Антраци́тівський райо́н — колишній район на півдні Луганської області. Районний центр — місто Антрацит. Населення становило 30 905 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1700 км² або 6,4% території області. Утворено 1938 року.

Географія Антрацитівський район розташовувався на півдні Луганської області та межував на півночі з Перевальським і Лутугинським, на сході із Довжанським районами Луганської області; на південному заході — Шахтарським районом Донецької області та на півдні — з Куйбишевським районом Ростовської області.

Район займає вигідне географічне розташування. Дорога європейського призначення , що проходить його територією, забезпечує автотранспортний зв'язок з Харковом і близьким зарубіжжям — Ростовом і далі — Північним Кавказом.

Найбільша річка на території району — Міус, яка бере початок біля села Чорнухине Луганської області, на висоті 263 м над рівнем моря, і впадає в Міуський лиман.

Антрацитівський район входив до степової посушливої зони. Клімат району континентальний, з вираженими посушливо—суховійними явищами.

Територія району розташована в межах Донецького Кряжу, рельєф якого утворився в результаті взаємодії річних і сельових потоків. Суттєвою особливістю району є гривастий рельєф.

Ґрунтовий покрив представлений в основному чорноземами важкосуглинного механічного складу. Всі ґрунтові різновидності району характеризуються малою місткістю гумусу — від 2 до 2,5 %.

У межах району головною корисною копалиною є кам'яне вугілля. Серед інших, зустрічаються свинцево-цинкові руди, золото, вапняк флюсовий. Із природних будівельних матеріалів широко розповсюджені будівельне каміння (пісковики, вапняки, цегло — черепична сировина, суглинки і глинясті сланці).

У районі селища Іванівка є джерела мінеральної води.

Територія району становить 1,7 тис. км², або 6,4% території області.

Флора На території району зустрічаються рослини, занесені до Червоної книги України Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.: дельфіній Сергія (Delphinium sergii), Щотове, урочища Лби і Кам'янка; келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; клеома донецька (Cleome ornithopodioides), осипи сланців поблизу річки Кріпенької (Боково-Платове), Новопавлівка на Міусі (тепер Хрустальний)Збирав у XIX столітті Д. І. Литвинов.; ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу; пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia); півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia), на степових цілинах; ранник гранітний (Scrophularia granitica), Нагольно-Тарасівка, і донецький (Scrophularia donetzica), Ровеньки, Нагольчик, Ковпакове; рябчик малий (Fritillaria meleagroides); сон лучний (Pulsatilla pratensis); тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla), байрачні ліси; фіалка біла (Viola alba), європейський лісовий вид, байрачний ліс поблизу Міусинська; шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.

ПЗФ До складу Антрацитівського району входять 6 об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 1 237,8 га:

Парк «Дружба» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Парк «імені Перемоги» — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Боково-Платове — ландшафтний заказник Вишневий — ландшафтний заказник Степові розлоги — ландшафтний заказник Чеховська криниця — гідрологічна пам'ятка природи Ставок міста Антрацит — ландшафтний заказник Нагольчанський — заказник ботанічний Кошарський — заказник ботанічний Дерезувате — заповідне урочище

Історія Вперше район було створено 1938 року під назвою Боково-Антрацитівський. З перейменуванням 1962 року Боково-Антрацита в Антрацит, змінив свою назву і район. Територія району становить 1,7 тис. км². На цій території в 42-х населених пунктах проживає 34,7 тис. чоловік.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 6 селищних рад та 8 сільських рад, які об'єднують 42 населені пункти і підпорядковані Антрацитівській районній раді. Адміністративний центр — місто Антрацит, яке є містом обласного значення та не входить до складу районуАдміністративно-територіальний устрій Антрацитівського району на сайті Верховної Ради України.

У межах району розташовані міста обласного підпорядкування: Антрацит, Хрустальний, Ровеньки.

Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)

За даними перепису 2001 року населення району становило 37 451 особу (міське населення — 19 993 особи, сільське — 17 458 осіб), з них 46,51% зазначили рідною українську мову, 53,1% — російську, а 0,39% — іншу .

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 62,8%; росіяни — 35,7%; білоруси — 0,4% інші національності — 1,1%Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.

Мовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % російськаукраїнськавірменськациганськабілоруська Антрацитівський район 53,146,50,10,10,1 Єсаулівська селищна рада42,058,0 Іванівська селищна рада82,417,20,0 Краснокутська селищна рада 11,688,30,0 Маломиколаївська селищна рада 56,841,80,11,00,1 Нижньонагольчицька селищна рада 14,285,80,1 Фащівська селищна рада 97,42,30,3 Бобриківська сільська рада 10,689,1 Дяківська сільська рада 7,392,50,1 Кошарська сільська рада 64,334,60,40,2 Краснолуцька сільська рада 75,521,91,00,1 Микитівська сільська рада 50,649,4 Рафайлівська сільська рада 22,977,0 Ребриківська сільська рада 12,787,3 Червонополянська сільська рада 83,216,70,1

Див. також Антрацитівська міська рада

Примітки

Посилання

Облікова картка на сайті ВРУ