Полоски (Полоскі, ) — село в Польщі, у гміні Піщаць Більського повіту Люблінського воєводства. Населення — (2011).
Історія До виселення українців під час операції «Вісла» Полоски були українським селом.
1670 року вперше згадується унійна церква в селі.
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою.
У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел.
У вересні 1939 року в селі відбулися українсько-польські збройні сутички, коли поляки спробували пограбувати пограбувати місцеве населення, зокрема забрати коней, але отримали відпір, внаслідок чого польські нападники були вбиті. За німецької окупації під час Другої світової війни у селі діяла українська школа. У 1943 році в селі мешкало 558 українців та 222 поляки.
У 1944 році, вже за радянської окупації, мешканці села зверталися до влади з проханням відкрити українську школу, на що з отримали відповідь, що українці можуть навчатися в польській школі, де для них окремо були уроки української мови. Як писав у звіті за червень 1946 року командир сотні УПА Іван Романечко («Ярий»), усе населення Полосок, аби уникнути виселення з Польщі до УРСР, перейшло на римо-католицтво. За польськими підрахунками станом на 27 червня 1947 року, у громаді Полоски проживав 291 українець, які підлягали виселенню у північно-західні воєводства згідно з планом депортації українського населення у рамках операції «Вісла».
У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.
Церква Дерев'яна церква св. Дмитра зведена в 1876 році. У 1919 р. поляками церква була відібрана в українців під костел. У 1941 р. українцям вдалося повернути церкву, на 1947 р. церква налічувала 747 парафіян. Після депортації українців у 1947 р. церква стояла пусткою, з 1966 р. забрана під костел.
Псевдопам'ятник У селі 22 вересня 1991 р. відкрили псевдопам'ятник кільком польським воякам-мародерам, убитим місцевими жителями в 1939 р., з дезінформувальним написом про їх убивство «комуністичними українцями». За свідченнями жителів села (зібраними Богданом Гуком у квітні 2011 р.) польські вояки грабували мешканців, які вчинили опір. Жодного зв'язку з комуністичною ідеологією дії українців не мали, оскільки вони захищали власне майно (найперше ішлося про коней, які становили найціннішу частину інвентаря кожного землероба).
Населення Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Відомі постаті 25 травня 1943 року поляками в селі замордований український діяч Володимир Столиця — найближчий соратник убитого того ж дня Івана Пастернака.Євген Місило. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР. Збірник документів. — с. 252.
Примітки
Посилання