Жизно́мир — село в Україні, у Бучацькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, у центрі району, неподалік районного центру, зліванові хати на околиці майже біля автошляху автошляху Бучач — Золотий Потік — Лука — Незвисько.
Історія
Середньовіччя Перша писемна згадка — 21 грудня 1439 рокуAkta grodzkie i ziemskie … — T. XII. — S. 73. — XXXV (після запису № 708). у протоколах галицького судуAkta grodzkie i ziemskie … — T. XII. — S. 75. — № 732..
На початку ХІХ ст. дідичем (власником) Жизномира був представник шляхетського роду Даніель Ласький (Daniel Łaski), який у своєму заповіті 1810 р. вказав, що передає власну бібліотеку оо. ВасиліянамC. Шипилявий. Жизномир… — С. 515..
Австрійський період
1841 р. — діяла парохіяльна школаC. Шипилявий. Жизномир… — С. 516.. Діяли товариства «Просвіта» (точний час заснування філії невідомий, в 1902 р. «просвітяни» збудували мурований, накритий черепицею будинок), «Сокіл», «Січ», «Відродження» (наймолодша громадська організація, протиалкогольне товариство, засновник філії — абсольвент коломийської гімназії Михайло Луців)C. Шипилявий. Жизномир… — С. 517., кооперативи.
1902 р. — жителі села брали участь в хліборобському страйку; орендар Корнбліг із сином та службовиками самі косили та годували худобу.
1905 р. збудовано школу з двома великими класами та 2-кімнатним мешканням для вчителя.
1907 р. — заснована філія пожежно-руханкового товариства «Січ» (кошовий — Гринь Дмитрів).
Перед 1914 р. жизномирці мали 900 моргів поля на 220 родин.
1910 р. — крамницю читальні «Просвіти» переорганізовано на кооперативнуC. Шипилявий. Жизномир… — С. 518..
1914 р. — Гринь Дмитрів, Олекса Данькович, Іван Пиндиківський брали участь у Здвизі Соколів та Січей у Львові.
Перша світова й Українська Революція За 9 місяців українсько-польської війни 1918—1919 рр. загинули, померли від тифу, пропали безвісти 38 осібC. Шипилявий. Жизномир… — С. 521..
У складі Другої Речі Посполитої 1920—1922 роки — встановлення окупаційної влади, переслідування активних та свідомих українців, часті провокації з боку влади. Восени 1921 р. відновлено читальню «Просвіти», при ній відкрито крамницю. Активістами «Просвіти» організовано курс для неграмотних. Осінь 1922 р. читальняну крамницю перетворено на кооперативу «Косар»Там само. — C. 522..
Незалежна Україна 12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бучацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бучацького району, увійшло до складу новоутвореного Чортківського району.
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громадиРішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання ».
Політика Парламентські вибори, 2019 На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610151, розташована у приміщенні школи.
Результати зареєстровано 1237 виборців, явка 60,63%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 39,70%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 13,73%, за «Голос» — 11,44%. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 45,93%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 20,19%, за Степана Брацюня (Конгрес українських націоналістів) — 7,72%.
Населення 1841 р. — 703 українці 1880 р. — 1004 (95,1 %) українців, 21 (2,0 %) поляків, 30 (2,9 %) євреїв 1900 р. — 1313 (94,6 %) українців, 43 (3,0 %) поляків, 22 (2,4 %) євреїв 1912 р. — 1290 (94,2 %) українців, 10 (0,7 %) поляків, 70 (5,1 %) євреїв 1939 р. — 1780 (92,2 %) українців, 150 (в тому числі 110 колоністів; 7,8 %).
Мова Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Частка Українська 1 647 99,70 % Інші мовиМови, що були рідними для менш як 1 % місцевого населення:Російська — 2 (0,12 %),Молдовська — 2 (0,12 %),Інша мова — 1 (0,06 %). 5 0,30 % Разом 1 652 100,00 %
Еміграція До 1914 р. виїхали 104 особи, повернулись 41.
1920—1939 рр. — 34 особи (ніхто не повертався).
Під час і після Другої світової війни виїхали 110 осіб: США — 53, Канада — 56, Австралія — 1 особа. З колишніх дивізійників 14-ї зброї СС дивізії «Галичина» (в Ріміні було 28 осіб) частина осіли у Великій Британії, дехто повернувся додому.
Соціальна сфера Діють загальноосвітня школа I—III ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, дошкільний заклад, відділення зв'язку, ПАП «Жизномир».
Релігія Монастир Преображення Господнього (поблизу села, тепер у лісі; 1606 р., збереглись залишки), розташовувався спочатку в травертиновій скелі. Церква Царя Христа (1885; мурована); Капличка.
Пам'ятки Оборонна церква монастиря Преображення Господнього (згоріла разом з монастирем 1798 р.) — пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 157. Символічна Борцям за волю України (1942; відновлено 1994) та УСС — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1333. «Борцям за волю України» — пам'ятка історії місцевого значення, охоронний номер 1334. Пам'ятник Тарасові Шевченку (1964) — пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення, охоронний номер 143. (давньоруський час, XII—XIII ст.) — пам'ятка археології місцевого значення, охоронний номер 1233. Монастирська ділянка і дуб Тараса Шевченка (посаджений на честь 100-річчя від дня народження поета), зростає біля школи — ботанічні пам'ятки природи місцевого значення.
Є також: Пам'ятний хрест на честь скасування панщини (відновлений 1992). Пам'ятний хрест на місці загибелі 3-х вояків УПА (1992).
Відомі люди
Народилися
Олексій Бабій (1909—1944) — діяч ОУН і УПА; Михайло Василик (1919—1951) — діяч ОУН і УПА; Іван Винник (1915—1999) — український громадський діяч, меценат у США; Володимир Гуляк (1912—1941) — діяч ОУН і УПА, окружний провідник ОУН Чортківщини; Гуляк Степан (1906 — 1979) — офіцер 14-ї гренадерської дивізії військ СС «Галичина», український громадський діяч у Канаді; Юліан Гуляк (1915—1944) — діяч ОУН і УПА, провідник ОУН Тернопільської області (осінь 1940—1941), керівник організаційної референтури Крайового Проводу ОУН Західних Українських Земель (1941—1944); Іван Данькович (нар. 1911) — український громадський діяч у Канаді; Диня Юрій Йосипович (1973—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Ілько Клим (1902—?) — український громадський діяч у Канаді; Михайло Коваль (1886 — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч у Канаді; Іван Кривенький (1919—1950) — надрайоновий референт СБ УПА; Степан Кривенький (нар. 1927) — український співак-аматор; Йосиф Король (1892 — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч у Канаді; Роман Лесів — український художник та дослідник історії краю; Григорій Лисий (1888—1972) — український педагог, пасічник, громадський діяч; Михайло Лисий (1911—1970) — український громадський діяч у Канаді; (1965) — російський воєначальник, генерал-лейтенант (2023). Володимир Мельник (нар. 1941) — український громадський діяч, доктор технічних наук, професор; Юліан Павлишин (1908 — р. см. невідомий) — український медик, пластовий діяч у США; Ольга Саварин (нар. 1930) — українська громадська діячка в Канаді; Володимир Соханівський (1925—2003) — український лікар, редактор, громадський діяч; Михайло Соханівський (1915—1999) — український актор, співак хору і диригент; Михайло Станкевич (1948—2017Помер мистецтвознавець Михайло Станкевич // Галичина. — 2017. — 16 березня.) — український мистецтвознавець, педагог, громадський діяч; Іван Стойко (нар. 1961) — український громадсько-політичний діяч; Ольга Христенко (1980) — історик, журналіст, публіцист; Степан Шепелявий (1897) — р. і місце смерті невідомі) — український громадський діяч, меценат у США. Степан Данкович (1925—2017) Діяч- ОУН і УПА </div>
Пов'язані із селом
Босаків Петро Семенович ( 1940) — бучацький районовий провідник ОУН, застрелений більшовицьками,Так у джерелі → Ковалишин М., Мизак Н., Павлишин С., Уніят В. Жизномир… — С. 606. спочатку був похований на цвинтарі селі Підлісся біля Бучача у квітні 1940 року, 1942 році перепохований у селі Жизномир.Лепак І., Мельничук Б., Уніят В. Підлісся // Винник Петро — громадський активістШипилявий С. Жизномир… — C. 515—518. Зацний Лев — діяч ОУН, у гостях в Юліяна Гуляка.Мизак Н. За тебе, Свята Україно . — С. 23. Пиндюра Дмитро — війт села (18 років), учасник австро-пруської війни 1866 р. </div>
Галерея
Див. також Жизномирський монастир Преображення Господнього Оборонна церква в урочищі Монастирок
Зауваги
Примітки
Література
Шипилявий С. Жизномир // Калейдоскоп минулого / — S. 925.
Посилання
Жизномир . «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» . Замки та храми України . Історія села. Лесів Р. Легенди Тернопільщини. Про Крукову Гору в Жизномирі . , Мапа. Монастирок. Прогноз погоди в с. Жизномир . Фотографії .