Бородін Іван Парфенійович ( — ) — російський ботанік, академік Російської Академії наук (з 1902 р.), піонер охорони природи, один із засновників етико-естетичного підходу у заповідній справі і охороні дикої природиБородін Іван Парфенійович // Борейко В. Е. Словарь деятелей охраны природы / Изд. второе, доп. — К. : КЭКЦ, 2001. — С. 42-45. . Розвинув ідеї Гуго Конвенца про культурні та моральні складові природоохорони. Директор ботанічного музею Петербурзької академії наук.
Народився в Новгороді в дворянській родині. Закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету (1869), після цього викладав у Петербурзькому лісовому інституті та в університеті. З 1880 — професор. У 1886 Новоросійський університет в Одесі присвоїв Бородіну ступінь доктора без захисту дисертації. Засновник (1916) та довічний президент Російського ботанічного товариства.
Наукові праці Праці І. П. Бородіна (в тому числі підручники) присвячені анатомії та фізіології рослин (вивченню дихання рослин і утворення аспарагіну, дослідженню хлорофілу тощо).
В одній з перших у Росії книг з охорони природи, виданій в 1914 р. (И. П. Бородин «Охрана памятников природы»), учений заявивБородин И. П.. Охрана памятников природы. — Спб., 1914. Бородин И. П., 1914. Охрана памятников природы // Этико-эстетический подход в охране дикой природы и заповедном деле / Изд. второе, доп. Сост. В. Е. Борейко. — К.: КЭКЦ, 1999. — С. 42-51. :
Брав участь у створенні природоохоронюючої комісії при Російському географічному товаристві, що зробила багато для розвитку ідей охорони природи в Росії і в Україні.
Деякі віталістичні погляди Бородіна зазнали критики К. А. Тімірязєва.
Примітки