Сполучені Штати Америки належать до числа найбагатших країн світу за запасами мінеральних ресурсів. Різноманітність корисних копалин зумовлена складною геологічною будовою території, яка включає давню Північноамериканську платформу, складчасті області Аппалачів і Кордильєр, а також великі осадові басейни. Саме це поєднання геологічних структур створило сприятливі умови для формування родовищ паливних, рудних і нерудних корисних копалин. У сучасній економіці США мінеральні ресурси відіграють ключову роль: вони забезпечують енергетичну безпеку, розвиток промисловості та експортний потенціал країни.

Загальна характеристика

США забезпечує себе нафтою, газом, рудами урану, заліза, титану, ванадію, міді, свинцю, цинку, молібдену, вольфраму, берилію, літію, золота, срібла, фосфоритами, калійними солями, борними рудами (унікальне родовище Борон), флюоритом, сіркою, баритом. У той же час країна майже не має власних запасів марганцевих і хромових руд, бокситів, руд нікелю, кобальту, ртуті, сурми, олова, танталу і ніобію, азбесту (див. табл. 1). Запаси міді, марганцю, нікелю, кобальту і інш. можуть бути істотно збільшені за рахунок використання бідних руд і руд океанічного дна. З 40 основних видів мінеральної сировини лише по 18 США забезпечують себе на 50 % і більше. Економіка США залежить від імпорту 68 видів сировини, і ця тенденція, очевидно, збережеться в майбутньому.

Таблиця 1. — Основні корисні копалини США станом на 1998–1999 рр. <p align=center>Корисні копалини <p align=center>Запаси <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах, % <p align=center>Частка у світі, % <p align=center>Підтверджені <p align=center>Загальні <p align=center>Метали платинової групи, т <p align=center>310 <p align=center>  <p align=center>22 г/т <p align=center>0,5 <p align=center>Алмази, млн кар. <p align=center>-природних <p align=center>-ювелірних <p align=center>  <p align=center>1,8 <p align=center>1 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>0,1 <p align=center>0,2 <p align=center>Боксити, млн т <p align=center>20 <p align=center>297 <p align=center>56 (Al2O3) <p align=center>0,1 <p align=center>Барит, тис. т <p align=center>28000 <p align=center>50000 <p align=center>55 — 80 (BaSO4) <p align=center>8,3 <p align=center>Оксид берилію, тис. т <p align=center>47 <p align=center>102 <p align=center>0,6 (ВеО) <p align=center>20,7 <p align=center>Вольфрам, тис. т <p align=center>140 <p align=center>200 <p align=center>0,2 (WO3) <p align=center>5,4 <p align=center>Залізні руди, млн т <p align=center>16000 <p align=center>25000 <p align=center>24 (Fe) <p align=center>9,3 <p align=center>Золото, т <p align=center>4950 <p align=center>9350 <p align=center>0,5 — 1,7 г/т <p align=center>10,1 <p align=center>Калійні солі в перерахунку на К2О, млн т <p align=center>70 <p align=center>170 <p align=center>12 (К2О) <p align=center>0,9 <p align=center>Кобальт, тис. т <p align=center>2 <p align=center>14 <p align=center>0,05 (Со) <p align=center>  <p align=center>Мідь, тис. т <p align=center>77516 <p align=center>117559 <p align=center>0,65 (Cu) <p align=center>11,6 <p align=center>Молібден, тис. т <p align=center>2529 <p align=center>3905 <p align=center>0,023 — 0,19 (Мо) <p align=center>28,4 <p align=center>Нафта, млн т <p align=center>2970,6 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>2,2 <p align=center>Нікель, тис. т <p align=center>43 <p align=center>280 <p align=center>0,81 (Ni) <p align=center>0,1 <p align=center>Олово, тис. т <p align=center>10 <p align=center>20 <p align=center>0,3 <p align=center>  <p align=center>Плавиковий шпат, млн т <p align=center>2,3 <p align=center>6 <p align=center>41 (CaF2) <p align=center>1,2 <p align=center>Природний горючий газ, млрд м³ <p align=center>4711 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>3,2 <p align=center>Ртуть, тис. т <p align=center>  <p align=center>0,5 <p align=center>0,35 <p align=center>0,4 <p align=center>Свинець, тис. т <p align=center>11391 <p align=center>25391 <p align=center>3,5 (Pb) <p align=center>9,4 <p align=center>Срібло, т <p align=center>52550 <p align=center>82690 <p align=center>190 г/т <p align=center>9,6 <p align=center>Стибій, тис. т <p align=center>80 <p align=center>90 <p align=center>3 <p align=center>1,8 <p align=center>Вугілля, млн т <p align=center>450000 <p align=center>1570300 <p align=center>  <p align=center>  <p align=center>Фосфорити, млн т <p align=center>256 <p align=center>902 <p align=center>20,5 (Р2О5) <p align=center>4,85 <p align=center>Хромові руди, млн т <p align=center>17,1 <p align=center>  <p align=center>26 (Cr2O3) <p align=center>0,38 <p align=center>Цинк, тис. т <p align=center>22868 <p align=center>49368 <p align=center>3 (Zn) <p align=center>8,3 <p align=center>Уран, тис. т <p align=center>110 <p align=center>110 <p align=center>0,11 <p align=center>4,3

Окремі види корисних копалин

Див. також: Нафта і природний газ Сполучених Штатів Америки

Вуглеводні

США мають великі запаси нафти і газу. За доведеними запасами нафти країна займає 3-є місце на Американському континенті (після Венесуели та Мексики), за доведеними запасами газу — 1-е місце (1999).

Нафтогазоносність в США пов'язана з 38 нафтогазоносними і 14 можливо нафтогазоносними басейнами. Ці басейни приурочені до западин і прилеглих до них піднять різного генезису в межах докембрійської і епігерцинської платформ, до серединних масивів і міжгірських западин всередині гірських складчастих споруд Кордильєр та епіплатформного орогена Скелястих гір (див. Нафтогазоносні басейни Скелястих гір), а також до передових і крайових прогинів в зонах зчленування цих платформ з гірськими спорудами Кордильєр і Аппалач та до областей прогину на стику периферійних структур Півн.-Американського континенту і Тихого, Атлантичного і Півн. Льодовитого океанів. Бл. 75 % всіх відкритих родов. розташовано в межах трьох найбільших басейнів країни — Мексиканської затоки нафтогазоносного басейну (зокрема родовище Монро), Пермського нафтогазоносного басейну (зокрема, родовище Воссон) і Західного внутрішнього нафтогазоносного басейну. Відкрито (на 1990-і рр.) понад 22500 нафтових і газонафтових та бл. 14000 газових, газоконденсатних і нафтогазових родов., з яких 5 унікальні з початковими пром. запасами понад 300 млн т нафти (Прадхо-Бей, Іст-Тексас, Уїлмінгтон, Мідвей-Сансет) або понад 500 млрд м³ газу (Панхандл-Хьюготон і Прадхо-Бей), бл. 200 великих (нафтових із запасами 30-300 млн т і газових із запасами 30-500 млрд м³), бл. 400 середніх (нафтових і газових із запасами 10-30 млн т нафти або 10-30 млрд м³ газу). Переважне число відкритих родов. є невеликими по запасах. У 60 найбільших нафт. і в 35 газових родов., запаси кожного з яких понад 50 млн т нафти або 50 млрд м³ газу, зосереджено відповідно 36 і 30 % початкових розвіданих запасів нафти або газу країни. На акваторіях Атлантичного, Тихого і Півн. Льодовитого океанів відкрито бл. 600 нафтових і газових родов., переважна частина яких — в Мексиканській затоці. Бл. 43 % запасів нафти країни і 39 % запасів газу пов'язані з палеозойськими відкладами, 20 % запасів нафти і 16 % запасів газу з мезозойськими, 37 % запасів нафти і 45 % запасів газу з кайнозойськими. Бл. 60 % початкових доведених запасів нафти і 45 % запасів газу зосереджені на глиб. до 3 км. Перспективними районами для відкриття нових родов. нафти і газу в США передусім є акваторії м. Бофорта, Чукотського і Берингова морів біля берегів Аляски, підводні продовження нафтогазоносних басейнів Каліфорнії, глибоководні ділянки в Мексиканській затоці, райони трогів Балтімор-Каньйон і Джорджес-Банк в Атлантичному ок. біля берегів сх. штатів країни, а на суші — пояси насувів в областях зчленування Кордильєр і Аппалач з Півн.-Амер. платформою і прибережними тер. Півн. Аляски.

За доведеними запасами нафти і газоконденсату найбагатші штати Техас (26 % запасів країни), Аляска (24 %), Каліфорнія (15.6 %). У шельфових родовищах зосереджено 14 % національних запасів нафти, понад 4/5 цих запасів приурочено до акваторій Мексиканської затоки. Максимальні потужності осадового чохла перевищують тут 15 км, в тому числі кайнозойського — 12 км. Локальні структури різноманітні — від діапірових куполів до тектонічно порушених ізоклінальних складок; їх амплітуди коливаються від десятків метрів до декількох кілометрів. Під потужними соляними куполами виявлено понад 1200 родовищ нафти. Усього в НГБ станом на 2000 р. відкрито понад 6800 нафтових родовищ на суші і понад 930 — у водах Мексиканської затоки. У Пермському НГБ Західного Техаса з потужністю осадового чохла до 8 км продуктивні нижньокрейдові пісковики, верхньопермські пісковики і доломіт, палеозойські пісковики, вапняки і доломіт, докембрійська кора вивітрювання. Усього в НГБ відкрито понад 6 тисяч нафтових родовищ з початковими запасами близько 6 млрд т. На Західному узбережжі США нафтоносні вузькі, довгасті в субмеридіональному напрямку міжгірські і передгірські басейни: Сонома-Орінда-Лівермор, Грейт-Валлі, Салінас-Куяма, Санта-Марія, Вентура-Санта-Барбара, Лос-Анджелес (унікальне за запасами родовище Вілмінгтон).

Прогнозні ресурси природного газу оцінені Комітетом по газових ресурсах (US Potential Gas Committee) на 1.01.1999 р. в 25.36 трлн м³ (на 1.01.1997 м. — 26.06 трлн м³). Крім того, прогнозні ресурси газу вугільних родовищ складають, за оцінкою, 4 трлн м³. Ресурси природного газу знаходяться в основних газоносних регіонах: Мексиканської затоки — 7513.6 трлн м³; Аляска — 5484.5 трлн м³; басейни Скелястих гір — 4245 трлн м³; Західний Внутрішній НГБ (Мідконтінент) — 3455.4 трлн м³; Приатлантичний регіон — 2940.4 трлн м³; Тихоокеанський регіон — 1052.8 трлн м³. Існує тенденція збільшення запасів природного газу у США. За даними Адміністрації енергетичної інформації (EIA), тільки в 2001 р. запаси газу (сухий газ) зросли на 644 млрд куб.м. Запаси відкритих родовищ становили 101.26 млрд куб.м, приріст за рахунок уточнення запасів відомих родовищ — 463.55 млрд куб.м, запаси нових покладів на старих родовищах — 79.24 млрд куб.м. Приріст запасів перевищив видобуток на 31 % [Petroleum Economist. 2002. V.69, № 11].

За оцінками British Petroleum на 2003 р у США запаси нафти становлять 30 млрд бар., частка у світі — 3 %, за рівнем споживання майбутній продуктивний період — 11 р. Запаси газу (трлн куб.м), частка у світі і роки видобутку, що залишилися для США відповідно: 5 (3 %), 7 років.

Бітумінозні сланці. У США поширені бітумінозні (горючі) сланці, які приурочені г.ч. до девонських відкладів Аппалачського бас. і палеоген-неогенових відкладів регіону Скелястих гір. Найбільше значення мають еоценові відклади світи Ґрін-Рівер (Скелясті гори). Пласти потужністю понад 5 м займають тут площу 20 тис. км², вихід нафти понад 5,7 %. «Сланцева» нафта має густину 930–950 кг/м³, велику в'язкість і відрізняється від нафти звичайних родов. значним вмістом азотистих речовин і насичених сполук. Запаси нафти в сланцях Скелястих гір оцінюються в 20 млрд т, газу — в 17 трлн м³.

Вугілля Див. Вугілля Сполучених Штатів Америки