Брюно Н'Готті (, 10 червня 1971, Ліон) — французький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2015 року очолює тренерський штаб команди «Бельвіль».
Виступав, зокрема, за «Ліон» та «Парі Сен-Жермен», а також національну збірну Франції.
Володар Кубка Франції. Володар Кубка французької ліги. Чемпіон Італії. Володар Кубка Кубків УЄФА.
Клубна кар'єра
«Ліон» Нащадок вихідців з Камерун. Вихованець клубу «Ліон». Брюно дебютував у складі першої команди в січні 1988 року у матчі Кубку Франції. У першому сезоні він зіграв ще один матч у Дивізіоні 2. Вже в наступному сезоні гравець провів 35 зустрічей і допоміг клубу вийти в Дивізіон 1Lyon 1988/1989. Захисник стабільно виступав в основі клубу протягом 8 сезонів
«Парі Сен-Жермен» Влітку 1995 року Н'Готті перейшов в клуб «Парі Сен-Жермен». 18 липня Брюно дебютував за ПСЖ в матчі з «Бастією» (2:2). 17 вересня він забив м'яч в свої ворота, принісши перемогу «Монпельє» (1:0), а 10 березня 1996 року забив перший м'яч за клуб, вразивши ворота своєї колишньої команди, «Ліона». У першому ж сезоні гравець виграв з командою Кубок кубків УЄФА. При цьому в фінальній грі футболіст забив єдиний м'яч, вразивши на 28 хвилині зустрічі ворота «Рапіда».
Роком пізніше клуб знову дійшов до фіналу Кубка кубків, але в цій грі Брюно вже став антигероєм: саме він сфолив у штрафному майданчику на Роналдо, який і реалізував пенальті, забивши перший і єдиний гол у грі. У наступному сезоні Н'Готті допоміг команді виграти Кубок Франції і Кубок ліги Франції. При цьому у фінальних іграх обох кубків захисник на поле не вийшов. Всього за клуб футболіст провів 120 матчів і забив 10 голів, частина з яких прямими ударами зі штрафних.
«Мілан» та «Венеція» У 1998 році Брюно перейшов у італійський клуб «Мілан». 24 липня він дебютував у складі клубу в товариській грі «Беллінцоною» (2:1). 8 вересня вперше провів офіційну гру за клуб: в рамках Кубка Італії «россонері» програли «Торіно» з рахунком 0:2. А 12 вересня Н'Готті дебютував у Серії А у зустрічі з «Болоньєю» (3:0). У клубі склалася дуже серйозна конкуренція в обороні, де крім француза грав Алессандро Костакурта, Роберто Аяла, Паоло Мальдіні, Андре Крус і Луїджі Сала. Незважаючи на боротьбу за місце в основі, Брюно провів у першому сезоні 29 матчів і забив 1 гол, а також 15 березня 1999 року забив м'яч в свої ворота в дербі з «Інтернаціонале». При цьому, «россонері» відмовилися продавати захисника в «Ньюкасл Юнайтед», який пропонував за нього 5 млн фунтів стерлінгів. За підсумками сезону «Мілан» став чемпіоном країни.
У наступному сезоні гравець втратив місце в стартовому складі команди. 23 січня він провів останній матч за «Мілан» у зустрічі з «Лечче» (2:2). Після цього Брюно був орендований клубом «Венеція», за який він дебютував 30 січня в матчі з «Торіно» (2:2), а в наступній грі, 2 лютого з «Ромою», француз забив м'яч в свої ворота. Всього за «Венецію» Н'Готті зіграв 16 матчів; останній — 14 травня проти «Фіорентини» (0:3).
«Марсель» Влітку 2000 року Брюно був куплений клубом «Марсель» за 3,8 млн доларів. 28 липня він дебютував у складі команди у матчі з «Труа». Сезон видався для «Олімпіка», який перебував у глибокій кризі, дуже невдалим: клуб зайняв 15 місце із 18 учасників. Наступний сезон Н'Готті знову почав в «Олімпіку»: він зіграв два матчі в чемпіонаті, останній 25 серпня з «Бастією». Після чого він перейшов у англійська клуб «Болтон Вондерерз» на правах оренди. За словами Н'Готті, він хотів покинути Марсель «не дивлячись ні на що».
«Болтон Вондерерз» 19 вересня він дебютував у складі «Болтон Вондерерз» у матчі з «Блекберн Роверз» (1:1). 1 квітня 2002 року гравець забив перший гол за клуб, вразивши ворота «Евертона». В середині сезону «Болтон» викупив трансфер француза, який почав як правий захисник, а потім був переведений у центр оборони команди. Захисник залишався в «Болтоні» протягом 5 сезонів, провівши 172 матчі і забивши 6 голів. У травні 2006 року головний тренер «Болтона», Сем Еллардайс, ухвалив рішення про омолодження команди, і з футболістом не продовжили контракт. Останній матч за клуб H'Готті провів 16 квітня 2006 року проти «Вест Бромвіч Альбіон» (0:0).
Завершення кар'єри 6 липня 2006 року Брюно підписав річний контракт з клубом «Бірмінгем Сіті». Він провів у складі команди 27 матчів і забив 2 голи. У травні 2007 року клуб запропонував H'Готті продовжити контракт ще на рік, але французький футболіст вважав за краще підписати контракт з «Лестер Сіті» терміном на 2 роки. Він зіграв за клуб 43 матчі.
25 вересня 2008 року захисник був орендований клубом «Герефорд Юнайтед» строком на місяць. 27 вересня він дебютував у складі команди у матчі з «Лідс Юнайтед» (0:1). 25 жовтня орендна угода була продовжена ще на один місяць-Gotty A Stayer. 1 листопада 2008 року H'Готті на 9 хвилині зустрічі з «Пітерборо Юнайтед» отримав важку травму — розрив ахіллового сухожилля. 29 травня 2009 року контракт Брюно і «Лестера» закінчився і гравець завершив професійну кар'єру.
В 2011 році H'Готті повернувся у футбол, щоб грати за аматорський клуб «Латт» . У 2013 році він почав грати за іншу аматорську команду — «Бельвіль» . У 2015 році-Готті перестав грати, ставши працювати тренером в «Божоле».
У липні 2017 року Брюно став спортивним директором клубу «Крюсей»Bruno-Gotty, une star du foot sur le banc du FC Cruseilles.
Виступи за збірну 17 серпня 1994 року він дебютував в основному складі збірної Франції у зустрічі з Чехією, в тому ж матчі вперше одягли форму національної команди Зінедін Зідан і Ліліан Тюрам Після цього тривалий час за збірну не грав і лише у листопаді 1996 року повернувся до складу збірної. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у формі головної команди країни 6 матчів.
Востаннє був викликаний до табору національної команди 12 лютого 1999 року, коли провів матч за другу збірну проти другої збірної Бельгії (2:1).
Статистика Клубна СезонКомандаЧемпіонатКубокМіжнародніІншіЛігаІгриГолиІгриГолиІгриГолиТурнірІгриГоли 1987/1988 Олімпік Ліон Дивізіон 2 1 0 1 0 — — — — — 1988/1989 Олімпік Ліон Дивізіон 2 30 1 5 0 — — — — — 1989/1990 Олімпік Ліон Дивізіон 1 28 0 1 0 — — — — — 1990/1991 Олімпік Ліон Дивізіон 1 37 2 1 0 — — — — — 1991/1992 Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 1 1 0 4 0 Кубок Ліги ? ? 1992/1993 Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0 — — — — — 1993/1994 Олімпік Ліон Дивізіон 1 36 3 1 0 — — Кубок Ліги ? ? 1994/1995 Олімпік Ліон Дивізіон 1 35 3 1 0 — — Кубок Ліги 1 0 1995/1996 Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 24 1 2 1 7 1 Кубок Ліги 0 0 1996/1997 Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 30 4 3 0 9 0 Кубок Ліги 1 0 1997/1998 Парі Сен-Жермен Дивізіон 1 26 2 3 0 6 1 Кубок Ліги 2 0 1998/1999 Мілан Серія А 25 1 4 0 0 0 — — — 1999/2000 Мілан Серія А 9 0 1 0 2 0 Суперкубок 1 0 1999/2000 Венеція Серія А 16 0 2 0 — — — — — 2000/2001 Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 30 0 2 0 — — Кубок Ліги 1 0 2001/2002 Олімпік (Марсель) Дивізіон 1 2 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0 2001/2002 Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 26 1 0 0 — — Кубок Ліги 3 0 2002/2003 Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 23 1 1 0 — — Кубок Ліги 0 0 2003/2004 Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 33 3 0 0 — — Кубок Ліги 6 1 2004/2005 Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 37 0 4 0 — — Кубок Ліги 0 0 2005/2006 Болтон Вондерерз Прем'єр-ліга 29 0 2 0 — — Кубок Ліги 1 0 2006/2007 Бірмінгем Сіті Чемпіоншип 25 1 2 1 — — Кубок Ліги 0 0 2007/2008 Лестер Сіті Чемпіоншип 38 0 1 0 — — Кубок Ліги 4 0 2008/2009 Лестер Сіті Чемпіоншип 0 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0 2008/2009 Герефорд Юнайтед Перша ліга 8 0 0 0 — — Кубок Ліги 0 0
Збірна Матчі Брюно Н'Готті за збірну Франції align=center " width=50№ align=center " width=145Дата align=center " width=165Місце проведення align=center " width=215Опонент align=center " width=80Рахунок align=center " width=80Голи align=center " width=240Турнір - align=center1 17 серпня 1994 Бордо Чехія align=center2:2 align=center— Товариський матч - align=center2 9 листопада 1996 Копенгаген Данія align=center0:1 align=center— Товариський матч - align=center3 22 січня 1997 Брага Португалія align=center2:0 align=center— Товариський матч - align=center4 26 лютого 1997 Париж Нідерланди align=center2:1 align=center— Товариський матч - align=center5 7 червня 1997 Монпельє Англія align=center0:1 align=center— Товариський матч - align=center6 11 червня 1997 Париж Італія align=center2:2 align=center— Товариський матч -
Титули і досягнення Володар Суперкубка Франції (1): «Парі Сен-Жермен»: 1997 Володар Кубка Франції (1): «Парі Сен-Жермен»: 1997–98 Володар Кубка французької ліги (1): «Парі Сен-Жермен»: 1997–98 Чемпіон Італії (1): «Мілан»: 1998–99 Володар Кубка Кубків УЄФА (1): «Парі Сен-Жермен»: 1995–96
Примітки
Посилання