Євтихій (, бл. 370 — після 454) — константинопольський архімандрит, ігумен одного з константинопольських монастирів. Євтихію приписується створення єресі, названої його ім'ям — євтихіанством. В кінці VII століття входить в оборот альтернативна назва, що показує зміст цієї єресі, — монофізитство. Згідно загальноприйнятій думці, євтихіанство (монофізитство) сповідувало у Христі лише одну божественну природу, тому Ісус Христос визнавався тільки Богом, а не людиною. Євтихій був засуджений на помісному Константинопольському соборі 448 року і анафематствований як єресіарх усіма історичними християнськими конфесіями, як халкедонської богословської традиції (Римо-католицької і Православної церков (якщо в основному)), так і традицій нехалкедонських (Орієнтальних православних церков).
Примітки
Література
Науково-богословська література
Jean Meyendorff. Le Christ dans la Theologie Візантійські. Paris, 1968. (Англійською: John Meyendorff. Christ in the Eastern Christian Thought. New York, 1969. Російський переклад: Прот. Іоанн Мейєндорф. «Ісус Христос у східному православному богослов'ї». М., 2000) Єп. Григорій (Ст. М. Лур'є). Історія візантійської філософії. Формативний період. СПб., Axioma, 2006. XX + 553 с. ISBN 5-901410-13-0 Зміст , Розділ 1, гол. 1 , Розділ 1, гол. 2 , Розділ 2, гол. 1 , Розділ 2, гол. 2 , Розділ 4, гол. 1 , Розділ 4, гол. 2
А. В. Карташев. Вселенські Собори. Париж, 1963