Кре́мінський район́ — колишній район України у західній частині Луганської області. Адміністративний центр — місто Кремінна. Населення становить 38 404 осіб (на 2019 рік). Площа району 1627 км². Утворено 1940 року.
Географія
По території району протікає 4 річки: Красна, довжиною 131 км Жеребець, довжиною 53 км, Борова, довжиною 41 км Сіверський Донець. В лісах вздовж лівого берега Сіверського Дінця розташовані озера — стариці: Черникове, Попове, Клешня, Линево, Чумацький Єрик, Гниле, Мертвий Донець, Перерва, Підпісочне.
Ґрунтовий покрив району складають чорноземи звичайні, середньо гумусні неглибокі на лісовидних суглинках. У заплавах річок Красна, Жеребець, Борова та Сіверський Донець є чорноземи намиті і лучні, лучно-болотні. Борова тераса річки Сіверський Донець — супіщані і піщані ґрунти.
Корисні копалини району представлені родовищами будівельного піску, крейди, цегляно-черепичної сировини, і кам'яновугільними відкладеннями (с. Червонопопівка, м. Кремінна, с. Кудряшівка, смт Красноріченське). Біля міста Кремінна знаходяться мінеральні джерела.
Дослідження виявили мінеральні води слаборадонові гідрокарбонатно-хлоридні натрієві малої мінералізації, які за своїм хімічним складом і за вмістом радону є мінеральними, лікувальними, придатними у бальнеології.
Флора
На території Кремінського регіону є багато заповідних місць, але немає найкращого куточка природи і відпочинку, чим Кремінський ліс. Головними лісотвірними породами є сосна звичайна, дуб, клен, осика і вільха. За народногосподарським значенням, ліси району відносяться до першої групи. Лісу цієї групи служать засобом поліпшення природного середовища і мають ґрунтововодозахисне і кліматорегулююче значення. Лісові площі району становлять 38,0 тис. га, з них 22 тис. га хвойний ліс.
На території району трапляються рослини, занесені до Червоної книги України Организация охраны растений Луганской области, занесенных в Красную книгу Украины. Методические указания. — Луганск, 1992.: булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), Кремінський ліс; водяний горіх (Trapa natans), Кремінський ліс, озеро Зимівне, річка КраснаЗбирав 3 1902 році В. М. Сукачьов.; волошка донецька (Centaurea donetzica), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; плодоріжка блощична (Anacamptis coriophora), луки Сіверського Дінця й Красної, болотна (Anacamptis palustris), Кремінський ліс, і шоломоносний (Orchis militaris), Червонопопівка; зозулині сльози яйцеподібні (Listera ovata), Бунчужний, Кремінський ліс; жировик Лезеля (Liparis loeselii), болота навколо Кремінної, Бунчужний, Кремінський ліс; келерія Талієва (Koeleria talievii), ендемік середньої течії Сіверського Дінця; ковила волосиста (Stipa capillata), вузьколиста (Stipa tirsa), дніпровська (Stipa borysthenica), Залеського (Stipa zalesskii), Лессінга (Stipa lessingiana), найкрасивіша (Stipa pulcherrima), пухнастолиста (Stipa dasyphylla) і українська (Stipa ucrainica) — численні популяції в степу; коручка болотяна (Epipactis palustris), болота навколо Кремінної, морозникова (Epipactis helleborine), Кремінна, і темно-червона (Epipactis atrorubens), Кремінський ліс; плаунець торфовий (Lycopodium inundatum), Бунчужний; любка дволиста (Platanthera bifolia), вільшаники на околицях Кремінної; зозульки м'ясо-червоні (Dactylorhiza incarnata), Кремінна, плямистий (Dactylorhiza maculata), Кремінський ліс, Бунчужний, травневий (Dactylorhiza majalis), Кремінський ліс, і Фукса (Dactylorhiza fuchsii), Кремінський ліс,; пирій ковилолистий (Elytrigia stipifolia), на крейдяних відслоненнях; півники борові (Iris pineticola), Серебрянське лісництво; півонія вузьколиста (Paeonia tenuifolia), степові цілини; полин суцільнобілий (Artemisia hololeuca); рябчик малий (Fritillaria meleagroides), заплави Сіверського Дінця, і руський (Fritillaria ruthenica), Кремінна; рястка Буше (Ornithogalum boucheanum), Кремінна; сальвінія плавуча (Salvinia natans), води Сіверського Дінця; сон лучний (Pulsatilla pratensis); тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum) і змієлистий (Tulipa ophiophylla); шафран сітчастий (Crocus reticulatus), звичайна рослина дібров.
Фауна У лісі є близько 130 озер, із них 32 озера не висихаючи з підземними джерелами. У лісових озерах водяться короп, лин, карась, лящ, в'юн, сом, судак, щука, окунь, плотва, раки. Фауна лісу представлена такими великими тваринами як лось, олені шляхетні і плямисті, кози, дикі кабани, лисиці, вовки, зайці, білки. У драговинах і буреломах Серебрянського лісництва будують дивно складні дерев'яні містечка бобри.
У лісах гніздяться дикі голуби, водяні курочки, качки, чирки, вальдшнепи, куріпки, часто трапляються фазани, тетерева, сови, солов'ї, синиці, щогли, шпаки, дятли і багато інших.
Природно-заповідний фонд Луганський природний заповідник Національний природний парк «Кремінські ліси» Сіверсько-Донецький національний природний парк
Пам'ятки природи Кремінські каптажі — гідрологічний заказник Климівське джерело — гідрологічна пам'ятка природи Дубовий гай — заповідне урочище Білоусова Садка — заповідне урочище Вільшаник — заповідне урочище Сіткове — заповідне урочище Серебрянський — ботанічний заказник Сафоново — ботанічний заказник
Історія Кремінський район розташований у західній частині Луганської області. 10 серпня 1940 р. Рубіжанський р-н був перейменований в Кремінський район (Рубіжне — місто обласного підпорядкування)Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 34 (97). — 29 вересня. — С. 4., в сучасних межах створений — від 4 січня 1965 р. У ньому налічується 59 населених пунктів, об'єднаних у 13 сільських, 1 селищну та 1 міську ради. Крім того, на території району розташоване місто обласного підпорядкування Рубіжне. Своє найменування район отримав від міста Кремінної, заснованого близько 1680 р.
Кремінський район — одне із наймальовничіших місць Луганської області. Навколо зелені ліси соснових, березових і дубових багаторічних дерев, а в лісах багата фауна: кабани, лисиці, зайці, лосі, олені тощо. Перша вугільна шахта побудована 1893 р., але згодом вона була закрита. Тільки з 1930 р. почали працювати декілька нових шахт, котрі 1961 р. були об'єднані в шахту «Кремінна».
Археологічні дані свідчать, що територія краю була освоєна людиною ще за часів пізнього палеоліту (40-13 тисяч років тому). Кам'яні знаряддя праці давньокам'яного віку знайдені на околицях міста Кремінної та поблизу села Булгаківки.
Більш заселеною територія краю стала в епоху міді-бронзи (ІІІ—І тисячоліття до н. е.), коли тут з'являються численні скотарсько-землеробські племена.
На початку 90-х років XIX століття у Кремінській волості розпочався видобуток кам'яного вугілля. В 1894 році у Кремінній було 4 селянські копальні, які давали 80 тис. пудів вугілля на рік. В 1895 році запрацювала шахта, збудована відомим в Донбасі промисловцем О. К. Алчевським. В цьому ж році введено в експлуатацію залізничну лінію Харків—Лисичанськ, що пройшла через Кремінну.
У 1905 році у селі Кабанньому став до ладу чавуно-ливарний завод «Малоросія» братів Міллерів.
У квітні 1918 року контроль над краєм мала Українська Держава Скоропадського. В листопаді австрійсько-німецькі війська відійшли на Захід і вже в грудні район було окуповано більшовиками.
У червні 1919 року Кремінну захопили денікінці, а в грудні вона була захоплена дивізіями Першої Кінної армії.
Великі зміни відбулися в житті селян у 1928—1930 роках. Спочатку були організовані перші ТСОЗи, а на їх основі були створені колгоспи. В 1930 році було закладено велику на той час шахту «Кремінна-Східна», розраховану на видобуток 400—500 тонн вугілля на добу. Шахта стала до ладу у 1932 році. В 1929 році в Кремінній відкрито майстерню з ремонту баянів, на основі якої згодом виросла відома на всю Україну фабрика баянів. У 1932 році створено промислову артіль, що випускала брички і різний сільгоспінвентар, яку наступного року було реорганізовано на меблеву фабрику, де виготовлялися шкільні, меблі.
10 липня 1942 року район окупували німецько-фашистські війська. У Кремінських лісах почав діяти партизанський загін під командуванням Я. І. Сиворонова. В середині січня 1943 року на підступах до Кремінної розгорілися жорстокі бої. 31 січня Кремінна і багато інших населених пунктів району були звільнені Червоною Армією. З Кремінського району за період Німецько-радянської війни на фронт пішло майже 15000 чоловік, 7481 з них загинуло на дорогах війни.
11 уродженців Кремінського району за свої бойові подвиги були удостоєні високого звання Героя Радянського Союзу.
Особливо інтенсивно почало розвиватися господарство Кремінщини після закінчення війни. В грудні 1948 року в місті було закладено шахту «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» з проектною потужністю 1000 тонн вугілля на добу. У 1946 році кремінський баян зайняв друге місце на Республіканському конкурсі музичних інструментів. Механізатори с. Нової Астрахані у 1947 році виростили й зібрали на площі 152 га по 22,9 ц озимої пшениці з гектара. Бригадиру мехзагону С. П. Бочарника було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
За період з 1959 по 1966 рік було посаджено 5500 га лісу і площа кремінського лісового масиву досягла 40 тис. га.
У кремінському звірогосподарстві розводили сріблясто-чорних лисиць та норок. У 1966 році звіроферма мала вже 462 лисиці й 1130 норок. В 1965 році житловий фонд міста становив 206,6 тис. м². Місто було повністю підключене до системи «Донбасенерго». В місті збудовано одне з найкращих в республіці лікарняне містечко. У нього входив стаціонар на 300 ліжок і поліклініка, оснащені новітньою медичною апаратурою.
У 1962 році в Кремінній відкрито медичне училище, яке готувало медичних сестер і фельдшерів для лікувальних і профілактичних установ області. На базі гірничопромислової школи у тому ж році створено професійно-технічне училище № 91, що готувало слюсарів, монтажників, електромонтерів, мулярів, столярів.
У 1959—1962 роках у сосновому бору в Кремінній збудовано 3 школи-інтернати.
Населення Розподіл населення за віком та статтю (2001)
Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином: українці — 85,1 %; росіяни — 13,5 %; білоруси — 0,5 % інші національності — 0,9 %Дністрянський М. С. Етнополітична географія України. Львів: Літопис, 2006. С.465.
Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, % українськаросійськабілоруськавірменська КРЕМІНСЬКИЙ РАЙОН 78,720,80,20,1 м. КРЕМІННА 71,727,90,10,1 смт КРАСНОРІЧЕНСЬКЕ93,16,80,0 БАРАНИКІВСЬКА сільрада 86,113,30,2 БОРОВЕНСЬКА сільрада87,912,1 БУЛГАКІВСЬКА сільрада 97,72,3 ВАРВАРІВСЬКА сільрада 77,721,60,30,1 ГОЛУБІВСЬКА сільрада91,97,80,3 ЄПІФАНІВСЬКА сільрада 94,35,60,1 КУДРЯШІВСЬКА сільрада 74,724,30,10,6 МАКІЇВСЬКА сільрада 94,45,5 МИХАЙЛІВСЬКА сільрада91,77,21,00,2 НЕВСЬКА сільрада 97,02,9 НОВОАЛЕКСАНДРІВСЬКА сільрада93,16,50,4 НОВОАСТРАХАНСЬКА сільрада 90,98,10,10,2 НОВОВОДЯНСЬКА сільрада 97,92,1 НОВОКРАСНЯНСЬКА сільрада 26,273,30,1 НОВОМИКІЛЬСЬКА сільрада93,36,30,4 ЧЕРВОНОПОПІВСЬКА сільрада 93,65,60,7
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 16 сільських рад, які об'єднують 38 населених пунктів і підпорядковані Кремінській районній раді. Адміністративний центр — місто районного значення КреміннаАдміністративно-територіальний устрій Кремінського району на сайті Верховної Ради України.
Економіка
Промисловий комплекс Кількість об'єктів ЄДРПОУ-20
Структура промислового виробництва (у % обсягу виробництва району)
1.Добувна промисловість — 7,7 видобування енергетичних матеріалів видобування неенергетичних матеріалів
2.Обробна промисловість — 84,4 з неї: Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів — 42,6 Легка промисловість Целюлозно-паперова промисловість, видавнича справа Виробництво деревини та виробів з деревини — 11,9 Хімічна та нафтохімічна промисловість — 0,3 Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів Металургія та оброблення металу