«Нова́ украї́нська шко́ла» (НУШ) — реформаЗакон України «Про освіту» № 3491-д від 04.04.2016 шкільництва запроваждена Міністерством освіти і науки України у 2017 році. В 2017–2018 роках до тестування нового стандарту було залучено 100 шкіл, а з 2018–2019 року усі перші класи навчаються за ним. Метою реформи було створення нової школи, у якій «буде приємно навчатись», а також яка «виховає інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення»:
«Метою повної загальної середньої шкільної освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності»Наразі у початкових класах НУШ використовується безбалова система: у 1–2 класах відсутня повністю, а в 3–4 класах замість балів застосовується рівнева система оцінювання. Зокрема, МОН рекомендує вчителям користуватися такими позначками: П (початковий рівень), С (середній рівень), Д (достатній рівень) та В (високий рівень).
У жовтні 2025 року громадська спілка «Освіторія» спільно з Міністерством освіти і науки України презентували новий методичний посібник для педагогів початкової школи — «Перезавантаження НУШ: практичні орієнтири для вчительства початкової школи».https://oplatforma.com.ua/news/104596-perezavantazhennia-nush-bezkoshtovnyi-posibnyk-dlia-vchytelia-suchasnoi-pochatkovoi-shkoly
Основні засади
Формула НУШ Однією з фундаментальних засад реформи є «Формула НУШ», що складається з трьох аспектів та дев'яти компонентів:
«Нова школа»
Нова структура школи. Компетентний зміст освіти. Сучасне освітнє середовище та інклюзивна освіта. Справедливе фінансування та рівний доступ. Автономія навчальних закладів.
«Новий педагог»
Вмотивований педагог-професіонал. Педагогіка партнерства.
«Нові цінності»
Дитиноцентризм. Наскрізний процес виховання, заснований на ціннісних орієнтаціях.
Педагогіка партнерства
Частиною формули НУШ є «педагогіка партнерства», а саме трикутник учень–учитель–батьки. Передбачається, що родина має бути залучена до навчання дитини та активно співпрацювати з учителем. Вчитель, у свою чергу, має стати для дитини другом.
Основні принципи педагогіки партнерства: Повага до особистості. Доброзичливість і позитивне ставлення. Довіра у відносинах. Діалог — взаємодія — взаємоповага. Розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв'язків). Принципи соціального партнерства (рівність сторін, добровільність узяття зобов'язань, обов'язковість виконання домовленостей).
Компетентності Під «компетентностями» у реформі розуміється «динамічна комбінація знань, способів мислення, поглядів, цінностей, навичок, умінь, інших особистих якостей, що визначає здатність особи успішно провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність». Загалом НУШ нараховує 10 таких компетентностейНова українська школа - концептуальні засади реформування середньої школи, ст.11: Спілкування державною мовою, або рідною у разі відмінності. Спілкування іноземними мовами. Математична компетентність. Основні компетентності у природничих науках і технологіях. Інформаційно-цифрова компетентність. Уміння вчитися впродовж життя. Ініціативність і підприємливість. Соціальна та громадянська компетентності. Обізнаність та самовираження у сфері культури. Екологічна грамотність і здорове життя.
Усі компетентності вважаються однаково важливими, та розвиваються на різних уроках впродовж всього періоду навчання. Спільними для всіх компетентностей є: вміння читати і розуміти прочитане, висловлювати думку усно і письмово, критичне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення, уміння конструктивно керувати емоціями, застосовувати емоційний інтелект, та здатність співпрацювати в команді.
Через новий підхід до навчання та очікуваних результатів (оволодіння компетентностями замість засвоєння певного обсягу навчального матеріалу) буде створена нова система оцінювання результатів навчання та змінено зміст ЗНО.
Новий освітній простір НУШ предбачає створення 8 «навчальних осередків» для класу, які складаються з: Навчально-пізнавальної діяльності (з партами/столами). Змінних тематичних осередків (дошки/фліпчарти/стенди для діаграм з ключовими ідеями). Ігрової діяльністості (інвентар для настільних та рухливих ігор). Художньо-творчої діяльності. Куточку живої природи для проведення дослідів (пророщення зерна, догляд за рослинами, акваріум). Відпочинку (з килимом для сидіння та гри, пуфами, подушками). Дитячої класної бібліотеки. Осередку вчителя.
Складовими нового простору для шкіл є креативний зовнішній та внутрішній дизайн, комфорт та енергоефективність, сучасні умови для навчання, розвитку та спілкування, та багатофункціональне середовище. Крім того, освітній простір організовується таким чином, щоб учитель міг спостерігати за діяльністю дітей в усіх осередках, а діти мали можливість безпечно переміщуватися і мали місце для зберігання особистих речей.
Структура За реформою НУШ період навчання було збільшено з 11 до 12 років, що є стандартом у більшості ровзинених країн.
Початкова освіта триває чотири роки і поділяється на два цикли, де 1–2 класи виступають адаптаційно-ігровими, а 3–4 класи основними. Базова середня освіта триває п'ять років і поділяється на два цикли, де 5–6 класи виступають адаптаційними, а 7–9 класи базовим предметним навчанням. Профільна середня освіта триває три роки з 10 по 12 клас, і передбачає вибір або академічного, або професійного спрямування. Академічне спрямування передбачає поглиблене вивчення певних предметів (обираються не тільки предмети, але й їх рівень складності) та орієнтацію на подальше навчання в університеті. Професійне в свою чергу забезпечує отримання першої професії і повну загальну середню освіту. Можливість навчатися далі цей напрямок не обмежує.
Кластерна освіта У межах реформи Міністерства освіти і науки України старша школа зміниться у 2027 році на новий формат, де одним із ключових елементів стане так зване «кластерне профільне навчання». За нього учні матимуть можливість обирати свій профіль навчання, в якому ключові предмети і курси поглиблюються.
Навчальна програма буде побудована навколо тематичних кластерів, один з яких — STEM (науки (science), технології, інженерія, математика).https://aplus.ua/news/ukraine-specialized-secondary-school-2027-stem-cluster-education-model/ У 10 класі учні будуть знайомитися з обраним профілем, щоб переконатись у виборі й за бажанням змінити його.
Потягом трьох років кількість предметів і курсів за вибором пропорційно зростатиме до 12 класу, а обовʼязкових — зменшуватиметься.https://osvita.ua/school/reform/93652/#google_vignette
Підготовка вчителів Одним з основним напрямків підготовки до реформи є підготовка вчителів. На онлайн-платформі Ed-era був розроблений перший етап підготовки, що має в собі шеститижневий курс для вчителів перших класів. Після нього йде безпосереднє навчання вчителів тренерами, що пройшли підготовку за програмою громадської організації «Освіторія» спільно з МОН. На початок 2018–2019 навчального року підвищення кваліфікації пройшли понад 22 тисячі вчителів початкових класів.
Міністерство освіти і науки планує запустити у 2026 році підготовку освітян/ок до реформи старшої школи, про що розповів Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження НУШ при МОН. Він зазначив, що цьогоріч в планах Офісу впровадження НУШ — системне навчання й підготовка вчителів, насамперед тих, які працюють в академічних ліцеях, що пілотують профільну реформу.https://vchysia.media/news/pidhotovka-vchyteliv-do-reformy-starshoi-shkoly-shcho-planuie-mon
Дослідження У 2019 році Міністерство освіти та науки України разом з Українським центром оцінювання якості освіти провели перший етап дослідження сформованості наскрізних умінь учнів початкової школи. У ньому взяли участь 897 третьокласників із 149 шкіл у всіх областях України та Києві, зокрема учні пілотних класів Нової української школи, а також учні, які навчалися за попереднім Держстандартом 2011 року. Дослідження охоплювало також опитування вчителів, батьків і керівників закладів освіти.
За результатами дослідження, більше половини груп учнів продемонстрували достатній або високий рівень володіння всіма наскрізними вміннями, визначеними чинним державним стандартом. Жодне з умінь не показало домінування низького рівня. Учні пілотних класів НУШ мали кращі результати за такими показниками як співпраця, ухвалення рішень, розв’язання проблем, обґрунтування позиції, ініціативність і творчість. Водночас учні спеціалізованих шкіл показали вищі результати з читання з розумінням і критичного та системного мислення.
Дослідження також зафіксувало, що в групах учнів із великих класів результати були кращими, ніж у класах із меншою наповнюваністю. У сільських школах учні частіше демонстрували кращі показники співпраці, розв’язання проблем і ухвалення рішень, але саме серед сільських шкіл було більше груп, які не впоралися з компетентнісними завданнями.
Критика
Реформа освіти, здійснена проєктом Нової української школи, отримала змішані оцінки від спеціалістів у цій галузі.
Віталій Дрібниця, педагог, методист з історії, автор шкільних підручників та автор YouTube каналу Vox Veritatis неодноразово критично висловлювався з приводу Нової української школи, і відповідаючи на питання з оцінки нинішнього рівню викладання історії в школах і формування адекватного і критичного сприйняття історії відповів наступне:
У листопаді 2021 року Радіо Свобода провело опитування, в якому брали участь батьки та вчителі. Іванна Коберник, співзасновниця ГО «Смарт освіта» і «Батьківський контроль», вважає, що метою реформи НУШ є «осучаснити шкільну освіту, зробити її відповідною до потреб 21-го століття, та дати можливість дітям всебічно розвиватися в школі, допомагаючи відкрити їхні нахили й здібності». Світлана Іванівна, вчителька випускного першого класу, розповідає про те, що головною метою реформи є компетентнісне навчання, за якого учні не просто набувають знання, а вчаться використовувати їх на практиці, а ігри, під час яких діти почуваються краще, допомагають краще засвоїти теоретичний матеріал і отримати навички спілкування та командної роботи. Частина батьків та вчителів оцінили реформу негативно, як основні мінуси виділивши можливу нетворчість дитини за занадто творчих завданнь, важку програму, велику свободу під час уроків, та відсутність конкуренції і відповідальності за неправильні відповіді.
Групи результатів
Групи результатів (ГР) у НУШ — це логічно об’єднані очікувані результати навчання з Державного стандарту, згруповані за видами діяльності або змістом.
Галузі навчання Групи результатів (ГР) впроваджені для всіх 9 освітніх галузей. Кожна галузь має специфічні критерії, за якими виставляються оцінки у свідоцтві досягнень.https://bzl.cprpp.org.ua/news/1723445840/#:~:text=Опрацьовуємо%20нові%20рекомендації%20МОН%20.%20.%20Наказом,учнів%205%2D9%20класів%20НУШ%20(далі%20%E2%80%93%20Рекомендац.
Нижче наведено основні групи результатів за ключовими освітніми галузями НУШ (5–9 класи):
1. Мовно-літературна галузь ГР 1: Сприймання усної інформації на слух / аудіювання. ГР 2: Усна взаємодія та висловлювання / говоріння. ГР 3: Сприймання письмових текстів / читання. ГР 4: Письмова взаємодія та висловлювання / письмо.
2. Математична галузь ГР 1: Дослідження ситуацій і створення математичних моделей. ГР 2: Розв’язування математичних задач. ГР 3: Інтерпретація та критичний аналіз результатів.https://justclass.com.ua/blog/oczinyuvannya-za-grupamy-rezultativ-z-matematyky/#:~:text=Групи%20результатів%20%E2%80%94%20це%20спосіб%20структурувати,які%20відображають%20ключові%20математичні%20компетентності.
3. Природнича галузь