3-й гвардійський механізований корпус — оперативне військове об'єднання у складі ЗС СРСР.
Історія формування Наказом НКО № 394 від 18 грудня 1942 року 4-й механізований корпус був перетворений у 3-й гвардійський механізований корпусПриказ НКО СССР № 394 от 18 декабря 1942 года.
Наказом НКО № 42 від 27 січня 1943 року 3-му гвардійському механізованого корпусу, який особливо відзначився в боях за Вітчизну з німецькими загарбниками, було присвоєно почесне найменування «Сталінградський».
Влітку та восени 1943 року корпус наступав у складі військ Воронезького (1-го Українського) фронту теренами Лівобережної України, звільнивши багато населених пунктів, а також взявши участь у розгромі охтирського угруповання противника.
19 вересня 1943 року військами об'єднання було звільнено від нацистських загарбників місто Хорол.
Корпус форсував Дніпро в п'яти кілометрах на північний схід від Канева, після чого воював на плацдармі.
3-й гвардійський механізований корпус брав участь у форсуванні Березина, у бойових діях за Красне, Молодечно, Вільнюс, Шяуляй, Єлгаву, Ригу, у прориві до узбережжя Ризької затоки в районі Тукумса (8-а гвардійська механізована бригада), у відбиванні танкових атак німецьких військ під Жагаре, а також у вересневому настубі 1944 року на ризькому напрямку.
З осені 1944 року до кінця війни корпус воював проти курляндського угруповання противника.
Бойовий шлях корпусу закінчився на Далекому Сході у складі військ 1-го Далекосхідного фронту.
У 1945 році його переформовано у 3-ю гвардійську механізовану дивізію, потім вона в свою чергу переформована у 47-у гвардійську дивізію, яка у 1959 році була розформована.
У складі діючої армії з 18.12.1942 до 16.05.1943 з 10.07.1943 до 31.10.1943 з 10.06.1944 до 09.05.1945 з 16.08.1945 до 03.09.1945
Повна назва 3-й гвардійський механізований Сталінградський корпус
Склад корпусу 7-я гвардійська механізована бригада (колишня 36-я) 8-а гвардійська механізована бригада (колишня 59-я) 9-я гвардійська механізована бригада (колишня 60-я) 35-я гвардійська танкова бригада (з квітня 1943 року) 41-й гвардійський танковий полк (до квітня 1943 року) 42-й гвардійський танковий полк (до квітня 1943 року) 43-й гвардійський танковий полк (7-а гв. мбр) 44-й гвардійський танковий полк (8-а гв. мбр) 45-й гвардійський танковий полк (9-а гв. мбр) 64-й гвардійський важкий танковий полк (з 18 липня 1944 року) 32-й гвардійський важкий танковий полк (з 10 березня 1945 року) 101-й гвардійський винищувально-протитанковий артилерійський полк (колишній 482-й иптап) (до 26 квітня 1943 року) 1510-й самохідно-артилерійський Молодечненский Червонопрапорний полк (з грудня 1943 року) 1823-й самохідно-артилерійський полк (з квітня 1944 року) 380-й гвардійський важкий самохідно-артилерійський полк (з 20 липня 1944 року) 129-й мінометний полк (з червня 1943 року) 1705-й зенітно-артилерійський полк (з червня 1943 року) 1-й окремий гвардійський мотоциклетний батальйон 743-й окремий винищувально-протитанковий дивізіон (з червня 1944 року) 334-й окремий гвардійський мінометний дивізіон 1831-й самохідно-артилерійський полк (серпень-жовтень 1943 року) 1510-й винищувально-протитанковий артилерійський полк (червень-грудень 1943 року) 1714-й зенітно-артилерійський полк (липень-вересень 1944 року) 175-й окремий гвардійський броне-автомобільний батальйон (до грудня 1943 року) 60-й гвардійський мінометний дивізіон (липень-серпень 1944 року) 376-й гвардійський артилерійський полк (липень-вересень 1944 року)
Корпусні частини: 11-й окремий гвардійський батальйон зв'язку (з 13.04.1943) 62-й окремий гвардійський саперний батальйон (до 31.01.1943 — 31-й окремий саперний батальйон) 79-й окремий ремонтно-відновлювальний батальйон (до 25.12.1944) 557-я польова танкоремонтна база, (з 25.12.1944) 558-я польова авторемонтна база, (з 25.12.1944) 227-ма окрема рота хімзахисту (з 10.07.2943) 36-я окрема інженерно-мінна рота (до 31.01.1943) 174-а окрема гвардійська інженерно-мінна рота (31.01.1943 — 09.04.1943) 28-я окрема автотранспортна рота підвозу ПММ авіаланка зв'язку (з 10.07.1943) 161-ї польової автохлібозавод (з 10.07.1943) 1776-я польова каса Держбанку (з 21.12.1942) 1801-я військово-поштова станція
Командування корпусу
Командири корпусу генерал-майор танкових військ Вольський Василь Тимофійович (з 11.10.1942 до 03.01.1943); генерал-майор Шарагін Олексій Павлович (з 03.01.1943 до 03.05.1943), важкопоранений у травні 1943, помер від ран 22.12.1943; генерал-майор танкових військ, Обухов Віктор Тимофійович (з 04.05.1943 до кінця війни)
Начальники штабу корпусу полковник Пошкус Олександр Адамович полковник Александров Василь Георгійович (з грудня 1943 по лютий 1944)
Заступник командира корпусу по стройовій частині генерал-майор Шарагін Олексій Павлович (з жовтня 1942 по 03.01.1943)
Заступник командира з політичної частини полковий комісар, Андрєєв, Артем Пилипович (18.12.1942 за 16.06.1943)
Начальники політвідділу з червня 1943 року — заступник командира з політичної частини полковий комісар, Козлов Іван Миколайович (18.12.1942 по 16.06.1943) полковник Андрєєв, Артем Пилипович (з 16.06.1943 по 04.12.1945)
Заступники командира корпусу з технічної частини військовий інженер М. Ф. Горчаков (на листопад 1942 року)
Начальник артилерії полковник Баришев Сергій Федорович
Начальник зв'язку А. В. Бєлов
Начальник інженерної служби майор Коргузалов Володимир Леонідович
Герої Радянського Союзу