Терещенко Олексій Іванович ( 21 березня 1923, Харків — 16 липня 2008, Харків) — український науковець у галузі радіофізики, фахівець з фізики надвисоких частот, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки (з 1963 по 1965), завідувач кафедри фізики надвисоких частот (1963—1988), лицар ордену Богдана Хмельницького III ступеня (Україна), кавалер орденів Вітчизняної війни 1 та 2 ступеня, ордену «Знак Пошани», заслужений діяч науки УРСР (1982), «Відмінник освіти України» (1999).

Біографія

Олексій Терещенко народився у місті Харкові 21 березня 1923 року в родині службовця.

Він воював у складі військ Воронезького, I Українського фронтів .

У 1944—1949 рр. навчався у Харківському державному університеті імені О. М. Горького на фізико-математичному факультеті. Також він працював механіком та молодшим науковим співробітником у радіофізичному відділі Фізико-технічного інституту АН УРСР.

Після закінчення університету був асистентом, старшим викладачем, деканом радіофізичного факультету (1952–1961), а згодом — проректором з наукової роботи (1961—1963). У 1953 р. ним була захищена дисертація на здобуття ступеня кандидата наукТерещенко А. И. Некоторые режимы работы многокамерного магнетрона с сеткой: Автореферат дис. на соискание ученой степени кандидата физико-математических наук. Российская государственная библиотека [Олексій Іванович Терещенко: (До 80-річчя від дня народження та 55-річчя наукової і педагогічної діяльності): Біобібліографічний покажчик/ Упорядники: Т. С. Шуляк, І. О. Ясинська; Відповід. ред. І. О. Ясинська.- Х.: ХНУРЕ, 2005—2006.- С. 8].

У період з 1963 по 1965 роки Олексій Терещенко був ректором Харківського інституту гірничого машинобудування, автоматики й обчислювальної техніки, завідувачем кафедри фізики надвисоких частот (1963—1988).

У 1967 році він захистив докторську дисертацію в Московському енергетичному інституті за сукупністю понад 100 наукових робіт. Після цього він стає професором кафедри фізики надвисоких частот Харківського інституту радіоелектроніки на якій працював до 2004 року.

У 2002 році Олексія терещенка було обрано Почесним доктором Харківського національного університету ім. В. М. Каразіна[Олексій Іванович Терещенко: (До 80-річчя від дня народження та 55-річчя наукової і педагогічної діяльності): Біобібліографічний покажчик/ Упорядники: Т. С. Шуляк, І. О. Ясинська; Відповід. ред. І. О. Ясинська. — Х.: ХНУРЕ, 2005—2006. — С. 7].

Наукова робота

Наукові дослідження Олексія Терещенка присвячені проблемам фізики надвисоких частот. Він автор понад 400 наукових праць, а також 25 авторських свідоцтв та 3 патенти. Також ним було підготовлено 29 кандидатів наук і 2 докторів наук

Нагороди

орден «Богдана Хмельницького» III ст. (1999) заслужений діяч науки УРСР (1982) Орден Орден Вітчизняної війни І ступеня (1985) Орден Орден Вітчизняної війни II ступеня (1946) Орден «Знак Пошани» (1971) знак «Відмінник освіти України» (1999) Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946) Золота медаль Академії наук прикладної радіоелектроніки (2007) Медаль Центру далекого космічного зв'язку

Примітки

Джерела

Утворення харківського інженерно-будівельного інституту // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр Логос Україна, 2011. Ректори // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр Логос Україна, 2011.