1952 р.
Мастильник на млині Гуревича, Новоолександрівка 11.1921 р. — 08.1923 р.;
помічник машиніста на млині Гуревича 08.1923–07.1924 рр.; помічник машиніста металургійного заводу ім. Петровського, Катеринослав 07.1924–10.1929 рр.
В ВМФ: учень шифрувальника штабу Морських сил Чорного моря, Севастополь 10.1929–11.1930 рр.
Машиніст металургійного заводу ім. Петровського, Дніпро 11.1930–04.1931 рр.
В органах ОГПУ–НКВС–НКДБ–МДБ–МВС–КДБ слухач Центральної школи ОГПУ, Москва; 04.–12.1931 р.; співробітник Повноважного Представництва ОГПУ по Середньоволзькому краю 12.1931–03.1933 рр.; заступник начальника політвідділу Богатовської МТС по роботі ОГПУ-НКВС, Борський район Середньоволзького краю 03.1933–09.02.1935 рр.; співробітник УНКВС Ленінградської області 03.1935–02.1937 рр.; Оперуповноважений УГБ УНКВС Ленінградської обл. 02.1937–08.1938 рр.; помічник начальника відділу УДБ УНКВС Ленінградської обл. 08.1938–02.1939 рр.; заступник начальника слідчої частини УНКВС–УНКДБ Ленінградської обл. 02.1939–07.1941 рр.; в резерві відділу кадрів УНКВС, Ленінград 719-1 р.1.41; заступник начальника розвідвідділу УНКВС Ленінградської обл. 11.1941–26.01.1943 рр.; заступник начальника 4 відділу УНКВС–УНКДБ Ленинградської обл. 26.01.1943–10.01.1945 рр.; начальник відділу УНКДБ–УМДБ Тернопільської обл. 10.01.1945–04.1947 рр.; начальник від. «2-Н» і заступник начальника УМДБ Тернопільської обл. 04.1947–31.12.1949 рр.; заступник начальника УМДБ Тернопільської обл. з основних питань 31.12.1949–16.03.1953 рр.; заступник начальника УМВС Тернопільської обл. 30.04.–11.06.1953 р.; начальник УМВС Тернопільської обл. 11.06.1953–26.06.1954 рр.; виконуючий обов'язки начальника УКДБ Тернопільської обл. 16.06.-09.08.1954 р.; заступник начальника УКДБ Тернопільської обл. 09.08.-12.1954 р.
Пенсіонер, Тернопіль 12.1954–01.1955, Київ з 01.1955.
Військові звання молодший лейтенант ДБ 23.03.1936 р. старший лейтенант ДБ 22.06.1939 р. (з молодшого лейтенанта); капітан ДБ 16.07.1942 р.; підполковник ДБ 11.02.1943 р.; полковник (згадується 30.04.1953 р.).
Нагороди 2 ордени Червоного Прапора
29.10.1948 р.
Нагороджені за боротьбу з націоналістичним підпіллям на Західній Україні , 24.11.1950 р. Орден Вітчизняної війни 1 ступеня 04.12.1945 р.; 2 ордени Червоної Зірки 18.05.1942 р., 30.04.1946 р.; 6 медалей.
Примітки
Джерела Петров Н. В. Кто руководил органами госбезопасности 1941—1954. Справочник. — Москва, 2010
Література Василь Шкляр. Троща. — Харків: "Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017—416 с. — ISBN 978-617-12-3720-9 Іщук О. Василь Порплиця-«Байда», зв'язковий Головного командира УПА Василя Кука / Український визвольний рух / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, Центр досліджень визвольного руху. — Львів, 2016. — Збірник 21. — 376 с. — С.268-291
Посилання Довідник «Хто керував органами держбезпеки. 1941—1954» Протоколи допитів Служби Безпеки ОУН в Тернопільщині 1946—1948 // ЛІТОПИС УПА, Том 46, Книга 3 Чи є сексоти на Тернопільщині