Дідим Сліпець (, Дідим Олександрійський; бл. 312—398) — грецький християнський письменник, богослов, представник олександрійської богословської школи. Був захисником вчення Орігена, якого називав «великим вчителем Церкви після апостолів».
Біографія і віровчення Дідим осліп в 5-річному віці, але зміг освоїти абетку за допомогою об'ємних дерев'яних букв і здобув освітуАнтичная цивилизация и судьба человека с отклонениями в развитии // Малофеев Н. Н. Специальное образование в России и за рубежом. — М.: Печатный двор, 1996. — С. 14—20. . Твори Дідима були втрачені під час гонінь на орігенистів і дійшли до нас лише в уривках. У 1941 році в Турі був знайдений папірус із записом його бесід . Відомі його коментарі на наступні книги Біблії: Буття, Екклезіаст, Псалтир, книга Йова, 1-ше послання до Коринтян.
До догматичних творів Дідима належать: Три книги про Святу Трійцю, Трактат про Святого Духа і Трактат проти маніхеїв. Твори Дідима включені в 39-й том Patrologia Graeca. Коптська православна церква шанує Дідима як святогоCoptic Orthodox Church Centre (англ.).
Текст Дідима про Святого Духа ( бл. 381 р.) зберігся в латинському перекладі Єроніма Стридонського. Цей текст, поряд із текстами Василя Великого, вплинув на вчення про Святого Духа в Амвросія Медіоланського, який, своєю чергою, вплинув на тринітарне богослов'я Августина. Традиційно вважають, що De Spiritu Sancto містить деякі пасажі, які надалі використовуються для підтримки більш пізнього вчення латинських Отців пропоходження Духа від Отця і Сина
Засудження Засуджений як єретик на П'ятому і Шостому Вселенських СоборахДеяния Вселенских Соборов, изданныя в русском переводе при Казанской Духовной Академии. — Т. 6. — 3-е изд. — Казань: Казанская Духовная Академия, 1908. — 308 с., деяние 18-е, с. 219.
На Латеранському соборі 649 року на всі твори Дідима була накладена анафема, також були анафематствовані ті, хто не бажає анафематствовати і відкинути роботи на захист Дідима: Якщо хто не відкидає і, в згоді зі Святими Отцями, з нами і з вірою, не анатематствує душею і устами всіх тих, кого свята, католична і апостольська Божа Церква (тобто п'ять Вселенських Соборів і все одностайні визнані ним Отці Церкви) відкинула і анатематствувала разом з їх писаннями, до самої останнього рядка, як нечестивих єретиків, а саме: […] Орігена, Дідима, Евагрія і всіх інших єретиків разом узятих […]. Так ось, якщо хто не відкидає і не анатематствує нечестиве вчення їх єресі і те, що було нечестиво написано ким би то не було в їх користь або в їх захист, так само як і самих згаданих єретиків […]: такій людині нехай буде анатемаЖ.-К. Ларше. Христологический вопрос. По поводу проекта соединения Православной Церкви с Дохалкидонскими Церквами: нерешенные богословские и экклезиологические проблемы (пер. с франц. иеромонаха Саввы (Тутунова)) // Богословские труды, 41. С. 175—176.
Примітки
Посилання
Биография, библиография работ автора и библиография работ о авторе
Література
Михайлов П. Б. Дидим Слепой // Православная энциклопедия. — М.: Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2007. — Т. XIV. — С. 677—686. — 752 с. — 39000 екз. — ISBN 978-5-89572-024-0. Дидим, богослов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. і 4 дод). — СПб., 1890—1907.