Аравійське море () — напівзамкнене окраїнне море Індійського океану, між півостровами Сомалі, Аравійським та Індостан. Омиває береги Ємену, Оману, ОАЕ, Ірану, Пакистану, Індії, Джибуті, Сомалі. Площа 3683 тис. км². Середня глибина 2734 м, найбільша — 5203 м. Об'єм води 10 070 тис. км³. Солоність морської води досить висока — 35,8-36,5 ‰.
Назва Аравійське море у різні часи було відоме європейським та азійським мореплавцям під різними назвами: Еритрейське , Сіндху Сагар (море Сіндху), Зелене, Оманське, Перське та Індо-Арабське море.
Фізико-географічне положення
Межі й протоки
Острови Островів мало, усі вони розташовані поблизу берегів. Найбільші групи островів: Сокотра, Лаккадівські.
Береги Береги високі, скелясті, місцями низовинні дельтові, місцями зручні бухти й затоки. Найбільші затоки: Аденська затока на заході, сполучається Баб-ель-Мандебською затокою з Червоним морем; Оманська затока на північному заході, сполучається Ормузькою протокою з Перською затокою Кач на північному сході; Камбейська затока на північному сході.
Річковий стік Найбільшою річкою басейну Аравійського моря є Інд, що впадає на північному сході.
Геологія і рельєф дна
Тектоніка Характер залягання гірських порід земної кори в Аравійському морі, закономірність поєднань та взаємодії її структурних елементів різного порядку, від дрібних складок та розривів — до розломів, викликають досить сильні землетруси. Так, 01 березня 2024 року, о 19:29:45 (за київським часом), Головним центром спеціального контролю ДКАУ зареєстровано дуже сильний землетрус магнітудою 5,9 балів (за шкалою Ріхтера) з району розлому Оуена, Аравійське море, гіпоцентр якого залягав на глибині 10 км01 березня 2024 року зареєстровано землетрус з району розлому Оуена, Аравійське море. 01.03.2024.
Рельєф дна
Донні відклади
Корисні копалини
Клімат Східна і південна акваторія моря лежать в субекваторіальному, а північна і західна — в тропічному кліматичному поясі. Умовна межа проходить по лінії від Африканського рогу до дельти Інду. У східній частині влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Сезонні амплітуди температури повітря незначні. У літньо-осінній період часто формуються тропічні циклони. Західна частина моря знаходиться під впливом тропічних повітряних мас. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони. Атмосферні опади: на заході в умовах тропічного клімату 25-125 мм на рік; на сході — до 3000 мм.
Зима Зима — ясна, суха.
Літо Літо — хмарне, дощове, з штормовими вітрами і тропічними циклонами (квітень — листопад).
Гідрологія
Температура води Температура води від +22 +29 °C. Дослідження з 1979 по 2015 рік, що були проведені Індійським інститутом тропічної метеорології (IITM), встановили, що води моря повільно розігріваються, що може бути пов'язано з глобальним потеплінням. Літній мусонний поверхневий потік поступово посилюється і зміщується на північ, що призводить до збільшення тепломісткості верхніх шарів моря, через посилення процесу даунвелінгу і зменшення транспорту прогрітих поверхневих тропічних водних мас на південь.
Водні маси Під впливом глибинних вод Червоного моря і Перської затоки в Аравійському морі на глибинах до 1500 м температура морської води перевищує +5 °C, солоність — більша за 35,0 ‰.
Конвекція
Морські течії Течії в поверхневому шарі спрямовані взимку на південний захід, в північній частині моря утворюється антициклональний колообіг; влітку — на північний схід, в північній частині моря — циклональний колообіг.
Припливи й хвилювання Припливи — неправильні, подобові (до 5,1 м).
Льодовий режим
Гідрохімія
Солоність Солоність — 35,8—36,5 ‰.
Біологія В акваторії моря виділяють наступні екорегіони в індо-західнотихоокеанській морській зоогеографічній провінції: Аденської, Перської і Оманської заток, східноаравійське і західноіндійське узбережжя, район Мальдівських островів.
З зоогеографічного погляду донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м належить до індо-західнопацифічної області тропічної зони.
Водяться дюгонь, летючі риби, тунець, меч-риба, оселедці, вітрильники.
Історія
Господарське використання
Судноплавство
Порти Порти: Мумбаї (Бомбей), Карачі, Абадан, Аден.
Рибальство Розвинуте рибальство (тунець, меч-риба та інша).
Енергетика
Нафтовидобувна промисловість
Рекреація і туризм
Геополітична складова
Дослідження
Стихійні лиха
Екологія і охорона природи
Див. також Аденська затока Лаккадівські острови Оманська затока
Примітки
Література Богданов Д. В. Океаны и моря накануне XXI века (Человек и окружающая среда). — : Наука, 1991. — 128 с. ISBN 5-02-002065-6. Муромцев А. М. Основные черты гидрологии Индийского океана. — , 1959. Океанографическая энциклопедия / Под ред. Р. М. Деменицкой, Г. И. Баранова, В. В. Панова и др. — Л. : Гидрометеоиздат, 1974. — 632 с. (с. 22—25) Суховей В. Ф. Моря мирового океана. — : Гидрометеоиздат, 1980. — 288 с. Wooster W. S., Schaefer М. В., Robinson М. К., Atlas of the Arabian sea for Fishery Oceanography, La Jolla, 1967.
Посилання
Аравійське море — в публікаціях часопису «Вокруг света».