Вовгурівці — назва великого повстанського підрозділу, який діяв на початку Національно-визвольної війни 1648-1657 років, найбільш активно він себе проявив після смерті польського короля Владислава IV Загибель Лубенської держави Ієремії Вишневецького. Назву вовгурівці отримали від командира Вовгури Лисенка (псевдонім) соратника Максима Кривоноса, засновника роду Лисенків до якого належить визначний український композитор Микола ЛисенкоКоляда І. А. Микола Лисенко / Ігор Анатолійович Коляда, Юлія Ігорівна Коляда, Сергій Іванович Вергун ; гол. ред. О. В. Красовицький ; худож.-оформ. Д. О. Чмуж ; відп. за вип. Р. Є. Панченко. – Харків : Фоліо, 2019. – 125 с., вкл. арк. фотоіл. – (Знамениті українці)..
Відомо що під час Хмельниччини, в поході «вовгурівців» на Лубни (що були тоді розорені та спалені дотла, а населення вирізане це викликало гнів князя Яреми Вишневецького), чисельним козацьким загоном під проводом Лисенка Вовгури було взяте і знищене військове укріплення (форт) Чумгак. Вислів «Вовгурівці йдуть!» в ті часи наводив жах та страшну паніку на поляків, а також сполячених українців.
Вовгурівці вирізнялися надзвичайною люттю, щодо своїх ворогів. Вовгуру Лисенка було захоплено в полон та напівоголеного, катованого численними ранами, кинуто у в’язницю в місті Немирові. Це не стало кінцем діяльності вовгурівців, вони продовжували люто розправлятися з ворогами, козакам вдалося звільнити його з полонуМикола Лисенко: Знамениті українці.
Особливо відзначилися вовгурівці своєю звитягою у бою, який відбулася після битви під Пилявцями, вовгурівці переслідували відступаючі урядові війська з-під Случа аж до самого Збаража. Літописи не кажуть про останні дні життя Вовгури Лисенка. За однією із версій, його було схоплено ворогами і посаджено на палю самим князем Яремою Вишневецьким, в покарання за руйнування Лубнів. Сама ж назва вовгурівці з часом зникає.
В літературі В передмові до поеми О. Стороженко "Марко Проклятий", видавець В. Білий писав (перекл. з рос.):За історичними відомостями, Вовгурівцями називалася особлива велика дружина українських ратників, яка утворилася під час війни України з Польщею. Цю назву отримала вона від головного вождя свого, Вовгура Лисенка. Він зі своїми козаками ратував найбільше біля Каніва, бився відчайдушно […]. Князь Ієр. Вишневецький встиг захопити Лисенка в полон, і його […] кинули до в'язниці у Немирові; але це не втихомирило його дружини, і коли Лисенко був звільнений із ув'язнення він ще безстрашніше повів своїх козаків проти ворогів.
Див. також Максим Кривоніс
Примітки