Меморіальний комплекс на честь загиблих радянських воїнів у Дарницькому концтаборі відкритий 1968 році в Дарницькому лісі на місці, де був розташований гітлерівський Дарницький табір військовополонених. Після визволення Києва в листопаді 1943 року на околиці міста, у Дарниці, встановлені місця розташування двох відділень концтабору для полонених командирів і рядового складу Червоної армії (див. Радянська армія). Дарницький табір існував з перших днів окупації Києва до літа 1943 року, у червні 1943 року переведений до Бердичева. Табір займав площу близько 1,0–1,5 км, його територія була обнесена огорожею з колючого дроту в 3–4 ряди заввишки 3,5 м та поділена на окремі сектори. Надзвичайна державна комісія із встановлення та розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників у грудні 1943 року обстежила територію обох відділень Дарницького концтабору. Були виявлені місця масових поховань в'язнів і встановлено, що під час окупації міста тут було знищено 68 тис. осіб, переважну більшість з яких становили військовополонені.

Ландшафтно-скульптурний комплекс складається з гранітної стели з написом: «Тут в 1941—1943 роках у фашистському таборі смерті закатовано 68 тисяч радянських воїнів. Вони віддали своє життя за тебе, за свободу Радянської Вітчизни. Пам'ятай, якою ціною здобуто мир»; частини огорожі з колючим дротом, яка відіграє роль документально-історичного свідчення, і гранітних плит уздовж брукованої доріжки, які символізують поховання. На одній з кам'яних брил біля стежки, якою вели на страту військовополонених, є напис: «Остання стежка закатованих. Знесилені, голодні, закривавлені, вони йшли цією стежкою на розстріл, несучи в серцях ненависть до ворогів і віру в нашу перемогу». В центрі меморіалу загиблим радянським військовополоненим — скульптурна п'ятифігурна композиція з монолітних блоків рожевого граніту, встановлена на невисокому земляному пагорбі. Біля підніжжя — пласка гранітна плита-надгробок. Монолітна група солдатів і моряків немов виростає з кам'яних брил. Композиція експресивно виразна, деталі промовисті, образи гранично узагальнені. Застосовано пластичний прийом зіставлення різних фактур каменя — грубої поверхні брил у нижній частині пам'ятника та шорсткості поверхонь постатей. Композиція органічно поєднана з природним оточенням. Автори — скульптор В. Зноба, архітектори О. Малиновський і Ю. Москальцов.

Джерела та література Денисенко Г. Г. Меморіальний комплекс на честь загиблих радянських воїнів у Дарницькому нацистському таборі в м. Київ //

Література Киевщина в годы Великой Отечественной войны 1941—1945: Сборник документов. К., 1963 Преступные цели — преступные средства: документы об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1942—1944 гг.). М., 1968 Довідник про табори, тюрми та гетто на окупованій території України (1941—1944). К., 2000 Звід пам'яток історії та культури України: Київ, кн. 1, ч. 2. К., 2004.