Філіп Холл (; 11 квітня 1904 — 30 грудня 1982) — англійський математик. Член Лондонського королівського товариства, професор Кембриджського університету. Найбільше відомий по роботі з теорією груп, особливо в кінцевих групах і розв'язаних групах. Протягом багатьох років він був єдиним алгебраїстом, якій працював в Англії.
Ранні роки Філіп Холл народився 11 квітня 1904 року в сім'ї Джорджа Холла () і Мері Лаури Сейерс ().
У 1909 році, проживаючи в будинку свого діда Йосипа Сейера (), Філіп вступив до початкової школи Нью-Енду ().
У 1910 році Філіп переїжджає з матір'ю в Уелл-Холл і надходить в недільну школу. Він досяг успіху в навчанні і в 1915 році отримав стипендію на навчання в школі-інтернаті Східний Госпіталь Христа Хоршем (). Це була школа для дітей із здібностями, чиї батьки не могли собі дозволити оплату за навчання.
Освіта і кар'єра У 1922 році Філіп закінчив Госпіталь Христа із золотою медаллю.
У 1921 році він отримав стипендію Відкритого Фонду (англ. Open Foundation) і в 1922 році вступив в Королівський коледж Кембриджа.
У 1925 році Холл отримав стипендію Відкритого Вищого Фонду (англ. Open Senior Foundation), що дозволило йому продовжити навчання в коледжі, який він, в результаті закінчив з відзнакою.
У 1926 році Філіп представив есе «ізоморфізм абелевих груп», як заявку на стипендію.
У 1927 році Холл був обраний в Королівський коледж. На той час він вже працював науковим співробітником Карла Пірсона в університетському коледжі Лондона.
Повернувшись в Кембридж Філіп зробив важливе відкриття в теорії груп, що в підсумку лягло в основу доведення теореми, яку називають теоремою Холла. Ці результати дослідження були опубліковані в записці про нерозв'язні групи в «Журналі Лондонського математичного товариства» 1928 році.
У 1932 році Холл написав одну зі своїх найвідоміших статей «Внесок в теорію груп первинного енергетичного порядку». Ця стаття є одним з фундаментальних джерел сучасної теорії груп.
У 1933 році Філіп був призначений лектором в Кембриджі.
У 1939 році він провів серію лекцій на невеликому засіданні в Математичному інституті в Геттінгені.
Під час Другої Світової війни Холл жив зі своєю матір'ю в Малому Гадесдене і працював над італійськими та японськими шифрами. У липні 1945 року Філіп повернувся в Королівський коледж Кембриджа.
У 1955 році Холл був одним з головних доповідачів на Единбурзькому математичному колоквіумі в Сент-Ендрюсі, де він дав п'ять лекцій по «симетричним функціям в теорії груп».
Головний внесок Холла в нескінченні групи проявляється в роботах 1952, 1959 і 1961 роках. Ідеї цих робіт є одними з основних областей досліджень теорії груп. Наприклад, «Підгрупи Фраттіні звичайно породжених груп» є важливою статтею про нескінченні групи, яку він опублікував у 1961 році.
Його докторантами є Курт Гірш, , Гаррет Біркгоф, , і . Також його учнем був Грем Хіґман.
Особисті якості та захоплення У Філіпа Холла була глибока любов до поезії, яку він читав англійською, італійською та японською мовами. Також Філіп любив музику, мистецтво, квіти і прогулянки. Однак він був досить сором'язливим і не дуже любив гучні компанії. Волів перебувати в компанії з одним або двома друзями. Про нього говорили, що він мав широкі знання не тільки з математики, а й практично з будь-якого питання.
Нагороди У 1942 році був обраний в члени Королівського товариства; У 1958 році був відзначений вищою премією Бервіка; У 1961 році був нагороджений медаллю Сильвестра, в знак визнання його видатних досліджень в алгебрі; У 1965 році був нагороджений медаллю Лармора; У 1965 році був нагороджений медаллю де Моргана.
Роботи
Переклади російською
Див. також Теорема Холла
Примітки