Пам'ятні дати та ювілеї

Видатних особистостей

Події

Особи

Призначено, звільнено

Народились 27 січня, Леопольд фон Захер-Мазох (1836—1895) — австрійський письменник, автор популярних романів і новел 24 лютого, Бажанський Порфирій Іванович (1836—1920) — священик УГКЦ, український композитор і теоретик музики, відомий галицький музичний діяч, фольклорист, письменник. 28 лютого, Гашдеу Богдан Петричейку (1836—1907) — румунський і молдовський письменник, мовознавець і фольклорист. 22 березня, Гнилосиров Василь Степанович (1836—1900) — український педагог, публіцист, просвітник. 17 квітня, Аріст Мас (1836—1903) — банкір, громадський діяч, благодійник. 26 квітня, Марія Кречунєк «Чукутиха» (1836 — початок 1930-х) — співачка народних пісень. 5 травня, Воробкевич Сидір Іванович (1836—1903) — український буковинський письменник, композитор, музично-культурний діяч, православний священик, педагог, редактор часописів Буковини, художник. 28 травня, Горбаль Кость Гаврилович (1836—1903) — український літературний критик, педагог і журналіст, редактор «Ниви» (1865), з 1867 — офіційної газети «Русь». 4 червня, Владислав Тарновський (1836—1878) — польський піаніст, композитор, поет, драматург і перекладач. 13 липня, Пантюхов Іван Іванович (1836—1911) — лікар, антрополог і публіцист. 23 липня, Едмунд Мохнацький (1836—1902) — львівський адвокат, президент міста в роках 1887—1897. 4 серпня, Сильвестр (Сембратович) (1836—1898) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви, кардинал Католицької Церкви; з 5 травня 1885 року Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський та Єпископ Кам'янецький — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви. 18 серпня, Кониський Олександр Якович (1836—1900) — український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. 18 серпня, Амалія Фрейд (1836—1930) — мати Зиґмунда Фрейда, австрійського невропатолога. 22 серпня, Юлій (Фірцак) (1836—1912) — церковний ієрарх, єпископ Мукачівський, професор та ректор Ужгородської духовної семінарії (1876—1887), депутат державних зборів Угорщини (1887—1890). 23 вересня, Сосновський Василь Йосипович (1836—1907) — державний діяч Російської імперії, Смоленський губернатор. В Україні — Полтавський, Харківський віце-губернатор. Розробник санітарних норм праці на промислових підприємствах. 1 жовтня, Іван Кантій Шептицький (1836—1912) — громадського-політичний діяч, посол Галицького сейму з І-ї курії великої земельної власности. 17 жовтня, Бекман Яків Миколайович (1836—1863) — український революційний діяч, організатор Харківського таємного товариства. 28 жовтня, Рожанковський Лонгин Теодорович (1836—1917) — руський правник, громадський діяч (москвофіл), посол до Галицького сейму 4-го та 6-го скликання. 3 листопада, Осадца Михайло (1836—1865) — священик УГКЦ, мовознавець, педагог, професор. Доктор філософії. 13 листопада, Ярослав Домбровський (1836—1871) — польський політик, військовий діяч. Був головнокомандувачем збройними силами Паризької Комуни. Бережницький Теофіл (1836—1895) — український суддя, правник (за фахом), громадсько-політичний діяч, посол Галицького сейму 5-го скликання. Біншток Лев Мойсейович (1836—1894) — російський публіцист, редактор «волинських губернських відомостей». Гайденко Андрій Матвійович (1836—1896) — чернігівський кобзар. Залюбовський Григорій Антонович (1836—1898) — український етнограф, фольклорист, етнолінгвіст, громадський діяч, письменник. Прохорова-Мауреллі Ксенія Олексіївна (1836—1902) — артистка опери (ліричне сопрано), камерна співачка і педагог. Стороженко Микола Ілліч (1836—1906) — український історик літератури. Талапкович Еміліян (1836—1890) — церковний і громадський діяч на Закарпатті, священик. Хойнацький Андрій Федорович (1836—1888) — церковний і педагогічний діяч, протоієрей, історик української православної Церкви.

Померли 17 січня, Маврици Полонський (1780—1836) — польський і білоруський церковний діяч, священик-єзуїт, педагог. 10 березня, Удом Євстафій Євстафійович (1760—1836) — російський командир епохи наполеонівських воєн, генерал-лейтенант. 28 березня, Вуїч Микола Васильович (1765—1836) — російський військовий діяч, генерал-лейтенант. 28 квітня, Кирило (Куницький) (1781—1836) — український церковний діяч, ректор Київської духовної академії, єпископ Чигиринський, архімандрит Київського Братського монастиря, вікарій Київської митрополії. 29 квітня, Гарасевич Михайло Григорович (1763—1836) — український історик, редактор, церковний діяч, один із перших представників українського національного відродження в Галичині. Доктор богослов'я. 1 травня, Яшвіль Лев Михайлович (1772—1836) — князь, герой франко-російської війни 1812 року, генерал від артилерії, георгіївський кавалер, кавалер золотої шпаги. 6 липня, Софроній Опуський (1758—1836) — український церковний діяч, священик-василіянин, виконувач обов'язків протоігумена провінції Найсвятішого Спасителя у 1823 році. 20 серпня, Скаловський Іван Семенович (1777—1836) — контр-адмірал, начальник ескадри Чорноморського флоту. Вунш Федір Іванович (1770—1836) — миколаївський міський архітектор, статський радник 5-го класу, дворянин. Каразін Іван Назарович (1780—1836) — ботанік-акліматизатор, громадський діяч, засновник Краснокутського дендропарку. Франц де Пауля Нойгаузер (1763—1836) — австрійський лікар, протомедик Галичини (1807—1836), професор внутрішніх хвороб, директор Медико-хірургічного інституту (1807—1836), ректор Львівського університету (1810—1811 і 1835—1836).

Засновані, створені Друга київська гімназія Златопільська чоловіча гімназія Загальноосвітня школа № 2 (Дунаївці, Дунаєвецька міська рада) Михайлівська церква (Кожухівка) Свято-Миколаївська церква (Гостролуччя) Всіхсвятська церква (Гадяч) Церква святої Параскеви П'ятниці (Кабарівці) Троїцька церква (Обіточне) Церква Святого архистратига Михаїла (Сопіт) Церква святого Миколая (Носів) Сабанєїв міст (Одеса) Палац графині Паніної Ситковецький цукровий завод Бугай (Роздільнянський район) Гаївка (Роздільнянський район) Киселівка (Снігурівський район) Лучинське Нове (Гаївська сільська рада) Новокраснівка (Нікольський район) Солодководне

Зникли, скасовані Сухарів

Видання, твори Русалка Дністровая Ревізор (комедія) Александр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу Смерть Віргінії (Шевченко) Смерть Олега, князя древлянського

Примітки

Посилання