Роберт Зелчич (; 21 вересня 1965, Загреб) – хорватський гравець і шаховий тренер (Тренер ФІДЕ від 2005 року), гросмейстер від 1997 року.
Шахова кар'єра Починаючи з середини 1990-х років належить до когорти провідних хорватських шахістів. У 1996, 1998 і 2003 виборов титул чемпіона країни. Неодноразово представляв Хорватію на командних змаганнях, зокрема:
; призер: в особистому заліку — (2006 — 4-та шахівниця)OlimpBase, OlimpBase, п'ять разів у Кубку Мітропи (1995, 1997, 1998, 1999, 2003); п'ятиразовий призер: в командному заліку — золотий (1998), срібний (1997) і бронзовий (1999), а також в особистому заліку — двічі золотий (1998 — на 2-й шахівниці, 1999 — 3-тя шахівниця)OlimpBase.
1996 року у Будапешті виборов титул клубного чемпіона Європи (в складі ШК «Borovo-Vukovar'91»). Узяв участь у чемпіонаті світу ФІДЕ 1999, який проходив за олімпійською системою, де вже в 1-у раунді поступився (на дограванні) Олексієві Дрєєву1999 FIDE Knockout Matches. 2006 року виграв у Каннах титул чемпіона Європи з бліцуEuropean Blitz Championship 2006.
Здобув низку одноосібних або спільних перемог на міжнародних турнірах, зокрема:
1994 — Больцано, Джаково (разом з Крунославом Хулаком), 1995 — Больцано 1996 — Бизоваць, 1997 — Братто, 1998 — Братто, Сен-Венсан, Солін, Дрезден (зональний турнір, разом з Іваном Соколовим), 1999 — Бизоваць, Любляна (разом з Євгеном Свєшніковим, Бояном Кураїцою, Зденко Кожулом і Артуром Коганомм), 2000 — Ніцца (разом з Александиром Делчевим і Мурстасом Кажгалєєвим), Блед (разом зі Зденко Кожулом, Олегом Романишиним, Душко Павасовичем, Францом Гельцлем і Ненадом Ферчецєм), 2001 — Бизоваць, Солін/Спліт, Оберварт (разом з В'ячеславом Ейнгорном, Михайлом Улибіним, Младеном Палацом, Огнєном Цвітаном і Володимиром Добровим), 2002 — Верона, Мец (разом з Михайлом Гуревичем), Любляна, 2003 — Кутро (разом з Олегом Корнєєвим), 2004 — Бошняць (разом із, зокрема, Хрвоє Стевичем, Міланом Драшко і Ненадом Ферчецєм), Любляна (разом з Младеном Палацом, Іваном Іванишевичем, Бояном Кураїцою, Янезом Барле і Зденко Кожулом), Пула (разом із, зокрема, Огнєном Цвітаном, Огнєном Йованичем, Блазимиром Ковачевичем, Мікеле Годеною і Бояном Кураїцою), 2006 — Оміш (разом з Іваном Заєю), Канни (разом з Фаб'єном Лібішевскі, Михайлом Кекелідзе і Младеном Палацом), 2007 — Пула, Канни (разом з Овідіу Фойшором, Марином Босіочичем і Небойшою Никцевичем), 2008 — Бизоваць (разом з Душаном Поповичем і Зораном Йовановичем).
Найвищий рейтинг Ело в кар'єрі мав станом на 1 липня 2008 року, досягнувши 2593 очок займав тоді 1-ше місце серед хорватських шахістів.
Зміни рейтингу
Примітки
Джерела ChessBase Megabase 2008 ŠK Zagreb - registrirani seniori ()
Посилання