Карл Альбрехт Оберг (нім. Karl Albrecht Oberg; 27 січня 1897, Гамбург — 3 червня 1965, Фленсбург) — вищий керівник СС і поліції у Франції, обергруппенфюрер СС і генерал поліції (1 серпня 1944), генерал військ СС (10 березня 1945).
Біографія
Ранні роки. Перша світова війна Син лікаря, професора медицини.
Учасник Першої світової війни, лейтенант, був нагороджений Залізним Хрестом 1-го і 2-го класу. Після війни став членом Фрайкора, познайомився тут з Карлом Штюльпнагелем. Учасник Каппського заколоту.
Керував справами організації Георга Ешеріха «Народне ополчення». Згодом працював на паперовій і дріжджовій фабриках. У 1926—1929 роках співробітник компанії з продажу екзотичних фруктів «Вест-Індійське товариство з продажу бананів», у 1929—1930 роках концесіонер у схожій фірмі «Баньяк». На початку 1930-х років тримав у Гамбурзі тютюнову крамницю.
Діяльність у нацистській Німеччині 1 серпня 1931 року вступив до НСДАП (квиток № 575 205). 7 квітня 1932 року вступив до СС (квиток № 36 075) і переїхав до Мюнхена. З 1933 р. начальник штабу Гейдріха в СД, шеф головного управління СД в Мюнхені. Учасник Ночі довгих ножів. У листопаді 1935-грудні 1938 рр. командував 22-м полком СС у Мекленбурзі, потім 4-м абшнітом СС в Ганновері. У січні 1939 — квітні 1941 року начальник поліції Цвікау, у квітні — серпні 1941 року начальник поліції Бремена.
З 8 серпня по 13 жовтня 1941 вищий керівник СС і поліції в Радомі, потім з 13 жовтня 1941 по 12 травня 1942 року начальник СС і поліції в Радомському районі. Керував депортаціями євреїв і поляків. З травня 1942 року вищий керівник СС і поліції в Бельгії і Північній Франції, емісар Гіммлера в окупованій Франції. Керував проведенням каральних акцій проти мирного населення, учасників Руху Опору. У січні 1943 року керував руйнуванням старого міста в Марселі. За наказом Оберга в листопаді 1944 року було знищено місто Сен-Дьє.
У ході Змови 20 липня був заарештований, після провалу змови звільнений. У грудні 1944 року після звільнення Франції військами союзників, був переведений на командний пост в групі армій «Вісла», якою командував Гіммлер.
Після війни Після капітуляції Німеччини переховувався в сільській місцевості в Тіролі під ім'ям Альбрехта Гайнце. У липні 1945 року заарештований американцями. 11 липня 1946 року засуджений британським військовим трибуналом у Вупперталі за розстріли британських парашутистів до смертної кари, проте потім переданий французьким властям. 9 жовтня 1954 року засуджений у Парижі до смертної кари за військові злочини. Смертна кара в 1958 році була замінена довічним ув'язненням, в 1959 році термін скорочено до 20 років, а в 1963 році Оберг був звільнений.
Нагороди Залізний хрест 1-го класу (1914) Залізний хрест 2-го класу (1914) Почесний хрест ветерана війни Шеврон старого бійця Хрест Воєнних заслуг 1-го класу з мечами Хрест Воєнних заслуг 2-го класу з мечами Кільце «Мертва голова» Почесна шпага рейхсфюрера СС
Література Ulrich Lappenküper: Der «Schlächter von Paris». Carl-Albrecht Oberg als Höherer SS — und Polizeiführer in Frankreich (1942—1944) in: Deutschland und Frankreich im Krieg (Nov. 1942 — Herbst 1944). Okkupation, Kollaboration, Résistance Hrsg. S. Martens, M. Vaisse, Bonn: Bouvier, 2000. S. 129—143. Ruth Bettina Birn: Die höheren SS — und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten Düsseldorf 1986. Die faschistische Okkupationspolitik in Frankreich (1940—1944) Dokumentenauswahl. Hrsg. und Einl. Ludwig Nestler. Deutscher Verlag der Wissenschaften, Berlin 1990. Залеський К. А. СС. Охоронні загони НСДАП. М., 2005.