Ану Арвидівна Кааль (; 4 листопада 1940, Таллін) — естонська співачка опери та оперети (лірико-колоратурне сопрано), педагог, Народна артистка СРСР (1981).
Біографія З 1959 року навчалася вокалу в Таллінській музичній школі. У 1963 році закінчила Таллінське музичне училище (з 1975 року — імені Георга Отса) по класу вокалу, в 1968 році — Таллінську консерваторію (нині Естонська академія музики і театру) (клас Віктора Гур'єва).
З 1963 — співачка хору, а з 1967 по 1996 роки — солістка Естонської театру опери та балету (нині Національна опера «Естонія») в Талліні.
У 1971—1972 роках Ану Кааль стажувалася у театрі «Ла Скала» (Мілан) (клас Ренати Карозио).
Вела концертну діяльність. Виступала як камерна співачка. Брала участь у виконанні вокально-симфонічних творів: «Пристрасті по Іоанну» Йогана Баха, «Пори року» Йозефа Гайдна, Стабат Матер, Джованні Перголезі, «Осяяння» Бенджаміна Бріттена та ін.
Гастролювала за кордоном.
З 1984 року викладає в Естонській академії музики і театру.
Почесна випускниця корпорації «Індла» («Indla») .
Депутат Верховної Ради Естонської РСР 9-го скликання.
Нагороди та звання
Заслужена артистка Естонської РСР (1974) Народна артистка Естонської РСР (1977) Народна артистка СРСР (1981) Премія Ленінського комсомолу Естонської РСР (1978) — за виконання партій Роксани в опері «Сірано де Бержерак» Ейно Тамберга, Мюзетты в опері «Богема» Джакомо Пуччіні та концертні програми Орден Дружби народів (1980):et:Anu Kaal. Орден Білої зірки III класу (2001) Медаль «За зразкову роботу» (1969) Естонська співочий конкурс (2-е місце, 1967) Конкурс молодих виконавців Литви, Білорусії та Естонії в Таллінні (1-й приз, 1968) Лауреат Всесоюзного конкурсу вокалістів імені М. В. Глінки (Київ, 1968) Премія Театрального союзу Естонської РСР (1975) — за виконання партії Віолетти в опері «Травіата» Джузеппе Верді Премія ним. Георга Отса (1979) Премія Театрального союзу Естонської РСР (1980) — за виконання партії Марії в опері «Дочка полку» Гаетано Доніцетті Диплом Х Всесоюзного фестивалю телефільмів в Алма-Аті (1983) Нагорода Союзу радянських товариств дружби і культурних зв'язків із зарубіжними країнами (1983) Почесна грамота Верховної Ради Естонської РСР (1985).
Партії
— «Чарівна флейта» В. А. Моцарта — перший паж — «Чарівна флейта» В. А. Моцарта — Цариця ночі — «Поргі і Бесс» Дж. Гершвіна — продавець полунички — «Великий чарівник» А. І. Гаршнек — Elle — «Ріголетто» Дж. Верді — Джильда — «Вікінги» Е. Аава — Вайк — «Пеппі Довгапанчоха» (мюзикл) Ю. Вінтера та Ю. Раудмяє — Пеппі , — «Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті — Лючія — «Кавалер троянди» Р. Штрауса — Софі — « Дон Карлос» Дж. Верді — Тебальдо , ангел — «Викрадення із сералю» В. А. Моцарта — Констанца — «Кажан» Й. Штрауса — Адель — «Телефон» Дж. Менотті — Люсі — « Травіата» Дж. Верді — Віолетта — « Дон Жуан» В. А. Моцарта — Церліна — «Сірано де Бержерак» Ейно Тамберга — Роксана — «Богема» Дж. Пуччіні — Мюзетта — «Дочка полку» Г. Доніцетті — Марія — «Вільний стрілець» Карла Вебера — Анхен — «Служниця-пані» Дж. Перголезі — Серпіна — « Директор театру» В. А. Моцарта — пані Зільберкланг — «Луїза Міллер» Дж. Верді — Луїза — «Продана наречена» Б. Сметани — Марженка — «Фіалка Монмартру» І. Кальмана — Віолетта — « Альцина» Г. Генделя — Моргана — « Бал-маскарад» Дж. Верді — Оскар
Дискографія
1982 — Пісні та романси (фортепіано Фріда Бернштейн) 1984 — В. А. Моцарт, Вінченцо Белліні, Г. Доніцетті, арії (з Національним симфонічним оркестром Естонії, диригенти П. Лілє та П. Мягі) 1985 — Два арії (В. А. Моцарт, Г. Доніцетті) та дует (В. А. Моцарт) з Вольдемаром Куслапом (альбом «RAT Естонські оперні солісти»)
Примітки