Ната́лія Сергі́ївна Ле́бедєва (1939 — 16 жовтня 2025) — радянський і російський історик, кандидат історичних наук Росії, доктор історичних наук Польщі, провідний науковий співробітник Інституту загальної історії РАН.

Біографія Дочка Сергія Олексійовича Лебедєва — основоположника радянської електронної обчислювальної техніки.

У 1962 закінчила з відзнакою Московський державний історико-архівний інститут.

Працювала в Інституті історії АН СРСР.

З 1967 року — в Інституті загальної історії АН СРСР, згодом Інститут загальної історії РАН.

У 1970 році захистила кандидатську дисертацію за темою «Передісторія Нюрнберзького процесу».

У 1996 році Лодзинский університет (Польща) присвоїв їй ступінь доктора, габілітованого в області загальної історії.

Працювала провідним науковим співробітником Інституту загальної історії РАН.

Померла 16 жовтня 2025 року.

Наукова діяльність і праці Видатний фахівець у галузі історії міжнародних відносин новітнього часу і історії Другої світової війни. Зробила великий внесок у дослідження катинського злочину сталінського режиму.

Автор монографій: «Підготовка Нюрнберзького процесу», «Беззастережна капітуляція агресорів», «Катинь: злочин проти людства» та інших

Укладач і редактор збірників документів: "Нюрнберзький процес. У восьми томах ", «Комінтерн і друга світова війна» в 2-х тт., "Катинь. Бранці неоголошеної війни ", "Катинь. 1940—2000 ", «СРСР і Литва в роки другої світової війни» в 2-х тт. та ін.

Учасник російсько-польської Групи зі складних питань російсько-польських відносин в історії ХХ століття.

Входила до складу редакційних рад серій: "Росія. ХХ століття. Документи «Міжнародного фонду» Демократія "(Фонду Олександра Н. Яковлєва), Єльского університету «Аннали комунізму» (Annals of Communism, Yale University Press) і редколегії польського журналу «Пшегланд Всходні» («Przeglad Wschodni»), Входить до складу наукових рад ряду польських науково-дослідних інститутів.

Відзнаки Має урядові нагороди РФ і Республіки Польща.

У 2012 р. була номінована в числі трьох російських істориків на премію ім. Єгора Гайдара.

Примітки

Посилання