Акастівський гнейс — тоналітовий гнейс у кратоні Слейв на Північно-західних територіях, Канади. Основна маса породи відслонена на острові приблизно за 300 кілометрів від Єллоунайфа. Порода з цього відслонення зазнала метаморфізму від 3,58 до 4,031 мільярда років тому, і є найстарішим відомим неушкодженим фрагментом кори на Землі.
Вперше описаний 1989 року, гнейс отримав свою назву від річки , що протікає неподалік, на схід від Великого Ведмежого озера. Акастівське відслонення розташоване у віддаленій місцевості, на території проживання народу Тлічо. Це — найстаріша відома відслонена гірська порода у світі.
Утворення Метаморфічна гірська порода, відкрита у відслоненні, початково була гранітоїдом, який сформувався 4,2 мільярда років тому — вік визначено на основі радіоізотопного датування кристалів циркону як 4.2 Ga. Акастівський гнейс є важливим для висвітлення ранньої історії континентальної земної кори. Акастівський гнейс утворився в неофіційний період басейнових груп у Гадейський еон, що передував Архею.
Суперечки щодо рекорду 2008 року з'явилося повідомлення про те, що вік відслоненої гірської породи в поясі зеленкуватих порід Нуввуаґіттук на східних берегах Гудзонової затоки, 40 кілометрів на південь від Інукджуака, Квебек, Канада, становить 4,28 мільярда років, а отже, вона є старшою за акастівський гнейс. Проте використаний метод датування не включав такого ж радіоізотопного датування кристалів циркону, а тому спірним залишається питання, чи визначена дата справді відповідає даті утворення самої породи, а чи вона стосується радше залишкової ізотопної сигнатури старішої речовини, яка розплавилась, щоб сформувати пізнішу скельну породу.
Мафічні скельні породи з поясу зеленкуватих порід Нуввуаґіттук мають визначені ізотопні композиції, які можуть походити лише з Гадейської ери (тобто мають понад 4 мільярди років), а повне ізотопне дослідження всіх літологій цього поясу зеленкуватих порід свідчить про те, що вони утворились близько 4,4 мільярда років тому.
Виставки 2003 року команда зі Смітсонівського інституту видобула чотиритонний валун акастівського гнейсу, щоб розмістити його для показу зовні Національного музею американських індіанців у Вашингтоні. Інший екземпляр виставлено в Музеї геології Університету Бразилії. У 2006 році Пітер Скіннер та Берт Серво пожертвували невеличкий зразок цієї породи проєктові Six String Nation. Частину цього матеріалу вбудували в перший лад Вояджера — гітари, яка перебувала в самому серці цього проєкту.
Див. також
Вік Землі
Примітки
Джерела Stern, R.A., Bleeker, W., 1998. Age of the world's oldest rocks refined using Canada's SHRIMP. the Acasta gneiss complex, Northwest Territories, Canada. Geoscience Canada, v. 25, pp. 27–31