Гроші УНР — грошові знаки, які перебували в обігу на території Української Народної Республіки та Української Держави протягом 1917—1921 років. У цей час в обігу перебували карбованці, гривні та шаги. Виготовлення державних грошових знаків у той час здійснювала Експедиція заготовок державних паперів.

Історія

У лютому 1917 року в Петрограді відбулася революція, що призвела до падіння російської монархії та утворення Російської республіки, де влада перейшла до новоутвореного Тимчасового уряду на чолі з Георгієм Львовим. Лютнева революція стала поштовхом до піднесення національної свідомості народів колишньої Російської імперії, що стало причиною активізації національно-визвольних рухів народів за незалежність власних країн. Українці також були учасниками національно-визвольних змагань, а цей період в історіографії отримав назву Українська революція.

Відповіддю українських земель на події у Петрограді у лютому-березні 1917 року та створення Тимчасового уряду стало створення в Києві Української Центральної Ради (УЦР). Тимчасовий уряд негативно сприйняв фактичну автономію України, проголошену І Універсалом Центральної Ради, проте після нетривалих перемовин у Києві у липні був змушений з нею погодитися, що відобразилося вже у ІІ Універсалі.

Оскільки УЦР та Тимчасовий уряд взаємно визнавали один одного, українськими землями тоді, як і всією територією колишньої Російської імперії, продовжували ходити «царські» рублі поруч із нововведеними рублями Тимчасового уряду, так званими «керенками», названими за прізвищем прем'єр-міністра Тимчасового уряду з липня 1917 року Олександра Керенського. Революційні події та політична нестабільність впливали економіку держави, тому УЦР зіткнулась з браком коштів на фінансування об'єктів соціального значення. Подекуди Петроград навмисне використовував фінансові важелі, як засіб впливу на Київ. Тому через дефіцит грошової маси у липні 1917 року було проведено конкурс ескізів майбутніх українських грошових знаків.

Українська Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР», відповідно до якого запроваджувалася нова грошова одиниця — карбованець. Карбованцем у народі називали російські «царські» рублі, тому назва української грошової одиниці не мала б призвести до плутанини серед населення. Карбованець подібно до російського рубля був прив'язаний до 17,424 частки щирого золота (0,766656 г). Російські рублі та керенки з обігу не вилучалися, так само як і російські монети, які залишалися дрібними.

Для випуску карбованців український уряд почав ревізію друкарень, щоб віднайти таку, яка б була здатна технічно виконати завдання з випуску банкнот. Було вирішено, що друк перших українських грошей буде здійснено друкарнею Василя Кульженка по вулиці Пушкінській 4 у Києві, оскільки на той час вона мала найсучасніше обладнання. Першими побачили світ білети номіналом у 100 карбованців. Такий номінал був зумовлений необхідністю швидко та з найменшими витратами поповнити нестачу грошової маси в обігу.

Оскільки вироб­ничі потужності друкарні Кульженка не давали можливості швидко видрукувати потрібну кількість й асортимент банкнот, основним міс­цем випуску української грив­ні став будинок київських арештантських рот.

10 вересня 1918 року Українська Держава підписала з Німеччиною та Австро-Угорщиною Економічний договір. За його умовами передбачався друк шести номіналів гривневих білетів у берлінській друкарні «Reichsdruckerei» на загальну суму в 11,5 млрд гривень. Надруковані гроші доправляла німецька авіакомпанія «Deutsche Luft-Reederei» важкими бомбардувальниками Zeppelin-Staaken RXIVa «R.69», «R.70» і «R.71».

Примітки

Посилання

Гроші УНР та Української Держави. 1917—1921 роки Українські гроші революції: горпинки, лопатки і паперові монети

Джерела