«Мір» () — серія з двох пілотованих підводних апаратів (ППА) «Мір-1» та «Мір-2», виготовлених у Фінляндії, для океанологічних досліджень та рятувальних операцій на великій глибині.
Історична довідка Пілотовані підводні апарати були спроєктовані фінською компанією «Rauma-Repola Oceanics» та збудовані на суднобудівному підприємстві «Rauma-Repola» 1987 року. Разом із науково-дослідним судном «Академік Мстислав Келдиш» вони утворили єдиний дослідницький комплекс. Після випробувальних занурень у Ботнічній затоці та Атлантичному океані на максимальні глибини 6 170 м («Мір-1») і 6 120 м («Мір-2») 17 грудня 1987 року їх було уведено в експлуатацію.
Апаратами опікувався Інститут океанології імені П. П. Ширшова АН СРСР Апарати використовувалися під час глибоководних експедицій до місць затоплення «Бісмарка» та «Курська», а також у дослідженнях глибинних районів Північного полюса, озера Байкал і Женевського озера.
У 1990 році в СРСР було випущено поштову марку із зображенням пілотованого підводного апарата «Мір».
У 1991 та 1995 роках з апаратів проводилися знімання фільмів на затонулому на глибині 3 800 м у 1912 році трансатлантичному лайнері «Титанік». Цікаві дослідження провели вчені під час численних занурень у районах гідротермальної активності, де на великих глибинах «Чорні курці» викидають із надр разом із гарячою водою солі сірководневої кислоти різних металів.
Роботи проводилися в районах Східно-Тихоокеанського підняття, Серединно-Атлантичного хребта, Каліфорнійської затоки, Берингового моря, затоки Монтерей, Гавайських островів, басейнів Лау, Манус та Вудларк (південно-західна частина Тихого океану).
Після розпаду СРСР разом із судном забезпечення «Академік Мстислав Келдиш» апарати увійшли до складу флоту РФ-ії. Нині в експлуатації перебуває апарат «Мір-2», тоді як «Мір-1» експонується в музеї в Калінінграді
Конструкція
Міцний і легкий корпуси Населений герметичний корпус виготовлений із нікелевої сталі спеціального призначення. Сфера зібрана з півсфер, створених шляхом безперервного лиття у форму та подальшої обробки на верстаті. Сфера має внутрішній діаметр 2,1 м. Центральний пілотський ілюмінатор має діаметр 200 мм, а два бокових — 120 мм. Стінки міцного корпусу товщиною 50 мм. Три ілюмінатори мають товщину скла 180 мм.
Легкий корпус у формі витягнутої краплі закриває раму та всю внутрішню начинку апарата. Половинки корпусу виготовлені з синтактику та кевлара..
Конструктивна рама Рама з нержавної сталі з’єднує чотири сферичні корпуси в єдину конструкцію. Верхня укріплена частина рами закінчується підіймальним пристроєм, який стикується із захопленням троса спуско-підіймального пристрою (СПП). Внизу рама опирається на лижі із синтактику та склопластику.
Система занурення-спливання Під легким корпусом розташовані цистерни головного баласту, (ЦГБ), які продуваються стисненим повітрям. Об'єм ЦГБ 1 500 л.
Сфери змінного баласту виготовлені із нікелевої сталі спеціального призначення. Сфери зібрані з півсфер, створених шляхом безперервного лиття у форму та подальшої обробки на верстаті. Баластові сфери можуть вмістити близько тонни води.
Для керування змінним баластом використовуються два водяні насоси, розраховані на роботу на глибині 6 000 м: один із продуктивністю 10 л/хв, інший — 3 л/хв. Ця система дає змогу керувати диферентом апарата в межах 25° у кожен бік.
Твердий баласт — нікелевий гравій — утримується електромагнітами в склопластикових бункерах.
Навігаційна система і зв'язок Апарат обладнаний системами надводного та підводного зв’язку, навігації, що забезпечує точне позиціонування апарата відносно донних маяків, ехолоти, профілювальники, магнітометри, локатори кругового та секторного огляду, Резервні вводи дозволяють встановлювати на апарати додаткові комплекси та обладнання.
Згідно з Міжнародними правилами запобігання зіткнення суден (англ. COLREGs – International Regulations for Preventing Collisions at Sea), на апараті встановлений галогеновий ходовий вогонь.
Рушійно-стерновий комплекс У кормі встановлено хвостове оперення, його крило обертається в горизонтальній площині, забезпечуючи стабілізацію по курсу.
Рушійний комплекс складається з трьох гідромоторів із гвинтами, захищених насадками. Відмінну маневровість апарата забезпечує можливість повороту насадки маршового рушія в межах ±60° та поворот у діапазоні +110° до −60° бортових рушіїв.
Управління частотою обертів і поворотом усіх рушіїв здійснюється з кабіни за допомогою джойстика керування рухом. Завдяки кормовому рушію апарат розвиває швидкість до 5 вузлів, а бортові рушії забезпечують швидкість близько 1 вузла.
Енергетичний комплекс Енергетичний комплекс складається з трьох маслонаповнених акумуляторних блоків. Нікель-кадмієва маслонаповнена акумуляторна батарея має такі параметри:
напруга 120 В і запас енергії 84 кВт·год,— живить електродвигуни 1-ї та 2-ї гідравлічних систем, зовнішні світильники та лампи-спалахи; напруга 24 В і запас енергії 17 кВт·год — призначена для живлення апаратури зв’язку, навігації, фотокамер та вимірювальних давачів.
Енергетичний комплекс включає два інвертери «постійний струм – змінний струм»: маслонаповлений потужністю 12 кВт та 0,5 кВт.
Система гідравліки Має основну систему потужністю 12 кВт та допоміжну — 5 кВт. У разі аварійної ситуації використовується аварійна система потужністю 0,5 кВт.
Система життєзабезпечення Система життєзабезпечення апаратів «Мір» не відрізняється від стандартних систем інших апаратів і включає: вентилятори, що проганяють повітря через касети з гідрооксидом літію або натрію, кисневі балони з регуляторами витрати та прилади контролю атмосфери кабіни.
Науково-дослідне обладнання:
три ілюмінатори: центральний діаметром 200 мм, а два бокових — 120 мм. вимірювальний комплекс, до складу яких входять 12 давачів; фотокамера 35 - 75 мм; HMI підводні світильники HMI потужністю 2 х 1 200 Вт; два бортових маніпулятори з 7 ступенями свободи; геологічні пробовідбірники, біологічні сітки, водозабірні резервуари; можливість встановлення додаткового обладнання масою до 290 кг; можливість додаткового встановлення освітлювальних приладів і фотокамер.
Аварійні системи
Аварійне скидання твердого баласту — нікелевого гравію масою 350 кг — здійснюється за допомогою електромагнітів;
Аварійна нікель-кадмієва батарея встановлена в міцній населеній сфері і живить електродвигун 3-ї гідравлічної системи, яка використовується для аварійного скидання бортових і кормового рушіїв, рук маніпуляторів, нижнього акумуляторного блока вагою 1 200 кг та випуску аварійного буя з кевларовим тросом-провідником.
Див. також
Сі Кліфф (ППА)
Примітки
Джерела
Література Войтов Д. В. "Подводные обитаемые аппараты" — АСТ, Астрель — Москва — 2002 — 303с.
Інтернет-ресурси
«Мир-1». Проект «Мир» — Режим доступу: http://www.deepstorm.ru/DeepStorm.files/45-92/cda/mir/mir1/mir1.htm. Дата звернення: 15 липня 2026. — (рос.). Глубоководные исследовательские аппараты «Мир-1» и «Мир-2» Обитаемые подводные аппараты «Мир» «Мир-1» и «Мир-2»
Посилання
«Гидронавты», документальний фільм, реж. С. Хейфец, ЦСДФ, 1990 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=zc0BqF7ADuY. — Дата звернення: 16 березня 2026.